ye-logo.v1.2

Річниця Всеукраїнського референдуму – 1 грудня в історії

Історія 820
Одночасно з референдумом проводились і президентські вибори
Одночасно з референдумом проводились і президентські вибори. Фото: з архіву

Про події з історії світу, України та Хмельниччини.

Сьогодні, 1 грудня, - тридцята річниця з дня проведення Всеукраїнського референдуму 1991 року, на якому 90,32 відсотка громадян, які взяли участь в референдумі, висловилася за Незалежність України. Одночасно з референдумом проводились і президентські вибори, на яких перемогу здобув Леонід Кравчук, в недалекому минулому секретар ЦК Компартії України. За нього проголосувало більше 61 відсоток виборців. Другий результат на виборах президента здобув В’ячеслав Чорновіл (23,27%).

Цьому передувало те, що 24 серпня на позачерговій сесії Верховна Рада (ВР) УРСР конституційною більшістю прийняла «Акт про державну незалежність України» і постанову «Про проголошення незалежності України».
Схвалити чи відхилити прийняті парламентом рішення мав всеукраїнський референдум, проведення якого призначили на 1 грудня 1991 року.

У день голосування до 34 093 дільниць прийшло 31 мільйон 943 тисячі 820 виборців, це 84,18% від загального числа громадян, що мали право голосу. 28 мільйонів 804 тисяч 71 (90,32% ) ствердно відповили на питання «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?».

90,32% громадян України, які голосували на референдумі, ствердно відповили на питання «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?».

І вже 5 грудня 1991 року ВР затвердила результати референдуму та прийняла звернення «До парламентів і народів світу», яким заявила, що «договір 1922 року про утворення Союзу РСР Україна вважає стосовно себе недійсним і недіючим» і готова «встановити з іншими державами дипломатичні відносини».

Цей день в історії Хмельниччини

Деякі історичні джерела розповідають про розвиток банківської справи на теренах нашого краю. Скажімо, діяльність Кам'янець-Подільського відділення Державного банку розпочалася в липні 1865 року. Правда, підготовка до його відкриття розтягнулася на півтора роки. Цілий рік тривало листування, аж поки влада Кам'янця-Подільського вишукала приміщення для банку. Це був досить солідний будинок із казематними підвальними камерами. Він стояв на місці нинішнього головного корпусу училища культури. Тут Кам'янець-Подільське відділення Держбанку працювало майже 30 років - аж до 1901 року, коли відділення перебралося в спеціально зведений для нього будинок біля Новопланівського мосту.

Обов'язок створити та очолити Кам'янець-Подільське відділення Держбанку було покладено на колезького асесора Василя Добролюбова. Він був його керівником до 1879 року. Опісля велика заслуга в становленні відділення належить Миколі Чудинському. Майже рік, від 6 лютого до 1 грудня 1879 року, він виконував обов'язки керівника відділення. Можна було очікувати, що після смерті Василя Добролюбова саме Микола Васильович очолить Кам'янець-Подільське відділення банку. Проте 1 грудня 1879 року новим керівником став 37-річний Петро Дебогорій-Мокрієвич - він мав гарні зв'язки у «верхах». До того ж Миколі Чудинському тоді вже було 58 років. Очевидно, енергія і молодість Дебогорія-Мокрієвича стали додатковим аргументом на користь саме його кандидатури.

1 грудня 2011 року було підведено підсумки акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци», де Кам'янець-Подільська фортеця стала одним із 7 чудес України. Окрім Кам’янець-Подільської фортеці, переможцями стали: Аккерманська (Білгород-Дністровська) фортеця (Одеська область), Алупкінський (Воронцовський) палац (Крим), Луцький Верхній замок (Волинська область), Митрополичий палац (Чернівці), Палац у Качанівці (Чернігівська область) та Хотинська фортеця (Чернівецька область).

1 грудня 2011 року було підведено підсумки акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци», де Кам'янець-Подільська фортеця стала одним із 7 чудес України. Фото: з архіву

Додамо, що Кам'янець-Подільська фортеця вперше згадується в 1374 році в грамоті князя Юрія Коріатовича, який володів на той час Поділлям. Археологічні дослідження свідчать, що фортеця існувала ще в Х-ХIII століттях. Нині Кам’янець-Подільська фортеця — одна з найпопулярніших туристичних локацій України.

У 2013 році в перший день зими на площі в Хмельницькому зібрався багатотисячний мітинг на підтримку Євромайдану. Згодом частина мітингувальників, що зібралися на майдані Незалежності направилася до телерадіокомпанії «Поділля-центр». Хмельничани вимагали організувати на майдані пряму трансляцію подій з Києва. У приміщення телерадіокомпанії мітингувальників не пустили. Далі мітингарі подалися до офісу партії Регіонів, що знаходилась навпроти облдержадміністрації, розгромили табличку. Біля офісу міліціонери стримували натиск людей.

У 2013 році в перший день зими на площі в Хмельницькому зібрався багатотисячний мітинг на підтримку Євромайдану. Фото: з архіву

У 2019 році у перший день зими, в обласному центрі відбулося відкриття Різдвяного ярмарку, під час якого урочисто запалили вогні новорічної ялинки та святкових ілюмінацій. Цього року, додамо, Різдвяний ярмарок запрацює в Хмельницькому з 4 грудня.

Коротко про історичні події, які сталися цього дня у світі та Україні

• 1783 - Піднявшись у повітря з двору палацу Тюільрі в Парижі, професор Жак Шарль і Ніколя-Луї Робер здійснили перший пілотований політ на кулі, наповненій воднем. Він тривав 2 години і 5 хвилин, за які куля пролетіла 36 км, досягнувши максимальної висоти 550 метрів, і успішно приземлилась у містечку Нель-ла-Валле.
• 1959 - За наполяганням США 12 країн — Австралія, Аргентина, Бельгія, Великобританія, Нова Зеландія, Норвегія, СРСР, США, Франція, Чилі, ПАР і Японія — підписали у Вашингтоні договір терміном на 30 років про використання Антарктиди в мирних цілях. Закон, що набув чинності 23 червня 1961 року, підтвердив нейтральний статус Антарктиди, забороняв країнам-учасницям створювати на її території військові бази, захоронювати ядерні відходи і проводити випробування будь-якої зброї.
• 2019 - У місті Ухань у центральному Китаї зафіксовано перший випадок пневмонії невідомого походження, яку, як згодом було встановлено, спричинив коронавірус 2019-nCoV.

В цей день народилися

• 1913 - Георгій Майборода, український, автор опер (Милана, Арсенал, Ярослав Мудрий, Тарас Шевченко), симфоній і симфонічних поем (Лілея, Каменярі), пісень та романсів; брат композитора Платона Майбороди.
• 1918 - Платон Майборода, український композиторПлатон Іларіонович Майборода, український композитор, автор пісень (Білі каштани, Пісня про рушник), музики до кінофільмів; брат композитора Платона Майбороди.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення

Інформація з інших ресурсів

Гаражі: продаж/оренда

  Так  Ні, дякую