ye-logo.v1.2
«Єдині новини» на Хмельниччині та Україні. Для цього натисніть на трансляції хмельницьких і всеукраїнських телеканалів, або слухайте радіо khm-radio.ye.ua чи radio.ye.ua
"Єдині новини" на Українському радіо

Свинцева грамота часів Русі: науковці розгадали текст унікальної знахідки з Хмельниччини

Історія 24576
Свинцеву грамоту, знайдену в Полонному, називають першим побутовим листом Давньоруського часу, знайденим на теренах колишнього Київського князівства
Свинцеву грамоту, знайдену в Полонному, називають першим побутовим листом Давньоруського часу, знайденим на теренах колишнього Київського князівства. Фото: колаж автора

Як виявилося, свинцева грамота, знайдена в Полонному, містить не одне послання, а два…

Українські науковці розшифрували текст сенсаційної знахідки з Полонного, унікального історичного артефакту - свинцевої грамоти ХІІ століття. Яку таємницю зберігало це, свого роду послання з минулого, нещодавно розповіли на міжнародній конференції «Могилянські читання».

Аби розгорнути п’ять щільних шарів свинцевої пластини, реставрувати її та прочитати текст, науковцям знадобився майже рік. Наразі Тимур Бобровський, археолог, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська», який власне займався прочитанням тексту грамоти, розповів, про що у ньому йдеться.

«Грамота къ Мичеви» - таку назву отримала ця унікальна знахідка з Полонного. Науковці її атрибутували як визначну пам'ятку писемності ХІІ століття. Вона містить близько 130 знаків, понад 30 слів та 5 речень живої мови стародавнього населення Київського князівства.

Де знайшли свинцеву грамоту

Нагадаємо, на свинцеву грамоту з написом кирилицею, натрапили восени 2021 року під час масштабних археологічних досліджень в історичній частині Полонного. Проводила тоді охоронні розкопки експедиція науковців «Охоронної археологічної служби України» під керівництвом кандидата історичних наук, археолога Павла Нечитайла.

Саме тоді, під час розкопок, археолог Дмитро Тимчук у культурному шарі ХІІ століття знайшов загадковий свинцевий сувій з прокресленими на ньому кириличними літерами. Ще тоді, з огляду на унікальність знахідки, науковці робили висновки, що це, без перебільшення, той артефакт, який може стати справжнім історичним відкриттям.

Територія розкопу виявилася багатою на унікальні знахідки та відкриття. Фото: надане сайту «Є» археологічною експедицією

За словами Тимура Бобровського, вже тоді керівник експедиції Павло Нечитайло визначив знахідку як давньоруську свинцеву грамоту зі збереженим на ній текстом послання, більша частина якого була захована у сувої та недоступна для прочитання.

Чому знахідку називають унікальною

«Ця знахідка - надзвичайно цінна і навіть можна сказати унікальна, - розповідає Тимур Бобровський, який презентував дослідження про грамоту з Полонного на «Могилянських читаннях». - Вона містить тексти, які передають нам живу мову стародавнього населення України, дещо відмінну від книжної церковнослов’янської, а по-суті, староболгарської».

За словами науковця, грамоти і своєрідні листи, переважно побутового характеру, якими обмінювалися пересічні мешканці Східної Європи в ХІ-ХІІІ століттях, не є чимось рідкісним. Починаючи з 1951 року на теренах колишніх Давньоруських князівств було знайдено понад 1200 таких документів, прокреслених на шматках березової кори – берести. Найбільше їх було виявлено в Новгороді, але знаходили їх також і в інших містах.

Берестяні грамоти зі Звенигорода. Скрін з презентації Тимура Бобровського

«На території України було знайдено лише 3 берестяні грамоти: одну цілу та дві фрагментовані. Вони походять з розкопу кінця 1980-х років у стародавньому Звенигороді на Львівщині. Тобто, грамота з Полонного є четвертою, а за цілісністю – другою подібною знахідкою в Україні», - каже археолог.

Утім, унікальність цієї грамоти в тому, що незвичайним є носій тексту – не береста, а метал. Бо текст вирізьблений на поверхні тонкої свинцевої пластини.

«Дотепер відомі лише дві подібні знахідки ХІІ століття. Обидві походять з Новгорода. А також відомо близько десятка свинцевих документів, утім, набагато давнішої доби. Наприклад, лист IV століття до нашої ери, виявлений на античному поселенні острова Березань. Тож, з огляду на поширення свинцевих грамот, знахідку з Полонного можна вважати надзвичайно рідкісною», - зазначає Тимур Бобровський.

Але, за словами науковця,  головна унікальність цієї знахідки в тому, що вона є першим побутовим листом давньоруського часу, знайденим на теренах колишнього Київського князівства, до якого належало місто Полонне в ХІІ столітті.

Як досліджували свинцеву грамоту та скільки послань виявили

Факт: Полонне – місто літописне, і вперше згадується під 1169 роком як Град Пресвятої Богородиці, податки з якого йшли на утримання Десятинної церкви в Києві.

На розкопі у 200 квадратних метрів було відкрито різночасові культурні нашарування та об’єкти. Фото: надане сайту «Є» археологічною експедицією

Восени 2021 року експедиція археологів здійснювала рятівні дослідження на ділянці в межах колишнього давньоруського посаду міста (поселення міських ремісників, промисловиків та купців). На розкопі у 200 квадратних метрів було відкрито різночасові культурні нашарування та об’єкти: житлові та господарські споруди VIII-IX, XII та XVII-XVIII століть, а також численні поховання XIII-XV століть.

На загадковий свинцевий сувій археолог Дмитро Тимчук натрапив у культурному шарі ХІІ століття. На думку дослідників - це залишки вогнища. 

«Такі вогнища навіть дотепер влаштовують на задвірках садибних ділянок. Коли необхідність у вогнищі зникає, його пересипають тоненьким прошарком грунту, аби вітер не розносив попіл. От саме в такому грунті, насипаному поверх вогнища, і було знайдено грамоту», - розповідає Тимур Бобровський.

Це був злиток згорнутих щільних шарів свинцевої пластини, вагою майже 16 грамів, з продряпаними на зовнішній поверхні кириличними літерами у три рядки. Саме тоді керівник експедиції археолог Павло Нечитайло припустив, що це може бути грамота - своєрідний лист давньоруського часу.

Знайдений свинцевий сувій нагадував злиток згорнутих щільних шарів свинцевої пластини, вагою майже 16 грамів, з продряпаними на зовнішній поверхні кириличними літерами у три рядки. Фото: надане сайту «Є» археологічною експедицією

Унікальний артефакт, безперечно, потребував вивчення. За словами Тимура Бобровського, стан знахідки був вкрай незадовільний, вона мала деформації та корозійні нашарування. За складний процес її реставрації погодився взятися київський художник-реставратор Віктор Голуб.

Уже на перших етапах розгортання сувою напис у три рядки було виявлено також і на внутрішній частині пластини. Згодом стане зрозумілим, що грамота містить не одне послання, а цілих два

Знадобилися місяці кропіткої роботи – і науковцям таки вдалося розгорнути пластину і розшифрувати текст грамоти.

Науковцям таки вдалося розгорнути пластину. За складний процес її реставрації взявся київський художник-реставратор Віктор Голуб. Фото: Віктора Голуба

«Пластина в розгорнутому стані має довжину 11,3 сантиметра, ширину до 2,2 сантиметра та 2 міліметри товщини. Виготовлена вона шляхом розклепування. На обох її боках продряпано напис кириличними літерами – по 3 рядки з кожного боку», - розповідає науковець.

Хто писав грамоту та якою мовою

Саме Тимуру Бобровському випало прочитати текст на обох боках грамоти та реконструювати його зміст. Текст на обох поверхнях пластини зберігся майже повністю, за винятком окремих знаків, пошкоджених корозією металу вздовж згинів грамоти.

За словами науковця, ці тексти є окремими посланнями і написані різними людьми. Виконані вони наддіалектною формою давньоруської мови, яку дослідники розглядають в якості київської говірки ХІ-ХІІІ століть, з граматичним використанням книжних зворотів того часу.

Текст на обох поверхнях пластини зберігся майже повністю, за винятком окремих знаків, пошкоджених корозією металу вздовж згинів грамоти. Фото: Віктора Голуба

«Як виявилося, обидві частини тексту грамоти пов’язані між собою. Написаний текст на звороті за змістом не лише продовжує, але й доповнює інформацію документа. А палеографічні особливості написаного письма, яким виконано документ, дозволяють стверджувати, що тексти на зовнішньому боці грамоти та її звороті були виконані різними людьми. Найяскравіше це проявляється у відмінностях в накресленнях деяких графем та особливостях письма», - каже Тимур Бобровський.

«Грамота къ Мичеви»: про що йдеться у давньоруському листі

Не дивлячись на процеси корозії, деформації та тріщини, через які на деяких ділянках, текст, на жаль, зберігся частково, науковець таки розшифрував обидва тексти грамоти.

На свинцевій пластині - два окремі листи з минулого, кожен з яких починається зі слова «Грамота». Фото:Тимура Бобровського

«Ми насправді отримали два окремі листи з минулого, кожен з яких починався зі слова «Грамота», - каже Тимур Бобровський.

Отож, власне, підходимо до найцікавішого: що ж написали на свинцевій пластині, знайденій в Полонному?

За результатами реставраційних та подальших епіграфічних досліджень науковцеві вдалося виконати промальовку накреслених на пластині кириличних літер. Тож, за словами Тимура Бобровського, текст на зовнішній поверхні грамоти може бути прочитаний як «Грамота від Хитра та й до Міча, і до Гирла: вдвох зібравши худобу, натомість без Міча веди до Києва».

«Очевидно чоловік на ім’я Хитр видряпав на зовнішньому боці пластини основне послання грамоти, котре, по-суті, є розпорядженням до двох своїх робітників чи молодших родичів - Міча та Гирла, які повинні були вдвох зібрати десь худобу, яку після того один з них, а саме Гирл, мав самостійно відігнати до Києва, - розповідає про тлумачення тексту Тимур Бобровський. - На звороті пластини автор, що лишився безіменним, зробив приписку-доповнення, адресовану самому лише Мічеві, в якому інформував про хворобу матері і необхідності, очевидно у зв’язку з цим, Мічеві повернутися додому: «Грамота до Міча: а мати-но хворіє (а Дорож-но писав, але тобі не віддав), тож йди додому». Як бачимо, в грамоті-приписці також фігурує повідомлення, що це вже не перший лист до Міча з цього приводу, але попередній написаний якимось Дорожем за невідомих обставин не був переданий адресату».

Основне послання грамоти, адресоване до Міча та Гирла, які повинні були вдвох зібрати десь худобу, яку після того один з них, а саме Гирл, мав самостійно відігнати до Києва. Фото: скрін з презентації Тимура Бобровського

Історик зауважує, що і ця грамота, знайдена археологами в Полонному, навряд чи потрапила до Міча, адже знайшли її у згорнутому, тобто нерозкритому вигляді, такому, як вона була призначена для передачі адресату.

«Наймовірніше, на нашу думку, автором обох послань була все ж одна людина, цілком ймовірно вже згаданий Хитр, який виконав власноруч текст на одній стороні документа, а приписку на звороті доручив здійснити комусь іншому. Це очевидно була старша за віком людина,яка навчалася граматики раніше, про що свідчить графіка його письма», - додає пан Бобровський.

У другому посланні до Міча, його інформували про хворобу матері і необхідності, очевидно у зв’язку з цим, Мічеві повернутися додому. Фото: Тимура Бобровського

Відтак, розгадавши знахідку, науковці констатують, що свинцева грамота з Полонного - це яскравий зразок давньоруського письма, приклади якого раніше спостерігалися в берестяних грамотах ХІ-ХІV століття.

«Документ поєднує риси живої мови давньокиївського регіону з нормами літературної мови болгарського походження, - пояснює Тимур Бобровський. - Без сумніву, подальші лінгвістичні дослідження цієї визначної писемної пам’ятки, дозволять не лише ще краще зрозуміти тексти грамоти з Полонного, але й доповнять існуючі знання щодо особливостей мови наших пращурів».

Наразі унікальна знахідка перебуває на збереженні у фондах Інституту археології.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення

Робота для вас

  Так  Ні, дякую