Загадкова монета та спалах наднової зорі — 4 липня в історії

Торік цього дня сайт «Є» писав про поповнення колекції Хмельницького обласного краєзнавчого музею. Його експозиція була поповнена монетою подільський півгрошик ХІV століття та корчагою (глиняний посуд, схожий на амфору) Трипільської культури IV тисячоліття до нової ери.

«Подільський півгрошик — це монета Подільського князівства ХІV століття, яка карбувалась за часів правління князів Костянтина та Федора Коріятовичів. За пробою металу та якістю карбування вона не поступалася монетам сусідів: Польщі, Литви, Молдови та Угорщини. Між іншим, практично до останніх років він залишався однією із найзагадковіших монет Середньовіччя, — розповідали працівники музею. — В актах великого князя Литовського Вітовта подільський півгрошик згадується неодноразово, проте ані у складі численних скарбів, ані серед поодиноких знахідок впевнено визначити саме цю монету до останнього часу ніхто не зміг. Лише нещодавня випадкова знахідка невідомої за легендою невеликої срібної монети неподалік Дунаївців дозволила ствердити, що «подільський півгрошик — не казка, а цілком реальна річ».

Подарував музею нові артефакти Сергій Добжанського Сергія, який зумів організувати акцію по збору коштів для купівлі півгрошика. Викупили монету з приватної колекції за 17 тисяч гривень.

Цей день в історії Хмельниччини

4 липня 1937 року з шепетівського залізничного вокзалу вперше вирушив пасажирський поїзд №34 сполученням Шепетівка-Баку. Це був найдовший залізничний маршрут, який починався у Шепетівці. До столиці Азербайджану потяг проходив відстань у понад 2 тисячі 500 кілометрів.

А 4 липня 1941 року німецькі війська зайняли Шепетівку. Це місто було залізничним вузлом і тому відігравало стратегічне значення. Окупація тривала 952 дні. Зі спогадів місцевих жителів відомо, що з перших днів захоплення міста почалися пограбування. Також окупанти запровадили систему податків для місцевих. Платити доводилося за все: худобу, будинок у цілому й окремо за вікна, двері. Податок з чоловіка становив 150 карбованців, а з жінки — 100 карбованців. за собаку платили 150 карбованців, а за кішку — 100 карбованців. Всі жителі від 15 років були зобов’язані зареєструватися на біржі й працювати на Третій Рейх.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

1054 рік — Китайські та арабські астрономи цього дня побачили, що у сузір’ї Тільця спалахнула наднова зоря. Впродовж 23 днів її можна було спостерігати навіть удень, а ще впродовж року — на нічному небі. Наднова була в шість разів яскравіша за Венеру, й лише Сонце та Місяць могли затьмарити її сяєво. Після вибуху зірка перетворилась у Крабовидну туманність. Відстань до неї від Землі складає шість тисяч світлових років.

1917 рік — Виступ полуботківців. У ніч з 4-го на 5 липня у Києві понад десять тисяч воїнів Другого українського козацького полку імені гетьмана Павла Полуботка й членів Українського військового клубу вчинили збройний заколот. Їх головною ціллю стало проголошення самостійності України.

Підґрунтям для виступу сталий водночас соціальні та політичні проблеми. Найперше солдати страждали від нестачі продовольства, медикаментів, поганих умов проживання. Натомість політичні причини полягали у нерішучій національній і військовій політиці Української Центральної Ради. Попри значні сили бунтівників Центральній Раді вдалося придушити цей заколот.

Цього дня народилися

1855 рік — Влахо Буковац, хорватський художник, який писав картини в стилях імпресіонізму й постімпресіонізму.

1891 рік — Петро Панч, український письменник, сотник Дієвої Армії УНР.

Читайте також: «Верым! Можам! Переможам!»: у Хмельницькому демонструють роботи білоруського митця