Освячення печери та нелегальна література — 11 червня в історії

Смотрицький каньйон, утворений течією ріки крізь Товтри, впевнено можна назвати однією з окрас Хмельниччини. Крім стрімких схилів і водоспадів, у ньому є кілька печер. Одна з них — Залучанська печера, яку також називають Нігинською. Вона розташована на лівому схилі долини річки Смотрич, між селами Залуччя та Нігин Кам’янець-Подільського району.

Нині досліджена довжина цієї вапнякової печери становить орієнтовно 60 метрів. Це система вузьких, невисоких ходів і невеликих залів. Залучанська печера також має досить цікаву історію. Зокрема, є перекази, що жителі навколишніх сіл переховувалися у ній під час нападів турків і татар. На це вказують знайдені людські кістки.

«Вхід до неї з каплички витесаної у скалі, але такий низький, такий тісний, що входити до печери треба на руках і ногах. Печера невелика, не висока, однак чоловік двадцять стоячи у ній поміститись можуть. У кількох місцях у стінах отвори до нових печер ведуть, усі подібні між собою та всі вистелені людськими кістками», — описував у 1841 році Залучанську печеру польський письменник та історик Олександр Пшездзецький.

Вперше привселюдне освячення Залучанської печери 11 червня 1890 року здійснив архієпископ Подільської єпархії Димитрій. Також провів нічні молебні за загиблими у ній людьми та організував хресну ходу вірян.

Цей день в історії Хмельниччини

Цього дня у 1892 році на Поділлі стартувала реформа органів місцевого самоврядування. Нове міське положення містило осучаснену формулу обрахунку кількості членів міської думи. Найперше було обмежено представництво «нехристиян» і євреїв. Їх частку скоротили з третини до двадцяти та десяти відсотків відповідно. Імперська влада також розширила перелік сфер, які потребували обов’язкового затвердження губернатора чи навіть міністра внутрішніх справ.

Ще однією новацією тодішньої реформи стало запровадження спрощених органів управління в невеликих містах. Таким чином виборного міського голову та управу мав замінити староста, якого затверджував губернатор. Такі зміни, зокрема, торкнулись Старої Ушиці, Вербовця і навіть повітового центра Ямполя.

А 11 червня 1905 року жандарми провели обшуки на залізничній станції Проскурів. В одному з кошиків виявили п’ять пудів (понад 81 кілограм — авт.) нелегальної літератури. Наприклад, серед них були праці «Російським солдатам від робочих соціалістів-революціонерів» і «Народне хвилювання в царюванні Миколи І».

Як виявилося, заборонену літературу контрабандою відправляли місцеві соціал-демократи та соціалісти-революціонери. Прямувала вона з Кам’янця-Подільського двома шляхами: через різних осіб у сусідні губернії або до Проскурова, а потім — залізницею в інші міста Російської імперії.

11 червня 2016 року поблизу Авдіївки Донецької області загинув Юрій Гнатюк з Красилова на псевдо «Гуцул». Він захищав Україну в лавах Добровольчого українського корпусу «Правий сектор». Внаслідок ворожого артилерійського обстрілу шахти «Путилівська» («Бутівка-Донецька») її будівля не витримала великої кількості попадань й обвалилися. Крім Юрія Гнатюка, під уламками загинуло ще четверо воїнів з «Правого сектора», одинадцятеро отримали поранення різного ступеня складності.

А 11 червня 2017 року внаслідок ворожого обстрілу загинув Олег Майстришин зі села Підгірне Старокостянтинівського району. Герой служив у складі 30-ї окремої механізованої бригади.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

978 рік — Деякі історики вважають, що саме 11 червня, за наказом тодішнього новгородського князя Володимира варяги вбили його старшого брата Ярополка. Це завершило міжусобну війну за великокняжий престол. Таким чином Володимир Великий майже на 40 років зайняв престол свого батька Святослава Хороброго.

1895 рік — У Франції пройшли перші у світі автомобільні перегони. Для їх проведення було обрано маршрут Париж-Бордо-Париж. Переміг у них французький інженер Еміль Левассор, який їхав на автомобілі власного виробництва. Цікаво, що після завершення перегонів він заявив: «Це було безумство! Я гнав зі швидкістю 30 кілометрів за годину».

1990 рік — Верховна Рада УРСР скасувала декретний час, приєднавши країну до східноєвропейської часової зони. Внаслідок цього різниця у часі між Києвом і Москвою почала складати одну годину, що відповідає географічному розташуванню України. Однак перехід на «літній» час надалі залишився й розмови про його скасування досі точаться. Наприклад, поставити крапку у цьому питанні народні депутати могли у березні цього року. Проте для прийняття необхідного законопроєкту забракло лише 14 голосів.

Цього дня народилися

1861 рік — Сигізмунд Заремба, український диригент, композитор, музичний критик і піаніст.

1909 рік — Борис Приймак, український архітектор. Він спроєктував, наприклад, Центральний поштамт у Києві та готель «Україна».