Різдвяний експонат: якою була дерев’яна коза для щедрування

У Національному історико-архітектурному заповіднику «Кам’янець» показали експонат, який поповнив колекцію фондів заповідника у 2020 році - дерев’яну козу для щедрування. Світлини та історію «кози» опублікували на фейсбук-сторінці заповідника.

Зазначають, що традиція «водити козу» давня та цікава.

«Звичай водили Козу на Василя, з 13 на 14 січня, – кажуть в установі. - Це містичне дійство, що прийшло до нас ще з дохристиянських часів і продовжило жити в обрядових дійствах колядників і щедрувальників. Найбільшою популярністю користувалася маска кози, символу урожаю. Зазвичай її робили із дерева, обклеюючи хутром. Нижня щелепа була рухомою, до неї прив’язували мотузку, і тоді «коза» могла клацати зубами. Іноді обходилися обручем із лози. Дві гілочки служили рогами, дерев’яні ложки – вухами. На спину Козі одягали вивернутий хутром догори кожух».

Зазвичай «козу» робили із дерева, обклеюючи хутром. Фото: НІАЗ «Кам’янець»

На такі свята Коза, як і належить домашній худобі, ніколи не ходила сама. Її водила весела юрба, котра йшли від хати до хати, щедруючи і розігруючи невеликі вистави.

Читайте також: Чи відкрита для туристів під час локдауну фортеця в Кам’янці-Подільському