ye-logo.v1.2

25 добрих справ медіа-корпорації «Є»

Суспільство 3949

За роки існування медіа-корпорації «Є» було стільки добрих справ, що їх навіть важко перерахувати. Але ми спробуємо, згадавши до «срібного ювілею» лише частину з них.

Отже, серед 25 добрих справ, зроблених медіа-корпорацією, разом із вами, наші читачі, були такі: оновили металевого космонавта Миколи Мазура, що у парку імені М. Чекмана, подарували казку – лялькову виставу вихованцям Голенищівської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату. А ще всі разом рятували тварин, привозили зірок подільської естради до хмельницьких дворів, встановили на «Алеї закоханих» оригінальну лавочку «Сімейної газети», проводили фотоконкурс «Кумедна малеча», випускали календар «Живе місто» і путівник-довідник про замки та фортеці Поділля. Допомогли переселенцям з Криму – багатодітній родині Сасіних знайти янгола-охоронця, який не лише взяв їх під свою опіку, а й придбав будинок з присадибною ділянкою. До того ж провели майже десяток майстер-класів та благодійну акцію «Скільки не шкода», де зібрали, а ви щедро давали, майже десять тисяч гривень. Ці гроші витратили на придбання термобілизни для військових та «підсолодження» їх бойових буднів.

Врятували Алісу

Першою з місцевих газет «Єшка» зацікавилась долею ведмедиці Аліси

Наприкінці 1998 року «Єшка» серйозно перейнялась долею ведмедиці Аліси, сліпої циркової артистки, яка вмирала від голоду. А було це так: в нашому обласному центрі з гастролями перебував молдавський цирк-шапіто, й п’ятирічну Алісу разом із її доглядальницями покинули напризволяще. Згодом вони повернулися на батьківщину, а ведмедиці дали місцеву «прописку»: тодішній міський голова Михайло Чекман подарував «іноземці» клітку.
В середині червня 2002 року «Єшка» знову забила на сполох: через погане харчування та лишай Аліса схудла, а шерсть на ній – облізла. Але ми звернулися влади, заручилася вашою підтримкою заради вирішення проблем ведмедиці, й вона одужала, та відтоді щороку народжує по двоє ведмежат!

Зірок повезли у райони

На ювілеї «Єшки» у райцентрах «запалювали» веселі Олександр Педан (ліворуч) та Вадим Мічковський, більш відомий як Дядя Жора (праворуч).

26 травня 2002 року «Єшка» розпочала ювілейний тур областю. Десять років улюбленої газети святкували у Дунаївцях, Старокостянтинові, Нетішині та Хмельницькому. Веселими конкурсами, пивними чемпіонатами, караоке, насиченими святковими програмами за участю подільських виконавців: Марічки Ясіновської, Наталії Валевської, Анатолія Кальяненка, Андраніка Алексаняна, Андрія Клименка, Андрія Романіді, Альони Мороз, Володимира Смотрителя, кавеенників-«товстунів» та інших виконавців, а також дискотеками і феєрверками запам’яталось святкування десятирічного ювілею медіа-корпорації «Є» у райцентрах області.
Завершальний акорд десятих «Єшкіних» іменин пролунав у Хмельницькому. У парку імені М. Чекмана відбулись народні гуляння, де, окрім численних конкурсів з призами, учасники свята стали свідками пивного чемпіонату, місцевого «Караоке на майдані», конкурсу випічки з символікою газети «Є», а ще – розіграшу путівки на море.

Виділили телевізор для двох майданів

Редакційний телевізор транслював новини на площі у Хмельницькому і під час Помаранчевої революції, і під час Революції гідності.

Редакційний телевізор медіа-корпорації «Є» був присутнім на всіх революціях за часів незалежності України, транслюючи на головному майдані Хмельницького останні новини країни. Вперше «блакитний екран» винесли на місцеву площу у 2004 році – під час Помаранчевої революції. Тоді, за словами головного редактора «Єшки» Тетяни Колісніченко, відчувався брак інформації на майдані. Тому привезений з редакції телевізор сприйняли на «ура». Дивились тільки новини на 5-му каналі. Трансляція відбувалась у режимі «до останнього глядача». Ночував телевізор у приміщенні міської ради. Після закінчення Помаранчевої революції «головний інформатор» хмельницького майдану повернувся на звичне місце у редакції.
Під час Революції гідності місцеві активісти намагались провести на Хмельницький майдан радіо та спорудити великий екран для транслювання новин. Але не дозволила влада. І знову тепер уже старенький редакційний телевізор переїхав на постійне місце дислокації на головну площу міста і став єдиним провідником інформації. Трансляція відбувалась, практично, цілодобово.

Відправили книги у в’язниці

На знак подяки за отримані книги, видавцю медіа-корпорації «Є» Сергію Іщуку (ліворуч) вручили картину, намальовану ув'язненими Райковецької колонії.

«Шевченко, Солженіцин, Стус, Чорновіл… – усі вони були за гратами! Усі вони вижили завдяки книзі! Віддай свою книгу за грати! Хто знає, кому вона може знадобитися завтра…», – таким закликом  до вас, шановні читачі, у виданнях медіа-корпорації «Є» восени 2005 року ми розпочали соціальну акцію «Книга за грати». Разом ми поповнили фонди бібліотек двох колоній Хмельниччини.
Понад півтори тисячі книг на початку грудня 2005 року представники редакції разом з найактивнішими учасниками проекту передали до Райковецької виправної колонії №78. А навесні 2007 року у рамках продовження акції «Книга за грати» представники медіа-корпорації «Є» передали до бібліотеки шепетівської виправної колонії №98, що у Климентовичах, понад шість тисяч книг. Їх протягом півроку зносили до редакції небайдужі подоляни та працівники медіа-корпорації.

Посприяли лікуванню афганця-орденоносця

Просто не мали морального права залишитись осторонь долі цього ображеного життям чоловіка.

Ми ще довго пам’ятатимемо історію підпаленого підлітками бомжа – афганця-орденоносця Льончика, про якого писали влітку 2009 року на шпальтах газети «Є Поділля». Тому просто не мали морального права залишитись осторонь долі цього ображеного життям чоловіка.
Льончик був майором у відставці, якого за службу в Афганістані нагородили орденом Червоної зірки. Звільнившись на пенсію, повернувся до рідного Хмельницького. Однак так склалося, що, маючи квартиру, більше часу проводив просто неба.
Обгорілий Льончик три тижні тинявся вулицями Хмельницького. «Навіть в якійсь напівдикій Анголі хіба б тримали таку обпечену людину на вулиці? – обурювались тоді сусіди. – Так, він хворий, залежний від алкоголю, але хіба не можна щось зробити? Але в нас так: куди не зателефонуй, ніхто нічого не знає, і ніхто займатися цим не хоче».
На прохання про допомогу відгукнувся голова Хмельницької міської організації ради ветеранів України Мунір Садиков, тодішній заступник голови обласної ради Олег Хавронюк та працівники медіа-корпорації «Є», які спільними зусиллями влаштували Льончика на лікування до опікового відділення обласної лікарні, а потім – до реабілітаційного центру у Скаржинцях…

Уперше в області провели фестиваль «Подільській коровай»

Подивитись на диво-короваї прийшло чимало відомих хмельничан.

У рамках святкування десятиріччя з дня виходу першого номеру «Сімейної газети» влітку 2010 року медіа-корпорація «Є» організувала фестиваль «Подільський коровай». До Хмельницького з’їхались найкращі коровайниці з різних куточків області, які представили на розсуд хмельничан та гостей міста свої духмяні витвори хлібопекарського мистецтва. Але ними можна було не лише милуватись, а й пробувати на смак. Тоді виробів серед підприємств краю найсмачнішим професійне журі визнало коровай старокостянтинівської пекарні «Сидор-хліб». А серед короваїв подільських господинь не було рівних заквітчаному запашному витвору Леоніди Бобко з села Закупне Чемеровецького району.

Довели, що мрії на Різдво таки збуваються

«Сімейна газета» допомогла здійснити мрію трьох сестричок Рибачуків - дівчата отримали ноутбук.

Протягом різдвяно-новорічних свят 2012-2013 та 2013-2014 «Сімейна газета» та журнал «Проскурівський телеграф» двічі проводили благодійну акцію «Мрії збуваються на Різдво». Ми зробили ці дні святковими для тих, хто в силу обставин змушений щодня виживати, тож уже давно не вірить у дива, хоча на Новий рік та Різдво вони трапляються. І ми це довели. Разом із небайдужими мешканцями області та представниками бізнесу, які виступили у ролі добрих чарівників, надали посильну допомогу майже двом десяткам героїв наших публікацій, які опинились у скрутних життєвих обставинах.

До прикладу, Микола Лукіянчук із Каштанівки Кам’янець-Подільського району давно мріяв про гармошку. Та розмір пенсії не дозволяв йому зробити собі такий дорогий подарунок. Пенсіонер сподівався, що, можливо, у когось є вже непотрібний інструмент, який залюбки прийняв би в подарунок. Виконати його різдвяну мрію виявили бажання дванадцять чоловік! Першою зателефонувала хмельничанка, яка запропонувала гармошку свого покійного чоловіка. Від неї Микола Дмитрович і прийняв подарунок. І вже на Старий Новий рік-2014 щедрував з інструментом у селі.
Минулого Різдва збулась і заповітна мрія трьох доньок Івана Рибачука з Антонін Красилівського району. Дівчата, яких покинула мати, дуже хотіли комп’ютер. Але знали: для батька й стареньких дідуся та бабусі він – дороге задоволення. Проте, завдяки небайдужим читачам «Сімейної газети», а також жінки з Грицева, яка передала 2000 гривень на ноутбук, мрія сестричок здійснилась.

Захистили столітній ясен

Медіа-корпорація «Є» не лише врятувала дерево, а й встановила перед ним оригінальну лавочку.

Восени 2013 року, у день міста Хмельницького, на одній з алей майдану Незалежності (від вулиці Гагаріна до Володимирської) урочисто відкрили лавочку газети «Є». Її поставили біля столітнього ясена, який ріс посеред тротуару і який під час реконструкції алеї планували зрізати комунальники. Але завдяки втручанню газети, за допомогою екологів та за підтримки вас, небайдужі хмельничани, ми допомогли знайти компроміс представникам громадських організацій і владі, дерево вдалось відстояти. Біля ясена редакція встановила лавочку, і тепер усі мають змогу відпочивати у його благодатній тіні.

Одними з перших вивісили прапор Євросоюзу

Цей стяг Євросоюзу – подарунок єврокомісара колективу медіа-корпорації «Є».

Проїжджаючи чи проходячи повз центральний офіс газети «Є», що на Шевченка, 38, хмельничани та гості міста не могли не помітити прапор Євросоюзу, що майорів над будівлею. Він з’явився там у перші дні Революції гідності – на початку грудня 2013 року. Проте мало хто знає, що це не звичайний стяг, придбаний в одній з торгових точок Хмельницького. Цей прапор має власну історію...
 Під час першого за часів незалежної України візиту до Хмельницького виконуючого обов’язки голови Представництва Європейської Комісії в Україні Дірка Шюбеля, який відбувся 10 жовтня 2008 року, високопосадовець не лише зустрівся із мером нашого міста Сергієм Мельником та студентським активом Хмельницького національного університету, а й відвідав редакцію газети «Є». Після знайомства з організацією роботи редакції й спілкування з її колективом, Дірк Шюбель дав ексклюзивне інтерв’ю виданню. А вже прощаючись й дякуючи за щирий прийом, подарував прапор Євросоюзу на згадку…

Продали речі на «Барахолці» – допомогли військовим

За дві акції виручили більше півтори тисячі гривень.

На допомогу землякам, які перебувають у зоні проведення АТО, восени 2014 року працівники медіа-корпорації «Є» разом з читачами проводили багато різних акцій, щоб допомогти нашим воїнам, організовували дві благодійні «Барахолки». Місце для їх проведення обрали у центрі Хмельницького – на базі Подільського тренінгового центру, що на вулиці Соборна, 1. «Незважаючи на те, що ця акція була чимось новеньким для міста, нам вдалось зацікавити людей, – каже керівник PR-відділу медіа-корпорації «Є» Інна Малішевська. – За дві «Барахолки», які відбувались 25 жовтня та 15 листопада, зібрали 1631 гривню. Це небагато. Але, враховуючи, що ціни були символічними, результат порадував».
Ті, хто завітали на організовані медіа-корпорацією «Є» «Барахолки» змогли не лише придбати корисні для себе речі (майже нову куртку за 40 гривень, футболку – за 10, фоторамку – за 15 гривень), а й тим самим пожертвувати гроші на потреби хмельницьких військових, які несуть службу у зоні проведення АТО.
Виручені на двох «Барахолках» кошти доклали до тих, що раніше зібрали у редакції й придбали термобілизну військовим, а ще – «підсолодили» їх бойові будні.
 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую