clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwayt

Шановні дописувачі-блогери! У зв'язку з редизайном сайту, редакція закрила можливість додавати дописи у цей розділ. Однак раді вас попередити, що ми розробили новий розділ «Спецпроекти» у якому й розмістили Блоги. А також дещо змінили умови розміщення дописів у блогах.


Ті з вас, хто готує матеріали і має бажання опублікувати їх у блогах, можуть написати на електронну скриньку alla@ye.ua. Звертаємо вашу увагу, що редакція залишає за собою право вирішувати чи публікувати ці тексти у розділі Блоги.


Прошу також зауважити, що у нас є розділ «НарКор», де усі зареєстровані читачі мають можливість публікувати свої новини чи інформацію.


Дякуємо, що залишаєтеся з нами.

Павло Гірник

Павло Гірник

Всього записів: 11

Про автора: Продовження

Теги користувача

Записи користувача:


» За дві криниці до прірви. Частина 11

Так чи інакше бути вільним від суспільства, в якому живеш, неможливо. Але про це - і не лише про це - надпромовистоу «Самотньому вовкові» Германа Гессе. Не зайве тому, хто цікавиться шляхом, а не станом дороги якою йдеш, прочитати його ж "Гру в бісер". Судилося й мені "пограти в бісер зі свинями", випало продавати зайве обійстя в селі, котре потребувало не по моїх силах, вміннях і статках ремонту. Оте "продаванні не з моєї вини затяглося майже на рік, коштувало за десять тисяч з добрим гаком і силою-силенною непотрібних папірців. А ще вистоювань у чергах до усіляких більших і менших клерків, коло дверей, яких не передбачено ані стільця, ані бодай якоїсь лави для посполитого люду.
От і спитайте не мене а себе чому цим часом хтось потроїв свої статки? Чому держава живе за рахунок бідних і потурає багатим? І чи не представники влади - перші багатії? І чи не з нас потроюються їхні статки і маєтки?
І є повсякденна - і не лише у Верховній Раді, айв кожнісінькому селі - тусаюча знущальна сила, перед якою несамохіть підгинаються коліна. І не даєтьс...



14 Січня 2013, 09:09:49 846 0

» За дві криниці до прірви. Частина 10

…Я маю те, по що йшов, село і мову. Ні не так, а саме, - Село і Мову.

Маю те, що ніхто не годен у мене відняти ні за триста літ кріпацтва, ні за двадцятеро глухосліпого рабства, що означилося, як незалежність, -маю право йти осібно і бути собою. Надовго? Навіщо? Чому?

Простіть великодушно, що стомився од непевності, що десь є в моїй мові оскаржений чи вимушений поспіх - показати легкість вислову ой як непросто дається... Та ще й тоді, коли не йдеш за канонічним правописом, айв мові - не стороннім, а рідним шляхом. Тут треба не галакати, а слухати і "Осінь в димах. Сідлай, мати, коня. Витри сльози - війна навколо. Сиву шапку потяг зняв Над німим і печальним полем", і "Шукайте цензора в собі. Він там

живе дрімучий, без гоління", і "О південна Україна, рідна мати нежива", і "Хитається вечора зламана віть", і "Поэты умирают в небесах", і "Когда б вы знали из какого сора растут стихи, не ведая стыда", і -найперше - "Садок

вишневий коло хати"... Чому найперше? Тому.

Є щось непоясненне у внутрішній спільності світової культури. Ось такі, при...



2 Січня 2013, 10:52:58 787 0

» За дві криниці до прірви. Частина 9

Воля - вона у серці, а незалежність десь там, у свавільному крикові нічного подорожнього чи спізнілого птаха. Їм - бо вони незалежні - не до того, чи ти наробився і хочеш бодай ноги кинути не сторчма, і це не їх біда чи вина, - вони такі, і таким буваєш і ти, надто тоді, коли хильнеш зайву чарчину.
Колись же треба гойднути застояну кров. І тоді "гайда!" і "слава Україні!" десь збігаються в непритомне "ура!"
Не хочеться просто відкопувати зброю, яка усіх поховає.
Мій кіт Ґудзик мене мало шанує і ще менше боїться. Часом, коли добре натовчеться карасів, замуркоче на деякий час і показуватиме свої гострющі пазурі і шаблезубі ікла.
Аби я не забув, що у хаті господар він, а не я.
Одного разу він наївся сирих печериць і таки добре мене дряпнув.
Слава Богу, що стало мені по тому не лише обняти цю чорну-чорнісіньку рідну погань, а й перепросити.
Бо маю шанувати не лише свою свободу. Як і він. І нас, якщо нас бодай двійко, ніхто не здолає. Але я не знаю, чи він про це думає своєю мовою.
Просто він розуміє мою, а я його. Без тлумачів. Ота стопромовиста балаканина не п...



25 Грудня 2012, 11:26:18 779 0

» За дві криниці до прірви. Частина 8

А щодо ілюзій, то вже про найпоширеніші. Про ті, що було б, якби демократичні сили об'єдналися, якби, якби, якби...

Було б ще гірше, бо ми гірші за них. І якщо є брехня у мові - то це гріх непростимий. Бо якщо силою, примусом, законом тим чи іншим, а не честю, то кількість партій ні в яку якість не перейде. Нечисть сильна купою, одинаки -долею. І їх єднає не показове покаяння, а мовчазна молитва до неба. 

І якщо вдалося мені, українцеві, дістатися того віку, де поетів більших і кращих повбивано і постріляно, то, може, то вже чорні літа ведуть мене кобзарськими стежками?

Але якщо ви шалієте, то я сидю собі під грушею, п'ю чи співаю, чи те саме по тому самомому, слухаю, як надходить гроза і прошу, щоб усі були живі.

І мова мені - молитва, і я їй - як зночіла, заблукала дитина. 

Мово-пораднице, мово-мамо, мово-земле, мово-небо, мово-всепрощаюча і всепростима, ти й поза моїми устами була і будеш.

То їх, що кусають одне одного, як мухи на Спаса, час полічений.

Оте виздихаюче покоління хай собі ще посмердить голосом, мені аби тілько ти була і по мені, і по них.

Якось т...



24 Грудня 2012, 17:50:54 931 0

» За дві криниці до прірви. Частина 7

Поневіряння України і українців протягом віків з відчуттям у серці "рідної чужої землі", на якій ти хам, лайдак чи кріпак, але аж ніяк не вільний господар, завжди були пов'язані з постійним і заохочувальним з боку "власть імущих" глумом над мовою і вірою.
То нашу неприкаяну мову називали говіркою, зіпсутим польським чи російським діалектом, то взагалі забороняли до друку, то, зглянувшись, величали братньою, але якоюсь найменшою, як Іванушка-дурачок у російських казках про трьох братів; священиків страчували, церкви руйнували або віддавали в оренду шинкарям і лихварям.
Перше руйнування Січі у 1709 році за наказом Петра І супроводжувалося глумом над могилами; остаточне - 1775 року за наказом Катерини II - не тільки цим, а й вирубуванням срібних царських врат у січовій Покровській церкві та зриванням коштовних окладів з ікон... А ще пам'ятається мені, що московити викопували полеглих козаків на цвинтарі і робили з них опудала.
Що ж єднає нашу теперішню "незалежну" владу з колишнім імперським православ'ям і милосердям? Лукавство і не...



18 Грудня 2012, 12:56:46 909 0

» За дві криниці до прірви. Частина 6

Серед того світу, де всі ми живемо, увагу привертають одинаки.
Саме вони не є та більшість, яка обирає на наступних виборах наступну тимчасову незалежність.
І, як правило та, маленька меншість й на ті вибори не ходе, бо змучена отим вічним правлінням.
Незалежність... Вона починається з любові, а не з примусу. Незалежність - це любов, це готовність померти щомиті за други своя. Готовність вийти на двобій навіть з чортом лисим.
Згадаємо, ой згадаємо чи не всі рядки з "Тараса Бульби" Миколи Гоголя.
Нагадується нині, коли батько Тарас, вбиваючи сина Андрія, казав: "Я тебе породив, я тебе і уб’ю".
Страшно? Страшно. Але перед тим Тарас до сина казав: "А що, синку, помогли тобі твої ляхи?!"
...Мені, на жаль, не сняться ліси і солов'ї, а сниться розріз оптичного прицілу, в який я ніколи не дивився.
Але там - в розрізі - оті, які від кулі моєї чи бодай гнилого яйця в голову не поміняються, і не міняється силою нічого, як не мінялося віками.
Тільки Словом, якщо воно мене прийме, як мати, простить за де блукання і прийме щире каяття, я зарятуюся.

 

Попере...



14 Грудня 2012, 17:58:56 863 0

» За дві криниці до прірви. Частина 5

Так само "тьма" - означення не лише числове, але й духовне, тобто "пітьма".
Народ, який влада ототожнює з пітьмою, далі зватиметься по-іншому -"електорат", "маса", "прошарок інтелігенції", "пролетаріат",- як завгодно, але щоби була більшість, яка буде керувати і тим самим, що один, як палець, як вовк чи як схимник, отими двома, що побратими, отими трьома, в яких церква.
Я не претендую на якусь істину; я був і сам, і вдвох, і трійкома. У "тьмі" не був і не хочу. Хай вони сподіваються й надалі, що ворожа стріла вцілить у груди не його, а ближнього. Чим збільшить смерть поплічника загальний розподіл частки здобичі на тих, хто вижив. Це не моє.
І це не вовчі закони. Не ображайте вовків.
І я собі думаю вголос не до річниць, не за статки чи маєтки, не за лакомство нещасне,- думаю, бо мислю і маю сумнів, а не слухаюся і корюся. Хтось, може, і озоветься на поклик не до повстання, і не до покори; просто той,
хто почує, хай знає, що він не сам. А якщо й сам, то має вибирати - воїн він чи раб, зі щитом чи на щиті, іде "на ви" чи на "ти" з сивочолими с...



12 Грудня 2012, 14:00:29 1387 0

» За дві криниці до прірви. Частина 4

Воля, свобода, незалежність завжди мають бути шляхетними. Так було в давнину на Україні, коли Святослав попереджав:"Іду на ви", так було за Гетьманщини; так само на віру укладав договір з Московією Богдан
Хмельницький.
Воля і віра - поняття суть неподільні для чистого серця. Натомість вийшло інакше. Те "інакше" триває й дотепер на Україні, де завжди були першими Слово і Честь.
Писарі-крючкотвори, хабарники, депутати-здрайці - звідки це? Звідки оте "єдіноначаліє" і "всєпослушаніє"?
Почитайте Конституцію Пилипа Орлика - вона є і в нашій Деражнянській районній бібліотеці (ж-л "Шкільна бібліотека" №5, 2011 р ), багато що стане зрозуміло і про сущий час, і про майбутній.
Я - не до всіх, бо козаками теж не була більшість. Я до тих, хто має в собі внутрішню гідність, а не гординю, волю, а не сваволю, совість, а не помсту, доброту, а не злість.
Нам не треба об'єднуватися в партії чи товариства, нам просто треба знати, що ми не самі. Але проти внутрішньої свободи зовнішній примус безсилий

Попередні записи:

За дві криниці до прірви. Частина 1
За дві криниці до прірви. Час...



8 Грудня 2012, 19:19:57 1347 0

» За дві криниці до прірви. Частина 3

Чи є незалежність більша чи менша, і чим її виміряти оту так звану довжину, широту чи глибину простого слова "свобода"? Сьогодні я святкую щодня, а не у визначений час День Незалежності моєї держави, яка гіркостогоном,
старечим чумацьким возом добивається до правди - не лише своєї, а вселюдської. І мені не шкода, а радісно за мої тимчасові ілюзії щодо правителів. Бо я за цей час, як і кожен із нас, пройшов шлях випробувань. Як не дивно, незагальні потаємні знання закладаються у саме дитячому віці - казках і скоромовках, у, здавалось би на наш дорослий розум, безглуздих загадках і притчах. Отож-бо, про притчі. їх нема саме відповідних для якоїсь нації чи народу. Вони стаються самі по собі. І за будь-якого ладу, і за будь-яких правителів; потім хтось із розумних назве їх чи "східною" мудрістю чи "західною", "арійською" чи "єврейською"; але мудрість - на те вона й мудрість, що вона розуміла кожному. В одному із гірських пасм Індії, подалі від людського ока, знайшло прихисток щось те, що сьогодні називається одним із різновидів школи "ку...



6 Грудня 2012, 10:51:09 8 0

» За дві криниці до прірви. Частина 2

Що ж таке незалежність? Чи може поняття незалежності поєднуватися з відчуттям внутрішньої свободи? Чи може взагалі бути загальна, з обумовленими законами, свобода, коли вона тими самими законами урізана й обмежена? Чи взагалі поєднуються ці два слова - держава і незалежність? 

Думаю, що ні. Знаю, що ні. Але знаю й те, що слово "незалежність" має відповідник українською мовою - "самостійність". Це слово - самостійність - має в собі знакову понятійність, тобто "самому стояти", без підтримки чи то шведів, чи татар, чи московитів. Самостійність ближча до слова "свобода", незалежність ближча до слова "залежність". 

За радянського часу моя мама казали: "Синку, якщо тебе не публікують, ти пишеш правильно". Я оцево, слава Богу, пишу не за гроші, які мені вкрай потрібні. Якщо ці нотатки не видадуться мені байдуже. Головне, - щоб було написано. Розумію, що взявся за роботу мені не притаманну, але, дякую Небу, що це можливо: бодай писати правду. Власне, я й неправди не міг писати, бо просто не міг. Але була ота тотальна, гримкуча, стого...



4 Грудня 2012, 12:42:34 1498 0



Курси валют на 28.03.2017
купівля
продаж
Міжбанк
$
27.11
27.15
29.53
29.58
0.47
0.48

Архів новин

<<Березень 2017>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30

31