clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt

В гостях у сусідів. Міфи та реальність Білорусі

Нясвіжський замок - один із найгарніших у Білорусі

Нясвіжський замок - один із найгарніших у Білорусі. Фото: автора

З'їздивши на кілька днів до країни, можна побачити неймовірної краси замки, наїстися смачного згущика і... запишатися Україною.

Якщо тягне у мандри, а бюджет не спроможний витримати великих витрат, чудовим варіантом невеличкої закордонної подорожі може стати сусідня Білорусь. Звісно, люди, менталітет, архітектура, природа тут не дуже відрізняються від українських, але все ж таки відмінності є. Густі соснові ліси, ідеально відреставровані замки, смачні натуральні продукти і доброзичливі люди подарують незабутні враження.
Цьогорічна моя мандрівка до Білорусі була третьою за рахунком (якщо не рахувати транзитних поїздок), заодно і наймасштабнішою. Цілий тиждень поїздок автостопом, ночівлі у наметах, багато спілкування із місцевими мешканцями і знайомство з визначними місцями. Вона видалася трохи сумною, адже гривня впала, а тому тамтешні ціни для нас дещо кусалися, а білоруси масово їздили до нас на закупи. Та про все по порядку.

Креатив від місцевих МНС-ників.

Цього разу знайомство з Білоруссю, а точніше, з її мешканцями, розпочалося ще в Україні. У волинському селі Заболоття, звідки ходять електрички до Бресту, кілька сотень білорусів, озброєних величезними сумками із продуктами харчування, алкоголем, одягом, дитячими велосипедами, рулонами шпалер та навіть дверима, штурмували прикордонний пункт пропуску. Потім в електричці одна жіночка хвалилася іншій, що навіть дешеве згущене молоко купила, на що її сусідка сміялася: «В Україні згущик? А українці купують його у нас».
Після того, як в Україні втричі виріс курс долара до гривні, білорусам знову стало вигідно їздити до нас на закупи. І роблять це не лише комерсанти, а й прості люди, які купують усе для дому.
Після проходження паспортного контролю, який супроводжували страшна штовханина та сварки у черзі, перші враження були не дуже позитивними. А ще в голові роїлися думки, чи достатньо грошей ми взяли на тижневу мандрівку. Якщо так все везуть з України, мабуть, у Білорусі ціни у кілька разів вищі?

На території Брестьскої фортеці. Вхід безкоштовний.

Сукня за мільйон
Однак вже у Бресті ми розвіяли свої сумніви. Консерви, овочі, фрукти, солодощі коштують в еквіваленті на кілька гривень дорожче, ніж в Україні, а молочні продукти, хліб, крупи чи сухофрукти – на рівні з нашими цінами. Дорожчим виявився проїзд у громадському транспорті, значно дорожчими – квитки у музеї та замки (наприклад, квиток у брестський музей залізниці коштує на рівні 50 гривень, а вхід у Мірський замок – понад 110 гривень). До речі, зараз у Білорусь краще брати долари, які можна обміняти за курсом 14 тисяч білоруських рублів за 1 долар. Гривні можете обміняти ще в Україні, у прикордонних населених пунктах. У білоруських банках ми взагалі не бачили пропозицій з купівлі гривні, її тільки продавали, і то за дуже заниженим курсом.

На білоруських рублях зображені місцеві визначні місця.

І ще кілька слів про гроші. Спершу походи у магазин чи інші покупки викликали у мене паніку. Адже за проїзд у маршрутці, наприклад, треба заплатити сім тисяч рублів, а за банку знаменитого білоруського згущика – взагалі викласти 15-20 тисяч. Усі ці тисячі і нулі збивають з пантелику, але з часом звикаєш і вже не плутаєш 20 і 200 тисяч.
Запам'яталася фраза, почута в електричні: «Купила в Україні класну сукню за мільйон (це вже в перерахунку на білоруські рублі). Так дешево, хіба у нас купиш сукню за мільйон?!»

У столиці Білорусі. Історичний район Троїцьке передмістя.

Ідеальні дороги і чистота
Зате білоруські дороги викликають в українців заздрість. Прямі, широкі, у кілька смуг в один бік, з чіткою розміткою і без жодної ями чи вибоїни. А платна траса Мінськ-Брест взагалі не має жодного перехрестя (лише розв'язки), зате має шумозахисні стіни біля населених пунктів і навіть велосипедні доріжки вздовж траси! Водії купують спеціальні картки, і кошти знімаються автоматично при проїзді через металеві рамки.

Білоруські дороги гарні, а водії - привітні. Автостоп у країні виявився дуже ефективним, швидким і комфортним  способом пересування.

Ще впадає в очі чистота вздовж доріг та у населених пунктах. На запитання: «У вас не смітять чи просто добре прибирають?» один білорус після довгих роздумів сказав: «Мабуть, все-таки добре прибирають». І дійсно, підтвердження тому, що білоруси теж смітять, ми знайшли кілька разів у лісосмугах та у віддалених куточках парку, куди комунальники не добираються.
Зате із національною свідомістю у білорусів справи значно гірші, ніж в українців. І хоча усі вивіски, рекламні плакати, таблички на установах написані переважно білоруською мовою, люди нею практично не спілкуються. Протягом цілого тижня лише одна жінка відповіла нам рідною мовою, а один чоловік взагалі здивував фразою: «А хіба є білоруська мова? Її ж ніколи не було. Це якась суміш польської, української, російської».
В очі кидалася соціальна реклама «Смак білоруської мови»: на бігборді зображено фрукт і підписана назва білоруською, а поряд переклад на російську. У таких випадках відчувала гордість за своїх співвітчизників. На щастя, більшість українців знають без перекладу, як називаються фрукти рідною мовою...

Мінськ. Веселі скульптури прикрашають вхід до цирку.

Що подивитися
Усі обласні центри Білорусі, а їх разом із Мінськом лише шість, варті уваги мандрівника. У кожному з них ви знайдете старовинну церкву чи могутній замок, мальовничу набережну чи пізнавальний музей. Є тут цікаві архітектурні пам'ятки і в менших містах, і навіть у селищах. Та головною родзинкою туристичної Білорусі, як на мене, є замки.
На їх реставрацію держава виділяє величезні кошти. Існує навіть національна програма «Замки Білорусі», в рамках якої до 2018 року планується відновити 38 замків, палаців і замчищ. І ця програма реально діє, принаймні реставрація деяких архітектурних об'єктів просто вражає. Старі облуплені руїни перетворюються на розкішні палаци з ліпниною, підстриженими газонами та гарною нічною підсвіткою. У колі фахівців точаться дискусії, наскільки вдалою та автентичною є реставрація, адже у деяких замках є ліфти та інші сучасні фішки. Зате у широкого загалу це питання сумнівів не викликає: туристи охоче фотографуються на фоні відновлених споруд.

Панорама Косівського замку (він ще на реставрації).

Серед найвідоміших архітектурних об'єктів варто згадати палац Сапєг у Ружанах, палац Пусловських у Косовому, палац Радзівілів у Несвіжі, замок Ільїнічів та Радзивілів у Мірі, а також Брестську та Лідську фортеці.
Кожна пам'ятка цікава по-своєму, та мені найбільше подобається Мірський замок, виконаний у коричнево-білих тонах. Чогось подібного в Україні не побачиш. Кожна башта має неповторний вигляд, а сам замок із численними бійничками, віконцями, димарями – немов декорація казки.

Мірський замок нагадує "пряничний" будиночок.

Замковий комплекс, внесений до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, крім самої будівлі включає земляні вали, мальовничий парк, озеро, церкву-усипальницю князів Святополк-Мирських. Крім музейних експозицій, у замку є ресторан, конференц-зали й навіть готель на 15 місць. Також тут проводяться історичні фестивалі, театралізовані дійства та шлюбні церемонії. Навіть якщо ви не скористаєтеся усіма цими зручностями і можливостями, проста прогулянка навколо замку (платити за вхід на територію комплексу не потрібно, квиток перевіряють лише всередині замку – прим. авт.) принесене не менше задоволення.
Розповідати про Мірський замок, як і про цікавинки Бреста чи Мінська, можна довго. А ще про людей, які дуже привітно ставляться до мандрівників і безкоштовно підвозять, про густі ліси, які тягнуться вздовж усіх доріг, про невеликі звивисті річки й села з дерев'яними хатинками... Та найкраще поїхати туди та отримати власні враження. Як би там не було, Білорусь – дуже цікава країна, і кожен знайде тут щось для себе.

Архітектурним досягненням останніх років вважається будівля Національної бібліотеки у Мінську.

Кілька порад
Вирушаючи до Білорусі, беріть з собою долари, а не гривні.
Потрапити у країну можна через декілька прикордонних пунктів пропуску, але будьте готові, що в Чернігівській області у зв'язку із напруженою ситуацією прикордонники будуть більш пильними і ретельніше перевіряти ваші речі, ніж у Волинській області, і перш, ніж дістатися кордону, доведеться проїхати кілька КПП.
Цього літа у Білорусі, як і в Україні, багато кліщів. Тому обережно гуляйте сосновими лісами (тут їх дуже багато) і обстежуйте себе на наявність паразитів. А ще краще – дізнайтеся, як правильно їх діставати.
Бюджетно і більш-менш корисно харчуватися у країні можна, купуючи місцеві закрутки. Тут практично у кожному місті і селі продають закриті у півлітрових скляних банках тушковану квасолю, капусту, вінегрет, кабачкову ікру, перлову кашу з овочами, борщі та інші перші страви. В останні достатньо долити окропу, і повноцінний обід готовий

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні фото та відео




Архів новин

<<Грудень 2016>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31