Цей день в історії Хмельниччини: 25 січня

25 січня 1699 року був укладений Карловицький трактат між Туреччиною і Польщею, за яким Поділля і Кам'янець були повернуті Польщі. Також було прийнято рішення польського сейму про ліквідацію козацьких полків на Правобережній Україні.

25 січня 2015 року в Хмельницькому попрощалися із Олександром Співачуком, який загинув в Іловайському котлі. Майже на півроку затягнувся останній шлях додому бійця, саме цього дня, Герояперепоховали у рідному місті.

Майор міліції Олександр Співачук став одним з перших добровольців, які вирушили відстоювати цілісність нашої держави на сході країни. 32-річний чоловік, який раніше працював слідчим в обласному управлінні міліції, вступив до лав батальйону «Миротворець» у перші дні його створення. Брав безпосередню участь в охороні правопорядку в Слов’янську, Дзержинську, в районі Горлівки та інших населених пунктах Донецької області.

Зв‘язок з Олександром перервався після фатального бою під Іловайськом Донецької області 28 серпня 2014 року, який увійшов в історію як Іловайський котел.

Майже півроку Олександра шукали, як безвісти зниклого. Лише у результаті співставлення аналізів ДНК вдалося з‘ясувати, що Олександр Співачук загинув і похований, як невідомий захисник, на одному з кладовищ Дніпра під номером 6932. 

9 березня 2016 року на фасаді Хмельницької спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №15 , яку назвали його ім'ям, встановили меморіальний знак. Фото: з архіву.

25 січня 1878 року було створено «Подільське губернське у міських справах присутствіє», яке у 1911 році реорганізувалось в «Подільське губернське у земських та міських справах присутствіє». До його складу входили губернатор (голова), віце-губернатор, управляючий казенною палатою, прокурор окружного суду, голова губернської земської управи, кам’янець-подільський міський голова. Орган здійснював контроль за діяльністю органів міського та земського самоврядування, слугувало інстанцією з розв’язання суперечок між органами місцевого самоврядування та державною адміністрацією, розглядало справи дисциплінарного характеру, які стосувались зловживань посадових осіб місцевого самоврядування. Ліквідоване в 1917 році.

25 січня 2008 року 11-а сесія Сатанівської селищної ради ухвалила перейменувати провулок Леніна на провулок Нестерової . Фармацевт-провізор Ніна Нестерова офіційно вважається першовідкривачем «Збручанської Нафтусі». У 1968 році вона звернула увагу на особливий запах води, що витікала поблизу села Сатанівська Слобідка із свердловини, пробуреної кількома роками раніше. Нестерова відправила взяті проби в Одесу. 1969 року Одеський науково-дослідний інститут курортології дослідив фізико-хімічні та мікробіологічні особливості мінеральних вод типу «Нафтуся», виявлених поблизу Сатанова. Води було рекомендовано до використання як столові. А 1971 року сатанівську воду визнали лікувальною, близькою за властивостями.

Відкриття родовища лікувальної сатанівської води дала поштовх створенню санаторної зони поблизу Сатанова. Фото: з архіву. 

2007 року в краєзнавець з Сатанова Олена Петрова у співавторстві з Ігорем Байдаком видала інформаційний довідник «Сатанів - місто-легенда, місто-курорт». 2010 року Олена Перова та видавництво «Рута» (Кам'янець-Подільський) здійснили на його основі друге видання довідника — цього разу як путівник «Сатанів». За рахунок благодійних коштів, отриманих із першого видання, було встановлено меморіальну дошку Ніні Нестеровій — першовідкривачеві Збручанського родовища мінеральних вод.

Читайте також: Свято-Троїцький монастир у Сатанові: підземна церква, камінь, що зцілює, та унікальна фреска «Страшного суду».