ye-logo.v1.2
5 Червня, 2020

Цей день в історії Хмельниччини: 4 травня

Історія 2998 1
Палац Журовських у Лісоводах. Фото до 1914 року
Палац Журовських у Лісоводах. Фото до 1914 року. Фото: castles.com.ua

Про селянський бунт у Лісоводах, Голодомор на Славутчині та завод і Народний дім у Хмельницькому.

4 травня 1905 року Подільський губернатор Олександр Ейлер доповів у Мністерство внутрішніх справ про хід і причини заворушення у Лісоводах (нині село у Городоцькому районі — авт.). Зокрема, він визнав, що підпали та руйнування в угіддях пана Журовського були викликані непосильним економічним гнітом і засиллям орендаторів-євреїв та управителів. Про це пишуть у своїй статті «Село Лісоводи наприкінці ХІХ ст. та в буремних подіях ХХ ст.» Віктор і Володимир Морози та Володимир Орлов.

Згідно з цією працею, саме селянське заворушення у Лісоводах розпочалося у перших числах квітня 1905 року. Тоді селяни обрали страйковий комітет. Люди вимагали підвищення плати найманим робітникам, повернення громаді лісових масивів Липини, Березини і Клина, захоплених ще в першій половині ХІХ століття та пасовищ. Але пан Журовський ці вимоги відхилив і далі страйк переріс у масове заворушення.

Натовп лісоводських селян спершу прийшов до маєтку Журовського, де люди знов заявили про свої вимоги. Не отримавши відповіді, вони попрямували до лісу, який був проданий німецьким купцям Кацу і Вайсбергу, які мали зрубати його. Там натовп розгромив лісову контору і розігнав полісовщиків. Заворушення перекинулися в Леваду. Бунтівники плугом повідрізали поміщицькі землі, які вимагали повернути селянам і відновили випас громадської худоби. Плуг тягли усією громадою в знак народного волевиявлення. Організатором заворушення був Іван Драпак.

6 квітня в Лісоводи виїхав мировий посередник і виступив на зібрані селян. Проте його візит не увінчався успіхом. Тоді у село приїхав Подільський губернатор Олександр Ейлер у супроводі двох сотень Оренбургського козацького полку. На селянське зібрання з ним прийшли пан Журовський і священник. Губернатор дорікнув людей за самоуправство та заявив, що протиправні дії будуть розслідуватися. Членів страйкового комітету й активних учасників заворушення ув’язнили на термін до восьми місяців у Кам’янець-Подільській в’язниці.

4 травня 1906 року у Кам’янці-Подільському зареєстровано Подільське українське товариство «Просвіта». Засноване як противага антиукраїнським течіям. В той час товариство займалося видавничою, культурно-освітньою, мистецькою діяльністю. У перший рік роботи «Просвіта» відкрила канцелярію, бібліотеку, книгарню, налагодило організаційну мережу. Вона поширювала діяльність на всю Подільську губернію. Товариство ініціювало впровадження у двокласних школах української мови, історії, літератури.

В історичних джерелах збереглась інформація про села Славутчини у 1932 році — у часи Голодомору, який тоді радянська влада назвала «продовольчими труднощами». Першими з голодом стикнулися мешканці сіл Гориці, Клепачі, Манятин та Селичева, де вже у квітні, голодувало понад 30 відсотків населення.

У травні 1932 року на Славутчині зафіксовано перші випадки смерті від голоду. Фото: з архіву

У травні 1932 року на Славутчині зафіксовано перші випадки смерті від голоду. Фото: ілюстративне з архіву

4 травня 1932 року керівництво Славутського прикордонного загону повідомляє, що з 240 родин в селі Великий Правутин від голоду опухло 117. Більш того, зафіксовано було перші випадки смерті від голоду, оскільки люди харчуються лише картопляними шкарлупами та кормовим буряком. А вже 10 травня Славутський райком КП(б)У сигналізує, що низка сіл району знаходиться в надзвичайно важкому стані. У самій Славуті «робітники хлібом не забезпечені. Хлібопекарні працюють з перебоями». Попри постійні клопотання та звернення місцевої влади, впродовж травня 1932 року в Славутській район не було надіслано жодної продовольчої допомоги.

4 травня 1957 року розпочато будівництво Хмельницького заводу трансформаторних підстанцій — нині ВАТ «Укрелектроапарат». Завод мав статус підприємства електромашинобудування всесоюзного значення, а вже через два роки завод випустив першу продукцію. У 1975 році на базі заводу трансформаторних підстанцій створено Хмельницьке ВО «Укрелектроапарат», яке стало провідним у країні за виробництвом силових трансформаторів для залізничного транспорту і трансформаторних підстанцій.

А торік 4 травня у Хмельницькому в костелі Святої Анни архітектори групи «rd.archigroup» презентували концепцію розвитку «Dom Ludowy» (з польської — «Народний дім»), який розташований на вулиці Вокзальній, 59 в обласному центрі.

Згідно з концепцією, оновлений народний дім має стати якісним громадським простором, де люди зможуть відпочивати, спілкуватимуся, збагачуватися новими знаннями. Архітектори спробували максимально зробити його безбар’єрним, щоб люди з обмеженими можливостями почували себе там комфортно. Загалом двоповерхову споруду максимально хочуть наситити різноманітними зонами. Зокрема, заплановано створити там кафе, навчальні класи, залу для заходів, гостьові кімнати, бібліотеку... Оновити хочуть й прилеглу територію.

Безпосередньо сама споруда Народного дому була збудована у 1928 році польською громадою Гречан, які тоді ще не стали частиною міста, а були окремим селом. У ньому завдяки пожертвам місцевих жителів працювали школа, бібліотека та магазин. Проте через шість років Народний дім перестав діяти як польський культурно-просвітницький центр. А нині місцева громада хоче його відновити.

У 1928 році Народний дім збудувала польська громада Гречан. Фото: facebook.com/DomLudowyChmielnicki

У 1928 році Народний дім збудувала польська громада Гречан. Фото: facebook.com/DomLudowyChmielnicki

Коментарі:

Віталій Українець 04.05.2020 16:12

ліс був проданий німецькими купцями жидам Кацу та Вайсбергу-як і тоді ми українці не маємо власності та влади в своїй землі!

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую