ye-logo.v1.2
26 Жовтня, 2020

Онде гицель швендяє: хмельницький музей зробив підбірку проскурівської говірки

Історія 1179
Проскурівська говірка часто сягає давнини, а іноді — завдячує іншомовному походженню. На фото Проскурів початку ХХ століття
Проскурівська говірка часто сягає давнини, а іноді — завдячує іншомовному походженню. На фото Проскурів початку ХХ століття. Фото: з архіву редакції

Деякі приклади досі використовують у мікрорайонах і передмістях Хмельницького.

У побутових розмовах можна почути цікаві діалектизми. Деякі з них притаманні старожилам кількох мікрорайонів обласного центру. Тому працівники музею історії міста Хмельницького вирішив зробити екскурс в один з різновидів діалектизмів Поділля — проскурівську говірку.

За інформацією музею історії міста, такі діалектні слова сягають сивої давнини, а іноді — завдячують іншомовному походженню або кумедному спрощенню, притаманному народним говіркам. Навіть нині їх можна почути на подвір’ях мікрорайонів Лезнево, Гречани, Ружчина, Ракове та передмістях Хмельницького. Зазвичай говірка зберігається завдяки побутовому мовленню всередині родин.

Працівники музею історії міста Хмельницького навели приклади проскурівської говірки, яка може використовуватися й у наш час:

1. «На Великдень принесли мє який красний ГАЛУНОК» — принеси мені гарну крашанку.

2. «ПАТКУ ж мій ПАТКУ!..» — Боже ж мій, Боже!

3. «А НИНЬКИ ж НЕНЮ ПАТКУВАЛИ, що дощу НІЦ немає» — нині мати жалкувала, нарікала на долю, що дощу зовсім немає.

4. «А у тебе ж досі неприбрана ПОСТЕЛЯ» – ліжко, постіль.

5. «Бач, сусіди ХОДЯТ вже по ВОГІРКИ» — дієслова множини у теперішньому часі вживаються без пом’якшення суфіксу наприкінці слова: ходят, бігают. А до слів, які в літературній мові розпочинаються на «О», в проскурівській говірці на початку додається «В»: овес — вовес, огірки — вогірки. Це має застосунок і до імен: Оля — Воля, Онуфрій — Вонуфрій.

6. «То ПЄЦ на ДРОВАХ, а то ГРУБА з двома ФАЄРКАМИ, а на них БАНЯК з БАРАБОЛЯНИКАМИ. А онде ВУГЛЯ для ГРУБИ» — це піч, а це плита з двома конфорками, а на них казан із картопляниками. А он вугілля для плити.

7. «Я тобі БЕЗ ПРИНЕСУ, а ти мені — БИЗНИК та БЛАВАТ, та й вінків наплетемо з БИНДАМИ» — я тобі бузку принесу (в діалектному варіанті в дієсловах однини у майбутньому часі є кореневий наголос), а ти мені — бузину та волошки, та й вінків наплетемо зі стрічками.

До теми: Що писали подільські газети про епідемію «іспанки» 1918 року

8. «ВОДАРКУ така ПАСІЯ бере з того карантину, та ПАСІЮВАТИ їй не слід, до БОЛЬНИЦІ ж не хоче» — Одарка знервована через той карантин, та нервувати/гніватись їй не слід, бо до лікарні ж не хоче.

9. «От взую красні КАМАШІ, та піду ГУЛЯТИ в них. То вам не ЧЕРПАТИ якісь» — от взую гарні черевики, та піду танцювати в них. Це вам не калоші якісь.

10. «Ось тобі ЦЕБРО — ПІДЕШ по воду» — ось тобі відро — підеш по воду.

11. «Ач який ГАЛАТИН! Та ще й ВОПІЮС!» — бач який крикун, та ще й п’яниця!

12. «У мене є ҐАБЛІ (ҐРАЛІ), у тебе РИСКАЛЬ» — у мене є вила, у тебе лопата.

13. «В ліс по ГУБИ» — в ліс по гриби.

14. «ОНДЕ ГИЦЕЛЬ ШВЕНДЯЄ» — он собаколов нишпорить.

До теми: Мистецтво онлайн: великодня колекція з фондів хмельницького музею

15. «ЇВАН у новій КАМІЗЕЛЬЦІ та в ГУНІ ЛЕЙБИТЬСЯ» — Іван у новому жилеті та вовняному пальту чваниться/гордиться.

16. «На ЗДИБАНЦІ частували ЛЕЛИШКОЮ з ГИЖКАМИ та ДРАГЛЯМИ, та КЕЛІШОК щораз наливали» — на зустрічі пригощали мамалигою (кукурудзяною кашею) з холодцем та келих кожного разу наповнювали.

17. «ЗАБЕРЕШ РАДНО БУРАКІВ» — забереш рядно з буряками.

18. «Наречена у ВЕЛЯНІ з НАРАДНИМИ СВІТИЛКАМИ здибаються на ВІНКИ» — наречена у фаті разом з нарядними дружбами/дружками/свідками збираються на весільний обряд заплітання барвінком нареченої.

Читайте також: Неподалік Хмельницького пограбували давній курган

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую