Цей день в історії Хмельниччини: 22 червня

22 червня 1883 року на Новому плані закладено новий будинок Кам’янець-Подільської Маріїнської жіночої гімназії. Того дня з Казанського кафедрального собору в Старому місті було здійснено хресний хід на Новий план, де урочисто заклали нове приміщення цієї гімназії. Двоповерховий будинок збудували за півтора року. А 24 січня 1885 року єпископ Подільський і Брацлавський Іустин освятив нову будівлю Маріїнської жіночої гімназії.

Як пише у науковій статті «До питання охорони Кам’янець-Подільської фортеці в 1812-1928 роках» історик Ігор Старенький, на початку Української революції Кам’янець-Подільська фортеця була у жахливому стані через розміщення у ній військових. Це підтверджують тогочасні документи. Наприклад, вказується, що через військових будинки всередині замку були забруднені, а у деяких вежах і земляних украпленнях організовано стайні.

Тому 22 червня 1918 року представники подільської «Просвіти» направили лист Міністерству освіти та мистецтв Української Держави. У ньому зазначається, Кам’янецький замок повинен стати національною цінністю: «Нехай той замок, перед яким українська нація пролила стільки крови, перед яким був сам гетьман Богдан Хмельницький, стане музеєм… Обов’язок наш — національний обов’язок — зберегти замок від дальшої руїни. Якщо не буде змоги зараз же зробити музей, то нехай там будуть архіви, але тільки не в’язниця».

Ідеологом цього звернення був Юхим Сіцінський. Про необхідність збереження фортеці він звертався до Міністерства освіти та мистецтв і в жовтні 1918 року. Проте турботу про збереження фортеці державні органи влади переклали на плечі «Просвіти».

22 червня 1941 року почалась німецько-радянська війна. Цього дня опівдні жителям Проскурова повідомили про напад Німеччини на Радянський Союз. Наступного дня почалася загальна мобілізація військовозобов’язаних. За кілька днів з Проскурова було мобілізовано до лав армії 75 відсотків призовників. Наприкінці червня у місцевому Будинку Червоної армії розташувався командний пункт Південно-Західного фронту. А 8 липня німецькі війська окупували Проскурів.

Кам’янець-Подільський того дня році про початок війни сповістили німецькі літаки-бомбардувальники. Тут їх цілями стала центральна частина міста. Зокрема міст, який поєднує дві частини Кам’янця-Подільського. Окупували місто 10 липня того ж року.

У Дунаївцях 22 червня 1941 року був проведений мітинг, на якому жителі міста заприсяглися захищати Батьківщину від ворога. До райвійськкомату від мешканців міста надійшли сотні заяв з проханням відправити їх на фронт. 11 липня Дунаївці захопили нацисти — раніше, ніж була завершена евакуація місцевого населення.

Також 22 червня 1941 року вранці німецькі літаки бомбардували залізничну станцію Шепетівка. Саме місто нацисти окупували 4 липня. Фактично захоплення території нинішньої Хмельницької області завершилося до 18 липня 1941 року.

22 червня 1941 року опівдні жителям Проскурова повідомили про напад Німеччини на Радянський Союз. Фото: музею Проскурівського підпілля

У Кам’янці-Подільському 22 червня 1994 року встановили відновлену скульптуру Христа Скорботного. Цей невеличкий пам’ятник вперше з’явився у місті в 1756 році поруч з костелом Святих Апостолів Петра і Павла. Тоді його встановили у пам’ять про знищений у 1672 році турками цвинтар, адже після загарбання Кам’янця султан Магомет ІV призначив костел мечеттю. Всі церковні прикраси й речі були знищили. Також турки винесли за місто поховані на цвинтарі кістки християн.

Скульптура Христа Скорботного складається з трьох частин: з фундаментної основи, колони та барокової скульптури сидячого Христа Скорботного. У радянські часи пам’ятник зруйнували, а у 1994 році на його місці встановили новий з коротким написом «Кам’янець пам’ятає».

22 червня 2014 року Верховна Рада України прийняла рішення перейменувати село Вариводки, що у Білогірському районі. З таким проханням до парламенту звернулася Хмельницька обласна рада. Перейменування Вариводків у Варивідки потребували жителі села, адже під час оформлення офіційних документів використовувалась назва Варивідки. Тому жителі цього села не могли укладати цивільноправові угоди, оскільки зазначена у документах назва населеного пункту не відповідала офіційному обліку адміністративно-територіальних одиниць Хмельницької області.

Торік цього дня перестало битися серце депутата Хмельницької міської ради, учасника Революції Гідності, нагородженого орденом «За мужність» ІІІ ступеня Сергія Королюка.