Постійний стрес збільшує ризик розвитку гастриту і виразки: як вберегтися

У наш доволі непростий час, коли один тривожний фактор, як мовиться, наздоганяє інший, дуже важливо берегти здоров’я – як психологічне, так і фізичне.

«Всі хвороби від нервів» - це твердження чув чи не кожен. І лікарі підтверджують: часті стреси провокують чимало захворювань. Уявімо: ви з нестерпними болями в шлунку, за всією симптоматикою підозрюючи у себе гастрит або й виразку, прийшли на прийом до гастроентеролога, а він вам... призначає заспокійливе або відправляє до невролога. Виявляється, порушення роботи шлунково-кишкового тракту часто зумовлюються психологічними проблемами, провокуючи синдром подразненого кишківника, функціональну диспенсію та інше... Про хвороби шлункового-кишкового тракту, спровоковані стресами, розповіла хмельницька лікарка-гастроентерологиня Оксана Заремба.

- Оксано Дмитрівно, чи й справді стрес може спровокувати серйозні захворювання кишково-шлункового тракту?

- Безперечно. Вплив стресу на процеси шлунково-кишкового тракту обумовлюються психосоматикою. Він може викликати загострення гастриту, виразки, появу ерозій слизової. У людини, яка перебуває в постійному стресі ризик розвитку гастриту і виразки зростає на 60 відсотків.

Неврози часто супроводжуються гастроентерологічною симптоматикою. І це легко поянюється: коли людина нервує, мозок посилає організму певні сигнали, змушуючи його зосередитися на життєво важливих процесах, серед яких травлення – не на першому місці. У результаті приплив крові до серця та м’язів збільшується, а до шлунково-кишкового тракту – зменшується, тож знижується всмоктування поживних речовин і вироблення травних ферментів, порушується скорочення м’язів кишківника та шлунка, підвищується чутливість нервових закінчень-рецепторів.

Якщо тривалість стресового чинника перевищує ресурси організму, настає нервове виснаження: підвищена пітливість, відчуття слабкості, так званий синдром хронічної втоми, загострюються хронічні захворювання.При тривалому стресі порушується кровопостачання, а отже, й функції слизової шлунка, падає імунітет - погіршується регенерація клітин слизової. І маємо гастрит - запалення, подразнення або ерозії слизової оболонки шлунка. Нерідко стреси й нервове виснаження можуть навіть спровокувати виразку шлунка чи дванадцятипалої кишки.

- А яка зазвичай симптоматика порушення травлення суто на психологічному рівні?

- Можуть бути-відрижка повітрям, аерофагія, довільна гикавка, біль у животі (біль у шлунку), відчуття тяжкості у шлунку, кардіоспазм, синдром подразненої кишки, синдром нервової анорексії, нервової булімії (вовчий апетит), функціональні закрепи або проноси. Спостерігаються й відчуття «клубка в горлі», порушення ковтання, іноді – нудота та блювання, незалежно від якості їжі. Зауважу, що аналогічні прояви характерні й для інших захворювань не тільки шлунково-кишкового тракту, тож можуть свідчити при екстрені стани, тому-то слід обов'язково обстежитися.

- Як зрозуміти, що всі ці прояви мають виключно психосоматичне підгрунтя?

- Гастроентерологічна симптоматика неспецифічна. Вона властива багатьом захворюванням шлунково-кишкового тракту, тому діагноз ставиться методом виключення органічних патологій. Вивчаємо скарги пацієнта, оцінюємо психо-емоційний стан, проводимо об`єктивний огляд: пальпацію, призначаємо інструментальні (фіброгастродуоденоскопію,УЗД органів черевної порожнини, колоноскопію, КТ та інші) та лабораторні дослідження (аналіз на хелікобактер,загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові, аналіз певних гормонів і т. д)

Диференціальна діагностика проводиться з виразковою хворобою, гастритом, новоутвореннями, захворюваннями інших органів, розташованих в безпосередній близькості до шлунка. Переконатися у тому, що симптоматика має психосоматичне підґрунтя, допомагають ще й такі ознаки: тривожність, занепокоєння, дратівливість, панічні атаки, нав'язливі страхи, безсоння, раптові пробудження посередині ночі, труднощі з засинанням, головний біль, запаморочення, нестабільний артеріальний тиск. Можуть приєднатися кардіологічні симптоми. Зараз змішана симптоматика зустрічається набагато частіше. Коли органічні патології не виявляються, ставиться питання про невротичний розлад. Тоді пацієнт переходить в руки невролога і психотерапевта, які, вивчивши анамнез і спосіб життя пацієнта, займуться корекцією його психоемоційного стану.

- Як лікуються оці психосоматичні прояви, так звані гастроневрози?

- По-перше, в жодному випадку не можна займатися самолікуванням. Його має призначити лікар після встановлення точного діагнозу. Зазвичай, якщо проблеми із шлунково-кишковим трактом пов’язані виключно зі стресом, медикаменти застосовують лише для усунення симптомів хвороби. Це можуть бути ферменти, спазмолітики, сорбенти, проносні чи антидіарейні препарати, заспокійливі. Втім, у цьому випадку видужання в основному залежить від пацієнта, основні зусилля якого мають бути спрямовані на зміну способу життя та харчування. Гіперважливо заспокоїтися та змінити ставлення до стресової ситуації. Якщо ж бачите, що не справитеся самостійно, слід звернутися до психолога чи психотерапевта.

З боку гастроентерології при гастроневрозі рекомендується часте збалансоване харчування: невеликими порціями 5–6 разів на день; виключення з меню фастфудів, смаженого, жирного, алкоголю, консервів, газованих напоїв, гострих приправ; слід звести до мінімуму солодощі та каву. Основу раціону мають становити нежирні м’ясо та риба, каші, овочеві супи, яйця, нежирна молочка, відварені або запечені овочі та фрукти. Їсти треба не пізніше, ніж за 3 години до сну. Необхідно дотримуватися режиму сну та відпочинку, відмовитися від шкідливих звичок. Важко переоцінити роль фізичної активності: роботу шлунково-кишкового тракту значно покращують прогулянка після їжі, щоденна зарядка, біг, плавання, заняття йогою.

- Оксано Дмитрівно, ми часто чуємо такий, так би мовити, немедичний термін "невроз шлунка". Він провокується лише стресом чи й іншими факторами-чинниками?

- До фізіологічних факторів, що провокує так званий невроз шлунка, відносяться психічні розлади, захворювання травних органів, нервової системи, вірусні та бактеріальні інфекції. Подразнення шлунка і його невроз викликається іноді й гінекологічними захворюваннями (запаленнями або новоутвореннями матки і яйників).Частіше все ж спостерігаються змішані форми – невротичні розлади шлунка і кишківника. Причому, спочатку, зазвичай, з'являються симптоми розладу шлунка, дещо пізніше до них приєднуються кишкові кольки, запори або рідкий стілець (кишкова симптоматика). Іноді біль у шлунку на нервовому грунті є єдиним симптомом з боку шлунково-кишкового тракту. Причини виникнення гастроневрозу начебто і зрозумілі. Як і інші невротичні стани його викликає сукупність провокуючих чинників: генетична схильність, конституціональні особливості, що травмують психіку, дитячі враження, погана адаптаційна здатність до несприятливих життєвих ситуацій.

- Скажіть, будь ласка, чи легко піддаються лікуванню такі пацієнти?

- Неврологія поділяє неврози на істеричний, нав'язливих станів (обсесивно-фобічний) і неврастенію. Вони супроводжуються гастроентерологічною симптоматикою, яка дещо відрізняється в залежності від виду неврозу. До прикладу, пацієнти з істеричним неврозом мають більш виражені симптоми, що супроводжуються яскравою демонстрацією проблем шлунково-кишкового тракту, прагненням мати діагноз, нерідко наполягають на операції й іноді навіть домагаються цього, хоча необхідності в хірургічному втручанні немає. Обсесивно-фобічний вид неврозу характеризується підкресленим дотриманням дієтичного раціону і режиму харчування, акцентуванням уваги на диспепсичних скаргах, і, найстрашніше, наполегливими пошуками у себе ракової пухлини. Неврастеніки ж, навпаки, намагаються переконатися в тому, що у них немає серйозних органічних патологій, тому проходять безконечні обстеження, як амбулаторно, так і в стаціонарі. Безумовно, тривалий перебіг і прогресування неврозу призводить до його переростання у хронічну форму. Так, невротичні розлади не призводять до інвалідності, але можуть порушувати якість життя хворого та його близького оточення. Саме тому, якщо органічної патології не виявлено, пацієнта слід вчасно керувати до невролога чи психотерапевта, аби він не займався самолікуванням і постійним обстеженням, збираючи товстесні теки документації.

- Чи є якась статистика щодо саме психосоматичних розладів ШКТ?

- За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у нас не менше 15 відсотків людей страждає на психо¬соматичні розлади з боку ШКТ, а в гастроентерологічних стаціонарах цей показник взагалі сягає 50 відсотків. Лікарі первинної ланки в 30-57% випадків мають справу з психосоматикою під час консультування пацієнтів із підозрою на захворювання травної системи. Особливо частота виявлення цього спектру патологій збільшилася з початком повномасштабного вторгнення, у регіонах де ведуться бойові дії або із великою часткою внутрішньо переміщених осіб, що пов’язано з різкою й вираженою дією стресового чинника, зміною місця проживання та постійним нагадуванням про причини переселення.

- А що порадите нашим читачам, аби хвороби, зокрема гастроентерологічні, не підстерігали?

- В першу чергу дотримуватися загальновідомого: не можеш змінити ситуацію - зміни своє ставлення до неї. Тобто, прагнути тримати себе в руках, не соромитися при потребі звертатися до психолога (на жаль, в країні війна, і спокійно реагувати на це неможливо). Вести здоровий спосіб життя, правильно харчуватися, бути фізично активним. Ну і, звісно, не забувати про профілактичні обстеження. Адже регулярні профілактичні огляди, лікування у гастроентеролога та здоровий спосіб життя – це запорука здоров’яшлунково-кишкового тракту. Тому не зволікайте, якщо вас турбують будь-які неприємні симптоми.