«Майже кожна родина зазнала репресій»: у Хмельницькому розповіли про мазурів

Вчора, 24 вересня, у Молодіжному центрі презентували проєкт «Слідами українських Мазур». З червня представники спортивно-культурного центру «Плоскирів» спільно з волонтерами збирали старі фотографії, документи й сімейні історії місцевих жителів, присвячені історії хмельницьких мазурів. Результатом кількамісячної роботи стала експозиція, книга та інтерактивний сайт.

За словами учасника проєкту, краєзнавця Ігоря Западенка, мазури — це вихідці з польської Мазовії, які розселилися на теренах Східної та Центральної Європи. Їх історія на Поділлі починається після завершення Османської окупації у 1699 року, яка спустошила край. Таким чином у 18 столітті мазури почали приїздити й у тодішній Полоскирів і прилеглі села. З того часу, попри намагання Російської Імперії після поділу Польщі асимілювати їх та репресії радянської влади, нащадки мазурів зберегли свої традиції, діалект і віру.

Так, згадки про мазурів у Плоскирівському старостві наводяться й у «Словнику географічному Королівства Польського та інших країн слов’янських» 1887 року.

«Мешканці Мацьковець, Шаровечки, Гречан, як самі доказують, вийшли з Куяв, і поселилися тут в останніх роках минулого століття. Мазури повністю відособлюються від інших верств місцевого населення, тісно пов’язані між собою. Зберегли вони первісні звичаї, костюми і навіть діалект мови. В деяких селах також можна зустріти мазурів, що поселилися разом з місцевим населенням», — цитують учасники проєкту у власних матеріалах.

Попри століття й комуністичні репресії, хмельницькі мазури берегли свої традиції, віру та діалект

На презентації виступив народний мазурський хор «Розмарин»

Нащадки мазурів під час презентації проєкту читали про власну історію

Подібні історичні відомості, старі фотографії та розповіді жителів Гречан, Шаровечки й Мацьковець власне й стали основою експозиції, яка складається майже з десятка стендів. У них розповідається історія місцевих мазурів від початку їх поселення на Поділлі до нинішнього часу, зображується їх побут, звичаї, релігія та їх вклад у культуру Хмельницького. Проте найдраматичнішими періодами стали часи сталінських репресій та Другої світової війни.

Як розповів журналіст проєкту «Слідами українських Мазур» Ігор Мельничук, достеменно не відомо скільки хмельницьких мазурів стали жертвами радянських репресій — розкуркулення, ув’язнення та розстрілів. Вони підпадали під антипольську операцію НКВС, яка здійснювалася на підставі наказу від 11 серпня 1937 року. В її рамках загалом було вбито понад 111 тисяч етнічних поляків.

«Ще у п’ятому класі знав, що походжу з мазурів. Проте вже у старшому віці, коли похоронив рідних дідусів, почав вивчати родовід. Але саме завдяки цьому проєкту зміг більше дізнатися про власну історію, — ділиться Ігор Мельничук. — Зокрема, дізнався, що у Гречанах був важкий період комуністичних репресій. Майже з кожної родини забирали й розстрілювали чоловіків, діти залишилися без батьків. Особливо важко було вислухати історії старших людей про ті страшні часи. Вони розповідали, як вони були змушені йти босими пішки десятки кілометрів, як матері залишали власних дітей, коли на Різдво молодшій дитині дають варену моркву, бо старша вже її їла».

Матеріали дослідження увійшли у експозицію

У експозиції можна знайти архівні документи та листи…

А також фотографії хмельницьких мазурів

Ще одним результатом проєкту стала книга «Мазури. Живі історії»

За його словами, робота складалася й зі світлих миттєвостей. Наприклад, старші люди розповідали про неповторні традиції мазурів, як вони відзначали релігійні та родинні свята. Багато звичаїв пов’язані саме з католицькою вірою. Так, цикл зимових свят відкривало Різдво. Цікаво відзначали й свято Трьох Царів, яке припадає на 6 січня. Люди заздалегідь готували костюми, розподіляли ролі, вчили слова. До групи ряджених входили: король Геральд, ангел, єврей, турок, рицарі, чорт і смерть з косою.

Основні витримки з таких розповідей людей увійшли у книгу «Мазури. Живі історії». Щоб поділитися історією хмельницьких мазурів з більшою кількістю людей, в рамках проєкту створили й спеціальний сайт. На ньому також можна знайти загальні історичні відомості, історії місцевих родин, фото та документи. Розробники створили зручну навігацію та можливість користувачам додавати нові матеріали. Сайт працює українською та польською мовами.

Читайте також: Знайдена у Хмельницькому гармата досі не потрапила до музею