ye-logo.v1.2

Спека: як знизити ризики інфарктів та інсультів та що робити, коли людині стало зле

Здоров'я 1010
Літо випробовує нас на міцність: грози, зливи, вітер, непомірна спека..
Літо випробовує нас на міцність: грози, зливи, вітер, непомірна спека... Фото: ілюстративне pixabay.com

У спеку зростає ризик інфарктів та інсультів навіть у молодих людей.

Вже не один рік довгоочікуване літо ніби випробовує нас на міцність: грози, зливи, вітер, непомірна спека... Хтось тішиться ласкавим літнім сонечком, а хтось знемагає від цього, страждає від високого тиску, болю у серці чи запаморочення.

Власне, і здорові люди у спекотні дні часто почуваються недобре. Насамперед при цьому страждають серце та судини. Наш організм стрімко втрачає рідину, що призводить до зневоднення і, у свою чергу, веде до згущення крові. У таких умовах серце починає відчувати сильне навантаження, адже йому доводиться проштовхувати густішу кров судинами. На тлі цього й трапляються інфаркти, інсульти, тромбози та інші неприємності.

Доказом цього служить підвищена кількість смертей в літні місяці від інфарктів та інсультів. Не рідкісні і гіпертонічні кризи, теплові напади, які трапляються безпосередньо на вулицях. Особливо погано переносять спеку люди старші 60 років, ті, хто має зайву вагу, хто страждає на захворювання серця й судин, а також діти до шести років.

«Пацієнтів з інсультом до нас найчастіше привозять з дач»

«Виникнення інсульту провокують два фактори, – розповідає завідувач неврологічного відділення №1 Хмельницької міської лікарні Ігор Михалюк. – Перший — це коли різко змінюється погода, до прикладу, з дощової на спекотно сонячну, міняється атмосферний тиск, а людський організм на зміну атмосферного тиску реагує підвищенням артеріального. Відтак люди, котрі страждають на гіпертонічну хворобу, відчувають погіршення самопочуття. Другим фактором, який впливає на виникнення інсультів, є банальне зневоднення. Воно, особливо для людей старшого віку, особливо небезпечне. Ми бачимо культуру споживання води, до прикладу, в іноземних туристів, котрі багато мандрують у старшому віці. Вони чи не всі прогулюються з пляшкою чистої води. На жаль, такої культури споживання води у наших людей немає. А це насправді дуже важливо, бо від нестачі рідини в організмі звужуються судини, відтак зростає тиск, а там і до інсультного стану недалеко».

За словами лікаря, переважну більшість пацієнтів їхнього відділення, котрі потраплять в лікарню з діагнозом «інсульт», привозять з дач. Вони їдуть туди без дітей чи онуків, тож немає кому проконтролювати їхній стан. А люди старшого віку звикли працювати під палючим сонцем, не ховаючись у затінок.

«Найперше у групі ризику виникнення інсульту ті, хто має гіпертонічну хворобу. І спека є для них є провокуючим фактором. Люди, котрі хворіють на цукровий діабет, мають порушення серцевого ритму, – також у зоні ризику», – продовжує Ігор Станіславович.

Він наголошує: перше, що треба зробити, якщо людині раптом стало зле, це – викликати «швидку допомогу», адже насправді з’ясувати, що з перехожим, який втратив свідомість просто на вулиці, нефахівець не здатний. А загалом домедична допомога при ймовірному інсульті така ж, як і кожній людині без свідомості. Це – звільнити шию від комірця, покласти холодне на голову, ноги припідняти вище голови – підкласти під них щось. Якщо людина у свідомості і може випити води – дати їй трохи випити. У жодному разі не треба постраждалого піднімати, ставити на ноги, адже бувають стани, які це категорично забороняють.

«Допомога при різних видах інсульту – чи то тромбоз, коли відбувається закупорка судин, чи крововилив, коли судина розривається, – різна. Лише медики, оцінивши стан постраждалого, можуть з’ясувати, як йому допомогти», – акцентує Ігор Михалюк.

Існує міф: щоб зменшити тиск, слід людині, котрій стало погано, зробити кровопускання. Найпростіше – це проколоти палець. Невролог Ігор Михалюк каже, що це не має доказової дії. Це не прописано у вітчизняних медичних протоколах, відтак краще такого не робити. «Кровопускання – неоднозначна дія, – наголошує лікар, – а тим більше вона не може бути в переліку першої екстреної допомоги». Тож нехай цей середньовічний метод залишається в минулому.

Не забувайте контролювати артеріальний тиск

“Влітку зростає навантаження на серце внаслідок розширення судин та відповідного збільшення частоти серцевих скорочень задля утримання необхідного артеріального тиску, — каже лікар-кардіолог Ігор Салабай. — Крім того, людина втамовує спрагу, вживаючи більше рідини, яку організм втрачає через шкіру, пітніючи. Разом із потом виходять солі, необхідні для тонусу судин та нормальної діяльності головного мозку та серця, особливо калій та магній. Всі ці фактори призводять до згущення крові та підвищення ризику тромбоутворення і, як наслідок, — ризику інфарктів та інсультів. Збільшується задишка, організму не вистачає кисню, кількість якого також зменшується у повітрі. Внаслідок усіх цих факторів підвищується ризик гіпертензивних кризів та порушень серцевого ритму, особливо у людей, які фізично працюють на вулиці”.

Тож кардіолог радить бути особливо уважними до свого здоров'я людям, які мають проблеми із серцем та судинами. Потрібно завжди мати під рукою тонометр, щоб контролювати свій тиск.

“Влітку через розбалансування судин можуть спостерігатися однакові симптоми як при підвищенні, так і при падінні артеріального тиску, — застерігає Ігор Олегович. — Поповніть аптечку необхідними медикаментами і тримайте її завжди під рукою. Набір медикаментів у кожного пацієнта свій, але майте в аптечці таке: нітрогліцерин – при виникненні нападу загрудинного болю (стенокардія), препарати для зменшення тиску, призначені терапевтом або кардіологом, валокордин або корвалол – при дистонії судин. Максимально обмежте перебування на вулиці з 11 до 17 години. У цей період не працюйте на дачі або городі зігнувшись, адже це заважає вільному кровообігу. Ще хочу наголосити, що у спеку небезпечно приймати деякі препарати. Непередбачувані наслідки можуть виникнути після прийому сечогінних препаратів, антибіотиків, деяких знеболювальних, препаратів на основі гормонів щитоподібної залози, снодійних. Також зверніть увагу на умови зберігання ліків: багато медикаментів зберігаються при температурі не вище 25 градусів”.

Комфортні 25

Комфортною для людини вважається температура повітря 24-28 градусів. А якщо стовпчик термометра підвищується до 30-35 градусів, усі наші органи та системи працюють з перенавантаженням. 30 градусів — це умовний поріг, після якого погано може стати навіть здоровій людині.

Серед літніх небезпек для здоров’я — тепловий та сонячний напади. “Причинами сонячного чи теплового нападу, крім високої температури повітря, можуть стати перевтома, підвищена вологість повітря, фізичні навантаження, занадто щільний одяг, — пояснює заступник директора обласного центру громадського здоров’я Людмила Небесна. — Основні симптоми перегрівання на сонці: головний біль, млявість, блювота, підвищення температури тіла, порушення пульсу й дихання. Також можливі запаморочення, червона, суха і дуже гаряча шкіра, сильна лихоманка. Людина стає дезорієнтованою, іноді навіть втрачає пам’ять, температура тіла може підвищитися до сорока градусів. У важких випадках можлива кома».

Перша допомога

“Якщо людині на вулиці стало зле, послабте або зніміть одяг і перемістіть її у прохолодне приміщення, — радить Людмила Федорівна. — Якщо немає такої можливості, тоді просто у тінь. Покладіть холодний компрес на голову, обгорніть простирадлом або серветками, змоченими у холодній воді. Негайно викликайте «швидку», але одночасно продовжуйте надавати першу допомогу. Не давайте потерпілому жодних медикаментів, вони можуть бути неефективними і навіть заподіяти шкоду”.

Олена ЩЕГЕЛЬСЬКА, Ірина ЛЬВОВ.

Читайте також: Укуси комах: чим вони можуть бути небезпечні

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення

Гаражі: продаж/оренда

  Так  Ні, дякую