Цей день в історії Хмельниччини: 11 червня

У Товтрах, що поблизу села Залуччя, розташована відома Залучанська печера, що утворилася на лівому схилі долини річки Смотрич. Довжина печери 60 метрів. Як свідчать перекази, місцеве населення переховувалося в печері від нападників татар, турків та інших ворогів. Уперше в історії 11 червня 1890 року архієпископ Подільської єпархії Димитрій (в миру Дмитро Самбикін) здійснив привселюдне освящення Залучанської печери, нічні молебні по загиблих в ній жителях і провів хресний хід віруючих до Нігинських печер. На жаль, ця традиція призабута.

11 червня 1892 року на Поділлі почалась модернізація органів самоврядування. Впроваджувалась вона згідно з новим міським положенням. Документ визначав нову формулу обрахунку кількості членів міської думи. Зокрема обмежував представництво у міській думі нехристиян – їх частка скорочувалась з третини до 20 відсотків та євреїв - не більше 10 відсотків. Також розширено перелік сфер, рішення в яких потребували обов’язкового затвердження губернатора чи навіть (що було новацією у порівнянні з попереднім положенням) міністра внутрішніх справ. Крім того, запроваджувались спрощені органи управління у невеликих містах – виборного міського голову і управу мав замінити староста, якого затверджував губернатор. Зокрема, ці зміни торкнулись міст Старої Ушиці, Вербовця і навіть повітового центра Ямполя.

11 червня 1905 року на залізничній станції Проскурів, під час обшуку, жандарми виявили політичну контрабанду. В одному з кошиків виявлено 5 пудів (приблизно 80 кілограмів) нелегальної літератури переважно закордонного видавництва: «К русским солдатам от рабочих социалистов-революционеров», «Народное волнение в царствовании Николая І», «Ко всем русским солдатам». Літературу контрабандою відправляли місцеві соціал-демократи та соціалісти-революціонери. Прямувала політична контрабанда із Кам’янця-Подільського двома шляхами. Перший здійснювався через різних осіб у сусідні губернії. Другий шлях пролягав до Проскурова, а потім – залізницею в інші міста Російської імперії. Як правило, робилося це через місцеві відділення (Кам’янець-Подільське та Проскурівське) транспортної контори Петербурзького акціонерного товариства «Надежда».

Цього дня у 2013 році у Хмельницький із Кракова приїхав мобільний музей Блаженного Папи Іоанна Павла ІІ. Особисті речі та світлини Іоанна Павла ІІ розмістили у 18-метровому автопоїзді, який побував у шести містах України. Хмельницький став другим за рахунком, до цього мобільний музей був у Львові. В експозицію увійшли не лише розелій, пілеолус, ряса, нагрудний хрест та літургія годин Блаженного Папи, але й лижі, кубок із велоперегонів, у яких брав участь Іоанн Павло ІІ, сонцезахисні окуляри, посуд, годинник та велику кількість фотографій і інформації, зокрема про його відвідування України.

Цього дня у 2013 році у Хмельницький із Кракова приїхав мобільний музей Блаженного Папи Іоанна Павла ІІ. Фото: з архіву.

11 червня 2016 року в результаті артилерійського обстрілу шахти «Путилівська» («Бутівка-Донецька») в районі Авдіївка загинув Юрій Гнатюк, із позивним «Гуцул». Військовий родом із Красилова, був бійцем ДУК «Правий сектор». Під час ворожого обстрілу будівля шахти не витримала такої кількості попадань і просто завалилася. Під уламками загинуло ще четверо військових із Правого сектора та 11 отримали поранення різного ступеня складності.

11 червня 2017 року під обстрілами у зоні АТО загинув Олег Майстришин. Чоловік родом з села Підгірного Старокостянтинівського району. Служив у складі 30-ї окремої механізованої бригади. Його загін потрапив під артобстріл. Від важкого поранення Олег помер.