Цей день в історії Хмельниччини: 29 грудня

29 грудня 1791 року Ігнацій Мархоцький ухвалив «Права міста Миньківці». Оприлюднив цей документ він 1 січня 1792 року, Махоцький надрукував його у власній друкарні й роздав кожному миньківчанину. Цим документом граф запровадив міське самоврядування, зрівняв у правах людей усіх віровизнань, надав широкі права євреям, скасував панщину.

Як зазначає історик Володимир Захар'єв у науковій статті під назвою «Перший децентралізатор влади в Україні», у першому із 12 розділів Махоцький наголосив на користі розширення та забудови поселень, і що цьому може сприяти лише надання свободи. Тому, наголосив він, що вирішив подарувати мешканцям волю, і скасував податки, залишивши натомість лише орендну плату на землю. При цьому зобов’язався не збільшувати її в майбутньому.

Головний стрижень документу реформатор заклав у другому розділі, зрівнявши іновірців (євреїв, православних, лютеран) у правах з католиками. Це було без перебільшення революційне для тогочасного Поділля рішення. Крім того Мархоцький надав свободу торгівлі, звільнив миньківчан від обов’язку утримувати на постої солдатів, бо вирішив збудувати власним коштом казарму для військових.

На жаль, в умовах самодержавно-кріпосницького ладу такий феномен як «Миньковецька держава» Мархоцького з її демократичним устроєм просто не мала шансів на виживання. Ігнацій Мархоцький помер у 1827 році. Селяни знову стали кріпосними. Для відродження «Миньковецької держави» та вшанування пам'яті графа Сцибор-Мархоцького з 2008 року в селі Отроків Новоушицького району Хмельницької області проводитиметься етнофутуристичний «Фестиваль Отроків».

29 грудня 1985 року у Шепетівці на «передноворічному ярмарку з продажу товарів» підбирати людям необхідні речі допомагали Дід Мороз і Снігуронька. Як пише Шепетівський вісник, ярмарок організувало управління торгівлі Шепетівського міськвиконкому. Із промтоварів осінньо-зимового асортименту тоді користувалися підвищеним попитом різні види взуття (чоловічі та жіночі чоботи, кросівки, дитячі бурки), а також жіночі панчохи з візерунком, чоловічі шарфи, японські леза для бриття. До речі, в продовольчі магазини за кілька днів до настання нового, 1986 року теж «викинули» чимало дефіцитних товарів. А ними у ті часи були, зокрема, консервований зелений горошок, червоні помідори у скляних банках, цукерки «Вінні-Пух», «Арахіс», мармелад, молотий перець у пачках, сода.

29 грудня 2013 року молодь Хмельницького пройшлася містом із труною, побажавши усім, щоб Новий 2014 рік був із новою некорумпованою владою. А труну подарували представникам влади режиму Януковича. Хмельницька молодь сколотила труну прямо на майдані Незалежності та пронесла її центральними вулицями міста. Таким чином студенти проводжали в останню путь українську владу. Завершилася хода на сходах Хмельницької обласної державної адміністрації. Там і залишили труну з траурними вінками та лампадками.

Торік 29 грудня з полону звільнили двох військових з Хмельниччини. Під час обміну полоненими між Україною та представниками окремих районів одому повернулися Сергій Іванчук та Іван Дєєв - бійці 8-го полку. 

Начальник інженерної служби 8 полку спецпризначення (в/ч 0553, Хмельницький) майор Сергій Іванчук та старший солдат цього ж підрозділу Іван Дєєв знаходились у полоні майже два роки - з лютого 2017 року, коли їх захопили у Луганську під час виконання розвідувального завдання.