Що залишили по собі турки в Кам’янці-Подільському: мінарет при костелі

Сайт «Є» продовжує розповідати про те, які наслідки мав для Кам’янця період турецького панування у 1672 – 1699 роках, та які пам’ятки того періоду збереглися в місті. Раніше ми розповіли про завоювання міста османами та Турецький бастіон – пам’ятку, що має прямий стосунок до турків-османів. А також про кав’ярні, знайдені під час розкопок в місті. Сьогодні мова піде про культову споруду – мінарет, прибудований до Кафедрального костелу святих апостолів Петра і Павла.

Коли у 1672 році турки захопили Кам’янець-Подільський, значну частину сакральних споруд міста перетворили на мечеті. До деяких з них добудували мінарети. Однак, донині зразків сакральної османської архітектури в місті практично не збереглося. Єдиний вийняток – Кафедральний костел святих Петра і Павла, де височить мінарет, який після того, як турки покинули місто, руйнувати не стали, а увінчали скульптурою Богородиці. Про це сайту «Є» розповів Ігор Старенький, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника.

«З моменту завоювання турками Кам’янця костел був перетворений на соборну мечеть на честь султана Мехмеда IV, - каже Ігор Старенький. - Її ще називали джамія – головна султанська мечеть. Саме тут добудували мінарет, який зберігся до наших днів. Його висота 33,5 метра від основи до вершечка. Усередині є гвинтові сходи, по яких муедзин піднімався і закликав правовірних мусульман на молитву»

За словами науковця, побудований мінарет з тесаних блоків криволінійної форми.

«Що цікаво, окрім того, що вони між собою сполучалися розчином, всередині в них просверлювалися отвори, вставлялися металеві штирі, які заливалися свинцем. Це характерна риса якраз для будівництва османських будівель», - зазначає Ігор Старенький.

Усередині мінарету є гвинтові сходи, по яких муедзин піднімався і закликав мусульман на молитву

Зведений мінарет на католицькій каплиці XVI століття. Усередині вона була засипана щебенем і вже безпосередньо на ній будували мінарет.

«За Карловицьким мирном договором, після повернення цих земель Речі Посполитій, одним з обов’язкових пунктів була заборона руйнувати османські будівлі, зведені в Кам’янці-Подільському. Тож руйнування мінарету могло спричинити новий міжнародний конфлікт. А обидві держави – і Річ Посполита, і Османська імперія були виснажені війнами. Тому мінарет вирішили не руйнувати. Однак його побудова на каплиці костелу сприймалася як звеличення ісламу над католицизмом. Тож потрібно було знайти вихід – щоб і мінарет не руйнувати, і підняти католицизм над ісламом. Саме для цього на вершечку встановили статую Божої Матері», - розповідає Ігор Старенький.

Першопочатково вона була дерев’яною, а вже в період біскупа Миколая Дембовського 1756 року в Гданську, власне на замовлення біскупа, виготовили скульптурну композицію, яку нині можемо бачити на мінареті. Позолотою вкрили вже в період незалежності.

За словами науковця, висота скульптури - 4,5 метра. Вона не цільнолита, а виготовлена з металевого каркасу, який зверху обшитий листками зі сплаву міді та срібла. Враховуючи масивність композиції, тут шарнірне кріплення сконструйоване таким чином, що під час сильних вітрів скульптура має здатність відхилятися в сторони та повертатися у вертикальне положення. Щоб підняти скульптуру на вершечок мінарету, спеціально добудували четвертий поверх дзвіниці.

Зведений мінарет на католицькій каплиці XVI століття

«Загалом, це унікальне поєднання, яке не скрізь можна побачити: коли в архітектурному ансамблі Кафедрального костелу поєднуються дві релігії, які довгий час ворогували. І мінарет до нині нагадує про той 27-річний період перебування османів в Кам’янці та про те, що костел у цей період був соборною мечеттю султана», - зазначає Ігор Старенький.