ye-logo.v1.2
«Єдині новини» на Хмельниччині та Україні. Для цього натисніть на трансляції хмельницьких і всеукраїнських телеканалів, або слухайте радіо khm-radio.ye.ua чи radio.ye.ua
"Єдині новини" на Українському радіо

Сторінками історії: 1917 рік - перші кроки Проскурівської Української громади

Історія 2442
Будинок по вулиці Глухій,1 (нині – вул. Пилипчука), у якому в 1917 році діяла Українська громада, фото Ю. Адамчука, 1985 р
Будинок по вулиці Глухій,1 (нині – вул. Пилипчука), у якому в 1917 році діяла Українська громада, фото Ю. Адамчука, 1985 р. Фото: надані автором

Революційні події 1917 року запустили у Проскурові низку суспільно-політичних процесів, серед яких виокремлюється активізація українського життя, що сталось вперше за всю історію міста.

Серед головних досягнень Української революції 1917-1921 рр. для міста Проскурова (нині – Хмельницький) стало те, що у ці роки нарешті «прокинулось» українство, яке протягом попередніх століть було малодіяльним у житті міста. Причин на це багато – тут і невеликий серед городян відсоток українців (на початку ХХ ст. не більше 20%), і антиукраїнська політика царської Росії, як загалом в імперії, так і на місцях. Революційні події 1917 року запустили у Проскурові низку суспільно-політичних процесів, серед яких виокремлюється активізація українського життя, що сталось вперше за всю історію міста.

Перш за все, 10 березня 1917 року зорганізувалась Проскурівська Українська громада, рада якої розмістилась в одному з приміщень будинку по вул. Глухій, 1 (нині – вул. Пилипчука, 1). Головою обрали лікаря, ординатора Проскурівського шпиталю Червоного Хреста Миколу Стаховського, заступником – земського лікаря Пантелеймона Блонського, секретарем – телеграфіста залізничної станції Проскурів Костя Місевича. Це згодом М. Стаховський стане Подільським губернським комісаром та головою дипломатичної місії УНР у Великобританії, а його помічники будуть обрані депутатами Української Центральної Ради і теж обійматимуть високі посади в УНР. Ну а поки всі вони активно взялись за українську роботу в Проскурові.

Першим кроком громади стало проведення української маніфестації на центральній вулиці міста, під час якої велика група активістів з гаслами і синьо-жовтими прапорами влаштували масову ходу та мітинг.

Наступна важлива подія – українізація православної церкви. 12 квітня 1917 року відбулися збори духовенства Проскурівського повіту, які під свій кінець мали виразний «цілком український характер». На такі настрої духовенства вплинула яскрава промова одного із лідерів національного руху Миколи Стаховського. Цього ж дня відбулися загальні збори Проскурівської Української громади, на яких, крім духовенства, було багато представників з числа селян та місцевої інтелігенції. Збори ухвалили низку рішень, найголовніші оприлюднили у центральній пресі, які процитуємо: «1. Долучитись до загальноукраїнського руху; 2. Церковні суми повернути на купування укр. книжок для продажи їх народу; 3. Євангеліє та промови в церквах повинні бути на укр. мові; 4. Перекласти текст присяги на укр. мову; 5. Звернутися до кооперативів, щоб прибутки від операцій оддавали на українські справи; 6. На Юрія в кожній церкві відправить панахиду по Шевченкові і розказать про його; 7. Першого мая в Проскурові усьому духовенству повіту (коло 300 душ) відправить соборну панахиду по Шевченкові і принять участь в загальній українській маніфестації».

Врешті 18 квітня 1917 року, у Проскурові було засноване товариство «Просвіта». Звертаючись з цієї нагоди до «всіх українських інституцій, земств, видавництв, редакцій та ріжних газет, журналів, а також до окремих осіб», ініціатори просили «надсилати «Просвіті» для ознайомлення по одному або по два примірники всіх своїх видань, котрі можна виписати для розповсюдження». За місяць організаційне бюро проскурівської «Просвіти» відкрило у різних місцях повіту вісім осередків. Активними діячами товариства були Кость Місевич, Наталія Дорошенко, Трохим Верхола. Останній видав у 1917 році дві книжечки: «Наше минуле і сучасне» і «Про «Просвіти» (Поради, як заснувати «Просвіти»).

Представники Української громади Проскурова одразу зайняли активну позицію у суспільно-політичному житті міста та повіту. Передусім вдалось закласти початки українізації шкільної справи. Під впливом делегатів від громади на повітовому учительському з`їзді було ухвалено, що мовою викладання в початковій школі по селах повіту має бути українська. На з`їзді заснували Українську вчительську спілку, до якої вступила більшість сільських педагогів. Одним із найактивніших учасників українського відродження освіти у Проскурівському повіті був народний вчитель Микола Таранович.

Діячі Української громади в Проскурові 1917 року. Фото: надані автором

Проте, найголовнішим тріумфом для Української громади на початковому етапі її діяльності стали вибори 23 квітня 1917 року до повітової земської управи, на яких головою Проскурівської повітової управи було обрано Миколу Стаховського.

У подальші роки Української революції процес українізації міста набув ще більших обертів. У 1918 році у Проскурові були організовані та успішно діяли курси українознавства для вчителів та службовців повіту; сформувався та дав перші концерти міський український національний хор; була продовжена українізація православної церкви та створено Проскурівсько-Летичівське вікарство; відбулась реорганізація реального училища в українську реальну школу, яка стала першим в історії міста навчальним закладом з українською мовою викладання. Трохи пізніше були відкриті ще хлопчача і дівоча вищі початкові школи, почали виходити перші україномовні газети… Але про це іншим разом.

Читайте також: Перейменування вулиць Хмельницького на честь Українських Героїв: яка їх історія

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую