ye-logo.v1.2

Залишки палацу та трипільська кераміка: чим дивують знахідки в Полонному

Історія 6217
Залишки маєтку в місцині Гамарня потребують досліджень, кажуть пам
Залишки маєтку в місцині Гамарня потребують досліджень, кажуть пам'яткоохоронці. Фото: з фейсбуку Сергія Шпаковського

Новий археологічний об’єкт потребує досліджень.

У Полонному фахівці з відділу охорони пам’яток Хмельницького обласного науково-методичного центру культури і мистецтва віднайшли новий археологічний об’єкт – можливе поселення трипільської культури, а також дещо пізніше – доби бронзи.

Як розповів сайту «Є» Сергій Шпаковський, заступник директора закладу, обстежуючи ділянку, що має назву Гамарня, в кількох місцях на цій території виявили давню кераміку доби енеоліту – трипільської культури VI – III тисячоліття до нової ери, а також фрагменти ліпної кераміки доби бронзи ІІ тисячоліття до нової ери. Згадок про поселення на цій території, кажуть, досі відомо не було.

Окрім того, саме тут у ХІХ столітті – на початку ХХ століття, був розташований маєток Карвіцьких-Валевських, який був знищений у роки революції.

«На запрошення Полонської територіальної громади, ми обстежили цю територію, - каже Сергій Шпаковський. – Вона не увійшла до історико-архітектурного плану, який розробляли раніше, у 2016 році, та немає пам’яткоохоронного статусу. Однак, ми вважаємо, має цінність як територія історико-культурного призначення», - каже Сергій Шпаковський.

Відновити втрачене, пристосувавши до сучасності

З історичних джерел відомо, що тут був збудований палацово-парковий комплекс – маєток Карвіцьких-Валевських, знищений століття тому.

«Зокрема, згадується цей маєток в книзі Романа Афтанази, польського історика, який досліджував давні резиденції Речі Посполитої на наших теренах, - каже Сергій Шпаковський. - У його «Історії резиденцій на давніх кресах Речі Посполитої» описано, що маєток був розташований на території Гамарні, яка колись була селом, а зараз є частиною Полонного. У праці є фотосвітлина палацу та однієї з паркових алей до 1914 року. У часи революції палац був зруйнований. Алеї частково збереглися до цього часу. І, зокрема, досліджуючи територію, ми побачили ці залишки палацово-паркового комплексу».


Палац у Гамарні не зберігся, вціліли лише деякі господарські споруди. Фото: з фейсбуку Сергія Шпаковського

За словами пана Шпаковського, відомо, що цей заміський маєток був невеликий, збудований на початку ХІХ століття. Територія для його розташування вибрана дуже вдало: на своєрідному півострові, адже з трьох сторін оточена водою.

Зважаючи на те, що цю землю можуть віддати в користування, пам’яткоохоронець вважає, що ділянка потребує грунтовних археологічних досліджень, а залишки палацу - розкриття фундаментів, консервації та музеєфікації як туристичного об'єкта.

В кількох місцях на цій території виявили давню кераміку. Фото: з фейсбуку Сергія Шпаковського

«З огляду на знахідки давньої кераміки, а також на те, що тут маємо залишки палацово-паркового комплексу, дослідження вкрай необхідні, - запевняє Сергій Шпаковський. - В перспективі можна було б розкрити фундаменти палацу, відновити парк, який наполовину зарослий чагарниками, але ще частково збережений та вражає віковими дубами. Облагородивши територію, залучивши грантові проєкти, можна перетворити його на цікаву локацію для відпочинку, внести її до туристичних маршрутів краєм. Словом, провести ревалоризацію та відновити втрачене, пристосувавши до сучасності».

Залишки парку. Фото: з фейсбуку Сергія Шпаковського

Офіційний висновок про важливість цієї ділянки та необхідність внесення її до зони охорони нададуть Полонській міській раді. Зокрема, за словами Сергія Шпаковського, будь-які роботи на цій ділянці зможуть проводитися лише після археологічних досліджень.

Також відомості про Гамарню внесуть до каталогу україно-польських пам’яток, який наразі готують.

Про Гамарню в «Історії резиденцій на давніх кресах Речі Посполитої» Романа Афтанази

З «Історії резиденцій на давніх кресах Речі Посполитої» Романа Афтанази відомо, що палац в Гамарні Валевські збудували в 1826 році. Це був невеликий садибний або ж мисливський будинок.

Потім садибу розширили, додавши велику більярдну з правого боку по всій ширині. Ймовірно, тоді також було додано ганки з боку проїзду та озера. А ще побудовано дві господарські споруди, одну з цегли, іншу - з дерева, та низку споруд для адміністрації та чиновників, конюшні для виїзду та верхових коней. Весь острів був влаштований як природний парк. Тож його розрізали в усі боки алеї, огороджені з обох боків живоплотом.

Щодо інтер’єрів цього мініатюрного садибного будинку за часів Валевських, то відомо, що серед інших, тут були вітальня, наповнена старовинними меблями. Під час невеликих застіль страви подавали на більярдному столі, а коли вечірка була більшою, більярдний стіл розбирали і виносили, замінюючи його на стіл. Навколо нього розміщували високі крісла зі «старомодними» підніжками для ніг. В спеціальній шафі, відчиненій лише під час богослужінь, знаходився вівтар, бо це приміщення також використовувалось як домашня каплиця.

Таким був палац в Гамарні на початку ХХ століття. Фото: commons.wikimedia.org/wiki/File:Hamernia.jpg

Окрім господарських будівель та садиб, глибоко в парку Гамарні була ще одна будівля, яку Валевські називали «ліхтарем». У ній були просторі цегляні підземелля та вишукана гостьова кімната, а також склепінчаста кімната, призначена для сімейного архіву.

Про те, що Валевський був закоханий в українське народне мистецтво, свідчать згадки про дві кімнати, облаштовані в стилі української хати. Один покій відображав світлицю з широкою лавою, дубовим великим столом, покуттям. Стіни обвішані вишитими рушниками і килимами. В другому покої стояло дерев’яне ліжко, над ним висіла козацька зброя: шаблі, яничарка, бунчуки, списи, луки тощо. В кутку - козацьке сідло із стременами. Козацький одяг було складено у великій дерев’яній скрині під замком.

Наступник Валевських, Францішек Карвіцький, залишивши всі існуючі споруди, дещо продовжив основний житловий будинок, а з боку озера розширив оглядові веранди. Вони не прикрашали скромний садибний будинок, а збільшували комфорт та зручність мешканців.

Читайте також: Два найдревніші міста Хмельниччини відзначатимуть ювілеї

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую