Цей день в історії Хмельниччини: 18 квітня

18 квітня 1917 року в Проскурові було засноване товариство «Просвіта». Місяцем раніше «Просвіта» відродилась у Кам’янці-Подільському. Тоді вона складалась здебільшого з молоді. Матеріали періодичних видань та інформація з архівів свідчать про діяльність «Просвіт» у містечках Смотрич, Ярмолинці, Дунаївці, Тинна, Гнівань, Жванчик, Вовковинці, Верхівка, Орипин. Саме ці організації стали головним центром Шевченківського руху на Поділлі.

Відкриття «Просвіт» в окремих селах прирівнювалося до свята і відбувалося урочисто. Осередки в різних регіонах Поділля намагались підняти національну свідомість українського народу. Вони нерідко ставали ініціаторами збору коштів на облаштування пам’ятників Тарасові Шевченку та до Національного фонду.

Організація діє й нині. Просвітяни Хмельниччини зосереджують свою увагу на поширенні знань з народознавства, української мови, поверненні зі забуття репресованих і замовчуваних імен. Зокрема, у Хмельницькому Народний дім товариства «Просвіта» розташований на вулиці Пилипчука, 49.

18 квітня 1919 року Кам’янцем-Подільським заволоділи червоноармійці. Про це у своїй статті «Залога Кам’янця-Подільського у грудня 1918 – травні 1919 рр.» пише історик Вадим Стецюк.

Згідно з його роботою, на бік більшовиків перейшла значна частина міського гарнізону УНР, а також на їх бік майже у повному складі перейшли дислоковані у місті прикордонні частини.

Додатковим свідченням про ситуацію в Окремому Кордонному корпусі у березні-квітні 1919-го є судовий вирок, прийнятий у липні того ж року надзвичайним військовим судом при губернському коменданті. Згідно з ним, до смертної кари було засуджено 30-літнього Станіслава Францевича Голенговського та 29-літнього Олександра Олексовича Ковальова. Причиною такого суворого вироку став саме їх перехід до «завідомо ворожого війська російських більшовиків».

Проте на початку червня 1919 року армія УНР звільнила Кам’янець-Подільський від більшовиків. Після цього розпочалась нова сторінка в історії гарнізону міста.

Цього ж дня у 1958-го у Кам’янці-Подільському в Старій фортеці на стіні Папської вежі встановлено меморіальну дошку-барельєф з погруддям Кармалюка. На ньому нанесено напис: «1818-1823 роках в цій башті був тричі ув’язнений Устим Кармалюк».

Папська вежа у Кам’янці-Подільському, де був тричі ув’язнений Устим Кармалюк. Фото: evrikatour.com.ua

18 квітня 2013 року у Хмельницькому презентували роботи жінок-фотографів із 15 країн світу. На виставці були представлені найкращі роботи міжнародного жіночого фотоконкурсу «Планета дітей». Автори робіт — жінки-фотографи із України, Ізраїлю, Індії, В’єтнаму, Молдови, Росії та інших країн. Відкривала виставку автор ідеї Наталя Компанцева.