Ікона Летичівської Богородиці та Проскурівське гетто — 4 жовтня в історії

Цього дня, 4 жовтня, у 1778 році Станіслав Раймунд Єзерський провів обряд коронації ікони Летичівської Богородиці. З того часу Летичівська ікона на довгі роки стала оберегом для вірян Поділля.

А почалася історія цієї святині у 1606 році, коли Святіший Отець Климентій VIII вислав до Летичева двох місіонерів. З Папським благословінням вони отримали подарунок — ікону Діви Марії з Дитятком на руках, написану на зразок ікони «Матері Божої Сніжної». З цією іконою вони прибули до Летичева.

Рятуючи святиню від рук більшовиків, у 1920 році її вивезли до Польщі. У роки незалежності до Летичева повернулась лише її копія, сама ж ікона досі зберігається у Любліні.

Цей день в історії Хмельниччини

На початку жовтня 1942 року були страчені мешканці Проскурівського гетто. Відомо, що 8 липня 1941-го місто окупували німецькі війська. 1 вересня того ж року Проскурів став адміністративним центром однойменної округи у складі генеральної округи Волинь-Поділля. Далі 14 грудня 1941 року в місті було створено Проскурівське гетто. До нього увійшли єврейські райони, які нацисти обгородили колючим дротом: від Південного Бугу по вулиці Кам’янецькій до вулиці Подільської і по ній до вулиці Проскурівського підпілля й до Південного Бугу. Нині це центральна частина Хмельницького.

Також на північний схід від Проскурова було створено Лезнівське гетто. На той час Лезневе було окремим селом, яке лише у 1963 році стало одним з мікрорайонів обласного центру. Цивільне населення міста, яке перебувало у гетто, переважно примушували працювати на будівництві й на ремонтних роботах дороги шосе Проскурів-Вінниця. Розташовувалось воно в колишніх колгоспних стайнях на східній околиці села. За 500-600 метрів від нього, з 1942 року нацисти проводили масові розстріли євреїв не лише Лезнівського, а й Проскурівського гетто. Нині на місці загибелі майже дев’яти тисяч людей встановлений пам’ятний знак.

Проскурівське гетто нацисти розташували на території від Південного Бугу по вулиці Кам’янецькій до вулиці Подільської і по ній до вулиці Проскурівського підпілля й до Південного Бугу. Фото: з uk.wikipedia.org

У Кам’янці-Подільському 4 жовтня 2004 року відкрили меморіальну дошку Григорію Тонкочеєву. Її розташували на вулиці Лесі Українки, 50. Саме у цьому будинку він мешкав впродовж 1962-1991 років. Таким чином у Кам’янці-Подільському відзначили сторіччя з дня народження почесного громадянина міста.

4 жовтня 2017 року у Старокостянтинові попрощалися з пілотами, які загинули під час авіанавчань. Трагедія сталась біля села Берегелі Красилівського району. Там розбився військовий літак Л-39. Внаслідок авіакатастрофи загинуло двоє пілотів: підполковник Сергій Бородаченко та старший лейтенант Михайло Ткаченко. Прощання відбулось у 42 гарнізонному будинку офіцерів. З місцевого аеродрому два військово-транспортні літаки доставлять тіла пілотів на їхню батьківщину. Сергія Бородаченка поховали на Черкащині, а Михайла Ткаченка в Харківській області.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

1582 рік — Папа Римський Григорій XIII оголосив про проведення реформи календаря для ліквідації помилки в обчисленні дат. На той час з моменту запровадження юліанського календаря століття «набігла» різниця у 10 днів з астрономічною датою. Відтак, згідно з новацією понтифіка, після 4 жовтня 1582 року одразу ж наступало 15 жовтня. Також новий календар, який отримав назву «григоріанський», змінив методику визначення високосних років. У ньому помилка в один день «набігає» за 33 тисячі років.

1875 рік — Австро-угорський імператор Франц Йосиф I заснував у Чернівцях університет. Нині цей вищий навчальний заклад називається Чернівецьким національним університетом імені Юрія Федьковича.

1957 рік — З космодрому Тюратам у Казахській РСР запущено перший у світі штучний супутник Землі під назвою «Супутник-1». ООН проголосив цей день Днем початку космічної ери людства.

Цього дня народилися

1892 рік — Юрій Клен, український поет-неокласик.

1917 рік — Рохір ван Аарде, нідерландський письменник і журналіст, автор роману «Замах» про політичне вбивство Степана Бандери.