Хмельницький підприємець про те, як не піддатися ейфорії від великих заробітків

«Velmet Armor System» – з тих хмельницьких копаній, на історії успіху якого є чому повчитися. Створене на базі власних потужностей підприємство, серцем якого є професіонали різних спеціальностей, досягло цього успіху власними силами – без жодних іноземних інвестицій. Займаючись виробництвом елементів захисту, тактичного спорядження та обладнання для полігонів, компанія бере свій початок з волонтерського руху у 2014-му. Саме тому історія підприємства була б неповною, без розповіді про особливу філософію компанії, принципи її керівництва, компроміси та методи подолання труднощів. Без них, зізнається директор «Velmet» Сергій Міняйлук, в умовах сьогодення не обходиться ніяк.

Коли підприємство — не зовсім бізнес-проект

У 2014-му, з початком війни на Сході, Сергій з командою однодумців одними з перших долучилися до волонтерського руху. Спочатку ремонтували техніку, збирали кошти, купували форму та спорядження і возили на передову. Так зародилася дружба з військовослужбоцями, яка триває і дотепер, й величезне бажання допомагати армії.

«Тоді ми зіткнулися з тим, що більшість закордонного якісного тактичного спорядження було нам далеко не по кишені, — пригадує підприємець. — Щоб не купувати дороге – почали виготовляти та шити таке спорядження самі».

Методом спроб, помилок та удосконалення, не маючи амбітних планів, але з чіткою стратегією розвитку, «Velmet» дуже скоро став одним лідерів виробництва якісного тактичного спорядження в Україні. Сьогодні таке спорядження активно використовується в спеціальних підрозділах Збройних Сил України і поліції. Працюючи з найкращими матеріалами, застосовуючи унікальні методики роботи з металами, надміцним пластиком, тут постійно удосконалюють виробництво таких спецтоварів та роблять акцент, передусім, на якісних показниках.

Втім, Сергій Міняйлук зізнається, що його підприємство — це не зовсім бізнес-проект, бо не ставить собі за мету лише заробляти гроші, і в багатьох моментах якраз іде на компроміс з фінансовою складовою. І цю позицію розділяє й команда його компанії. Тому «Velmet» й нині не полишає волонтерства та має за мету якісно одягнути сили вітчизняних сецпідрозділів. Щоб вони були на рівні зі світовими, і щоб це вартувало дешевше.

Чому так важливо змінити світогляд молоді, щоб подолати кадровий голод

Разом з тим Сергій зізнається, що і на такому успішному, як їхнє, підприємстві, є гарячі вакансії, на які не можуть знайти спеціалістів.

«Скажімо, знайти відповідального працівника з робітничих професій чи професійного конструктора-дизайнера – проблема, — пояснює. — Та що там, навіть швачок, які б передусім ставили за мету якість, а не кількість, у нас знайти важко. Нині в країні величезний кадровий голод. Ми підрахували, що лише з нашого невеликого підприємства сім відсотків робітників виїхали за кордон на постійне місце проживання. Тому ми розуміємо, якою є загальна ситуація в країні. Виготовити якісну річ, щоб вона була конкурентною на зовнішньому та внутрішньому ринках, кадрів вкрай не вистачає».

Щоб вирішити кадрову проблему, на підприємстві пішли двома шляхами: зробили гідними умови праці й зарплати та інвестують в технології. А ще, впевнені, що важливо змінити світогляд молоді, переконаної в тому, що в нас немає гідної роботи.

«У цьому напрямку ми співпрацюємо з Хмельницьким національним університетом, — розповідає підприємець. — Запрошуємо швачок, конструкторів, технологів на виробничу практику, щоб зацікавити, мотивувати та показати на практиці, що й у нас є підприємства, які можуть запропонувати гідну роботу. Адже нині молодь, ще навчаючись, мріями «живе» вже за кордоном і своє майбутнє та перспективи бачить лише там. При цьому, на жаль, не розуміючи, що там вони будуть лише робочою силою і аж ніяк не частиною тієї країни чи культури».

В Україні можна знайти гідну роботу, створювати конкурентноспоможний продукт, бути корисним країні.

На жаль, за словами Сергія Міняйлука, немає цьому жодної протидії з боку держави: «Нині бачимо величезний інформаційний потік щодо можливостей та перспектив роботи за кордоном, і практично нічого, що б ці стереотипи розвінчувало, ніякої інформаційної кампанії щодо «іншого боку медалі» таких заробітків. Зізнаюся, кістяк нашого підприємства, якраз ті, хто спробував заробітчанського хліба, хто зрозумів, що не все так райдужно в тих обіцянках, і повернувся додому».

Саме тому, на прикладі «Velmet», Сергій Міняйлук прагне показати, що і в Україні можна знайти гідну роботу, створювати конкурентноспоможний продукт, бути корисним країні. Хоча, зізнається, складно діяти в цьому напрямку одноосібно, бо механізм переманювання українців в інші країни, запущений уже давно. І мова не тільки про заробітчан, а й про молодь, зокрема, студентство.

«Сьогодні значна кількість студентів здобуває вищу освіту в Польщі, — пояснює Сергій. – Але знання до нас не повертаються… До того ж, уже сьогодні експерти кажуть про те, що економіка Польщі не мала б того росту без української робочої сили. У мене самого був чималий досвід роботи за кордоном. Під впливом такої масової пропаганди теж, мабуть, гадав, що так буде краще. І хоч мені це коштувало дорогого, для себе вирішив повернутися. Краще бути в своїй країні ніким, ніж на чужині – кимось. Ти ніколи не станеш повноцінною частиною чужого суспільства, не заміниш нічим місце, де народився. Рано чи пізно про це замислюється кожен, хто покинув країну. Кожен, в кого, як спадає ейфорія великих заробітків, виникає безмежне бажання повернутися додому». 

Читайте також: Хмельницьке підприємство з пошиття одягу оштрафоване на 800 тисяч гривень