Які пам'ятки потрапили до «Великої Реставрації»: що відомо про їх стан та яка їх історія

Чотири архітектурні пам’ятки Хмельниччини потрапили до списку проєктів «Великої Реставрації». Про це учора, 18 травня, повідомили в Міністерстві культури та інформаційної політики України.

Загалом в Мінкульті відібрали з усієї України 109 проєктів, які передбачають реставрацію, консервацію та ремонт пам’яток культурної спадщини. Ці роботи планують здійснити протягом трьох найближчих років.

Список пам’яток, до речі, сформували у рейтинговому порядку. І як зазначив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, на яких саме розпочнуть роботи в першу чергу, буде опубліковано міністерством вже найближчим часом.

Отож, яких чотирьох історичних пам’яток з Хмельниччини торкнеться «Велика реставрація»?

Башта на броді

Перша пам’ятка, яка зайняла 8-е місце в рейтингу «Великої рестарації», це Башта на броді, що в Кам’янці-Подільському, датована ХVІ століттям. Вона має статус пам’ятки національного значення та перебуває в підпорядкуванні Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець». Тут планують виконати протиаварійні роботи.

Відомо, що колись Башта на броді контролювала головний в’їзд в Старе місто. Нині вона потребує ремонту. Свого часу Василь Фенцур, директор НІАЗ «Кам’янець», розповідав сайту «Є» про те, що реставраційні роботи на об’єкті вкрай необхідні, адже консерваційний дах башти перебуває в аварійному стані.

У заповіднику додають, що Башта розташована в західній частині Старого міста і належить до групи його основних фортифікаційних споруд. Основна реставрація башти була проведена ще в 1980-ті роки. Вже в 2015 році на пам’ятці знову провели рятівні роботи: її розкрили, законсервували аварійні ділянки стіни башти та розчистили збережені фрагменти прилеглих оборонних мурів. Однак наразі знову є необхідність проведення реставраційних робіт, оскільки консерваційний дах башти перебуває в аварійному стані.

Колись башта контролювала головний в'їзд в Старе місто. Фото: НІАЗ «Кам'янець»

Турецькі бастіони

Ще одна пам’ятка, котра потрапила до «Великої реставрації», також перебуває у підпорядкуванні Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець». Це Турецькі бастіони, які потребують реставрації і займають 18 місце у рейтингу.

Турецькі бастіони – та пам’ятка, що має прямий стосунок до турків-османів, які 27 років перебували в Кам’янці-Подільському. Нагадаємо, з 1672 по 1699 роки місто було центром Кам'янецького еялету - провінції Османської імперії.

Як розповідав сайту «Є» Ігор Старенький, кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника, колись на цьому місті був зведений палац Потоцьких, будівлю якого передали під монастир.

«Турки, захопивши Кам’янець і оглядаючи північну частину сучасної території Старого міста, вирішили, що її потрібно укріпити. Тому споруду монастиря розібрали, а з будівельних матеріалів на його місці звели артилерійську споруду, яка давала змогу контролювати підступи до міста. Власне, це і є той Турецький бастіон, який нині є пам'яткою містобудування та архітектури України національного значення. Пам'ятаючи історію монастиря, місцеві мешканці називали ці укріплення «панянським ронделем», «дівочими горщиками», «битими горщиками», - розповідає Ігор Старенький.

Турецький бастіон - споруда, яка має безпосередній стосунок саме до османського періоду. Фото: з архіву

Коли до міста повернулися поляки, вирішили бастіон не руйнувати, оскільки він дійсно був побудований вдало та допомагав захистити місто.

У XVIII столітті споруду дещо модернізували. Зокрема, в період, коли кам’янецькими фортифікаціями опікувався данець Крістіан Дальке. Згодом, тут були провіантові магазини. У ХІХ столітті бастіон все ще використовувався, хоч і не мав оборонної функції.

Ще один цікавий факт з того ж ХІХ століття: у приміщенні на бастіоні був розташований театр Яна Пекарського, який згорів 1918 року.

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Замок XVI століття у Меджибожі

Над відбудовою палацу Сенявських-Чарторийських в Меджибожі реставратори працюють вже кілька років поспіль. Наразі проєкт з відновлення потрапив і до «Великої реставрації» (16-е місце у рейтингу). Поки фінансували роботи з обласного бюджету. За цей час виконано першочергові протиаварійні роботи, відбудовується палац Сенявських-Чарторийських, відновленно дах Круглої вежі, проводяться археологічні дослідження території, зроблено чимало наукових відкриттів, які змінюють попередні уявлення про фортецю.

Зокрема, Олег Погорілець, директор Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» розповідав, що палац щоразу підкидає сюрпризи.

Над відбудовою палацу в Меджибожі реставратори працюють вже кілька років поспіль. Фото: з архіву

«Той палац Сенявських, який розташований на території фортеці і де наразі проводяться реставраційні роботи, як виявилося, мав в XVI столітті зовсім інший вигляд, ніж ми знали про нього, - каже Олег Погорілець. - Зокрема, під час археологічних досліджень віднайшли фундаменти, які свідчать про те, що перед палацом була двоповерхова галерея та парадні сходи. Який вигляд вона мала? На жаль, не збереглося ні гравюр, ні планів, ні замальовок… Утім, археологічні дослідження та знахідки надають нам можливість скласти уявлення про неї. Серед знахідок – вишукані капітелі від колон в іонічному стилі. Камінь, з яких вони витесані, очевидно не місцевий, а завезений. Також поруч з палацом, на фундаментах віднайденої галереї, були розкопані і основи, на яких стояли ці колони».

І додає, що з повної уяви про галерею, у заповіднику скористаються європейською практикою і планують створити великі і точні макети палацу з галереєю. Вони будуть експонуватися у виставкових залах відреставрованого палацу Сенявських.

Підписатися на канал "Є" в Youtube

Самчики

До «Великої реставрації» також відібрали проєкт реставрації та пристосування пам'ятки архітектури національного значення «Садиба, початок ХІХ століття», розташований на території Державного історико-культурного заповідника «Самчики» (під номером 48 у рейтинговому списку). Споруди, які збереглися на території маєтку, хоч і в гарному, порівняно з іншими палацами Хмельниччини, стані, але вже давно потребують реставраційних робіт.

Самчики презентують маєткову забудову ХІХ століття. Як розповідав раніше Богдан Пажимський, директор Державного історико-культурного заповідника «Самчики», - це єдиний комплекс в Україні, повністю обнесений кам’яним муром.

Загалом, маєток «Самчики» поєднує три культури – українську, польську та російську. Палац та всі припалацові споруди у Самчиках збудовані у модному на той час стилі класицизму за проектом польського архітектора Якуба Кубіцького. У палаці збереглися унікальні інтер’єри. Зокрема, кімната в японському стилі.

Зведений в стилі класицизму, палац ввібрав в себе і кращі традиції стародавньої Греції. Так, на фронтоні бачимо Деметру – богиню землеробства та достатку, і Афродиту – богиню кохання та вроди. В овалі – герб Чечелів - Єліта – три перехрещених турнірних списи. Подібний герб, до слова, мав і Проскурів.

Самчики презентують маєткову забудову ХІХ століття. Фото: з архіву

Одна з чи не найцікавіших прибудинкових споруд - китайський будиночок, єдиний в Україні серед маєтків, який збережено до наших часів. І він другий в Україні серед всієї культурної спадщини, якщо врахувати китайський палацик в Золочеві. Свою назву будинок отримав за рахунок даху, яка віддалено нагадує китайську пагоду.

А ще в Самчиках є прекрасний парк. Він без перебільшення особливий. Тут проростає 287 порід та видів дерев та кущів. Наприклад, липа канадська широколиста, абориген північної Америки, а поруч - липа звичайна, 150-літня ялина європейська, а навпроти – тайгова або ж повисла, яка має 280 років… І такої цікавої та рідкісної флори, тут, гектари…