Спалені поля, або Як окупанти знищують сільське господарство України

Фермерські господарства знищені або пограбовані окупантами, а земля засіяна мінами й снарядами. Це опис не подій Другої світової війни, а ситуації у Дергачівській громаді Харківської області. Через постійні обстріли російських окупантів там не змогли розпочати повноцінну посівну кампанію. На жаль, це не поодинокий випадок. Різноманітні сільськогосподарські підприємства ледь не з перших днів масштабної війни стали однією з цілей ворога.

Збитки завдані сільському господарству України можна розділити на прямі та непрямі. До перших належать пошкоджені або повністю знищені ворогом зерносховища, теплиці, ферми, сільськогосподарська техніка… А також — вбиті тварини, спалені поля та вкрадене зерно. За підрахунками Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, таким чином українські аграрії втратили від чотирьох до шести мільярдів доларів.

Натомість непрямих збитків можуть зазнати навіть підприємства, які не потрапляють під російські обстріли. Наприклад, це може бути зменшення рівня виробництва та доходів через порушену війною логістику. Такі збитки є ще вищими. Представники Київської школи економіки оцінили їх у понад 23 мільярди доларів. Однак це не лише цифри, а людські долі.

Працювали роками, щоб все втратити за один день

Фермерське господарство Юрія Вакуленка з Дніпропетровської області російські загарбники обстріляли наприкінці квітня. Майже годину били по ньому з артилерії. В інтерв’ю для видання «Суспільне. Новини» чоловік пригадує, що спершу побачив у небі безпілотник. Опісля розпочався обстріл. Люди вижили, бо встигли заховатися в укриття, яке зробили на початку масштабної війни. Однак ворожі снаряди знищили склади, у яких згоріли три «Камази», трактор, сільськогосподарський інвентар, запчастини, 100 тонн ячменю та 150 тонн соняшнику. Таким чином фермерському господарству окупанти завдали понад десять мільйонів гривень збитків.

А у Херсонській області працювала одна з найбільших у Європі птахофабрик — «Чорнобаївська». Через напад росії підприємство залишилася без електроенергії, можливості годувати птицю, підвозити працівників і вивозити готову продукцію. Як наслідок загинули, понад чотири мільйони дорослого поголів’я курей і ще орієнтовно 700 тисяч молодняку. Таким чином ще на початок травня втрати птахофабрики сягнули півтора мільярда гривень.

У Міністерстві аграрної політики та продовольства кажуть, що Україна загалом втратила до 15 відсотків потужностей виробництва м’ясної та молочної продукції. А за приблизними оцінками, вже загинули орієнтовно 100 тисяч голів великої рогатої худоби, майже чверть мільйона свиней і майже шість мільйонів птахів.

Фермер Григорій Ткаченко з Чернігівщини розповів телеканалу «1+1», що окупанти ледь не знищили справу всього його життя. До початку війни він мав 316 голів великої рогатої худоби. Під час боїв він втратив 157 тварин.

«Наше підприємство 8 березня росіяни обстріляли з реактивної артилерії. За один раз впало близько 60 ракет. Наступного дня загарбники окупували село. Жили в хатах і на фермі. На тварин задля розваги влаштовували полювання», — зазначив фермер.

Врожай у вогні, але продовольчої кризи в Україні не буде

Щоб перемогти, росіяни намагаються знищувати українські міста й економіку. Оскільки вона залежить від експорту сільськогосподарської продукції, ворог краде зерно, заважає його продажу, б’є по аграріях. За інформацією «NASA Harvest», приблизно 22 відсотки сільськогосподарських угідь України окуповані росією. Також ворог продовжує обстрілювати поля у Херсонській, Запорізькій, Дніпропетровській і Миколаївській областях.

«У Запорізькій області внаслідок обстрілів і підпалів ворог знищив орієнтовно 30-40 тисяч тонн зернових. Приблизні збитки тільки по цьому питанню становлять 340 мільйонів гривень. Останній раз українські ниви так палали в часи навали німецьких нацистів. Зараз їх палять рашистські», — зазначив в інтерв’ю виданню «Укрінформ» голова Запорізької обласної військової адміністрації Олександр Старух.

Втім, це не означає, що в Україні буде продовольча криза. За словами першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, врожай пшениці очікується на рівні 18-20 мільйонів тонн. Це п’ять разів перевищує потреби країни. Для порівняння, наше внутрішнє споживання становить до чотирьох мільйонів тонн на рік. До того ж ще залишилися запаси з 2021-го. Також цьогоріч посіяно значно більше гречки, ніж у попередні роки. Її новий врожай наситить ринок і вирівняє ціни.

Директор департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Ігор Віштак додає, що попри окупацію частини півдня, не буде й дефіциту овочів. Для цього області, у яких не ведуться активні бойові дії, збільшили площі висаджування овочів борщового набору. А плодово-ягідних культур в Україні завжди було перевиробництво. Тому Вінницька, Чернівецька, Хмельницька, Дніпропетровська, Львівська й Полтавська області забезпечать потреби населення.

Як ворог шкодить довкіллю

З 24 лютого російські загарбники безжалісно знищують довкілля. Внаслідок ракетних і артилерійських ударів спалахують пожежі, які вивільняють у повітря тонни шкідливих речовин. Зокрема, за час війни постраждали понад півтора мільйона гектарів лісів та полів. Надалі це негативно може вплинути на здоров’я людей, наприклад, може спричинити астму чи онкозахворювання. У Державній екологічній інспекції завдану атмосферному повітрю шкоду оцінюють у майже 174 мільярди гривень.

Ще понад 80 мільярдів гривень — це битки землі та ґрунтам. Їх важкими металами забруднюють розриви мін і боєприпасів. Це у деяких випадках робить землю непридатною для ведення сільського господарства. А за інформацією Державної служби України з надзвичайних ситуацій, нині потрібно розмінувати орієнтовано 270 тисяч квадратних кілометрів. Це може зайняти п’ять-десять років.

Читайте також: Ракетні обстріли Хмельниччини з початку війни пошкодили школу та дитсадок: який їх стан