Сторінками газет 1991 року

Першою з Хмельницьких газет висвітлила події, що передували проголошенню Незалежності – путч «ГКПЧ», була молодіжна обласна газета «Корчагінець». У суботу 24 серпня 1991 року, в день коли в Києві був оприлюднений Акт Незалежності, наш «Корчагінець» (№35) вийшов з великим гаслом на першій сторінці «СОНЦЕ СВОБОДИ ПОВЕРТАЄТЬСЯ НА НАШЕ НЕБО». Тут слід зазначити, що гасло стало пророцьким, бо колектив редакції (головний редактор – Василь Горбатюк), що готував номер напередодні (23 серпня) про наміри Верховної Ради УРСР звичайно, ще не знали. Нижче гасла був поданий текст листівки обласної організації Руху, що була розклеєна по місту в день путчу 19 серпня та текст телеграми Хмельницької міської Ради від 21 серпня:
«ЛИСТІВКА РУХУ.
Громадяни! В країні державний переворот, владу захопив так званий Комітет по надзвичайному становищу, очолюваний керівниками КДБ, Армії, МВС та їх прихильниками. На вулицях Москви – танки! Президент СРСР Горбачов заарештований, Російське телебачення закрите, взяті під збройний контроль деякі засоби інформації. Законний уряд Росії (Єльцин, Хасбулатов, Сілаєв) назвав ці події путчем і закликав громадян Росії до політичного страйку. Закликаємо хмельничан зберігати спокій і не виконувати жодних розпоряджень протизаконного «комітету»…
Єднаймося! Фашизм не пройде! »
«ТЕЛЕГРАМА Президії Верховної Ради УРСР, народним депутатам УРСР
від міста Хмельницького.
Хмельницька міська Рада народних депутатів розцінює створення Державного комітету по надзвичайному стану як антиконституційний акт, який суперечить статтям 1, 2, 3 Закону СРСР. Ми засуджуємо дії ДКНС, спрямовані на дестабілізацію становища в країні. Одночасно підтримуємо виважену заяву Президії Верховної Ради УРСР та вимагаємо скликання позачергової сесії Верховної Ради УРСР для обговорення становища, що склалось в країні. Відправлено 21.08.1991 об 11.00.»

Першим постраждав… Ленін
Першим, хто у нас в області постраждав під час подій путчу 19 серпня 1991 року став.. пам’ятник Леніну в Меджибожі. Про цю подію газета «Корчагінець» повідомила 24 серпня наступним чином:
«В ніч з 19 на 20 серпня у Меджибожі Летичівського району, невідомі особи своєрідно відреагували на події в країні. Вони намагалися скинути пам’ятник В.Леніну. Але вдалося відірвати вождеві лише руку. Так що наступного дня газозварник і малярі поновили пам’ятник… Наруга над пам’ятником – не кращій спосіб боротьби з реакціонерами. Але, як бачимо, протиправні дії високих сановників дають поштовх до подібних вчинків іншим»

В обласній газеті – все вперше
У вівторок 27 серпня 1991 року у №164 обласна газета «Радянське Поділля» стала першим в області офіційним виданням, що опублікувала Акт проголошення Незалежності України та відповідну Постанову Верховної Ради УРСР. До речі, цей номер газети вперше вийшов без зазначення «Орган Хмельницького обкому Компартії України» та вперше без обов’язкового для всіх радянських газет гасла – «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!». Серед інших публікацій відзначимо:
«В понеділок 26.08.1991 відбулося засідання Хмельницького облвиконкому, на якому розглянуто питання «Про департизацію державних органів, установ та організацій області». У відповідності з постановою Верховної Ради УРСР від 24.08.1991 «Про департизацію державних органів, установ та організацій» припинити діяльність політичних партій в усіх органах влади та управління, в правоохоронних органах, в установах радіо і телебачення, інших державних установах і організаціях області. Співробітники органів прокуратури, управління внутрішніх справ, КДБ по Хмельницькій області зобов’язані припинити своє членство в будь-якій партії чи русі. Особи, які не виконують цієї вимоги, підлягають звільненню з зазначених органі протягом десяти днів з дня прийняття постанови Верховної Ради УРСР. Питання про функціонування організацій політичних партій на виробництві вирішується трудовими колективами»
У середу 28.08.1991 центральною статтею «Радянського Поділля» була наступна (подана із скороченням):
«ВІДСТОЮВАТИ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ. Репортаж з мітингу в Хмельницькому.
Уже 19 серпня Рух розповсюджував оперативно видрукувані листівки-звернення до громадян, у яких запевняв: в країні стався державний переворот… На інформаційних стендах Руху з’явились оголошення про мітинг. Щоправда, перебіг подій був таким стрімким, що провести його вдалося лише в неділю, 25 серпня. Задовго до призначеної години – 17.00., на центральній площі зібрались хмельничани, яким не байдуже до того, що сталося. І можна лише пошкодувати, що у 250-тисячному місті таких людей виявилося не так вже й багато.
Першим на мітингу виступили міської та обласної Рад – Л.Лисий, І.Сахань. Вони привітали людей з проголошенням державної незалежності демократичної республіки Україна. Чи не найпалкіше учасники мітингу сприйняли виступ хмельничанина, депутата Українського парламенту А.Ткачука, який щойно прибув із Києва. Він розповів про те, як важко було прийняти відому заяву Верховної Ради УРСР щодо путчу…
На мітингу виступили також голова крайової та міської організації Руху Л.Бірюк і К.Матвіюк, лідери обласних організацій ДемПУ й УРП Г.Сіренко і В.Кубик, інші представники політичних течій… Резолюції приймались по ходу мітингу. Його учасники одностайно засудили ганебну роль керівних органів КПРС – КПУ у подіях надзвичайного стану…
На мітингу не обійшлося без емоцій, однак переважав здоровий глузд і розсудливість. Поряд з українськими національними прапорами біля трибуни був установлений і державний прапор УРСР. А питання про встановлення синьо-жовтого прапору над міськрадою розглядатиметься на сесії міської Ради, яка відбудеться нині. Постане й схвалена на мітингу пропозиція щодо перейменування площі Леніна на майдан Незалежності.
Після мітингу його організатори пройшли колоною центральними вулицями міста…»

Пробудження тихої області
Під такою назвою вийшла у газеті «Корчагінець» від 31 серпня 1991 року редакторська колонка, в якій зокрема було наступне:
«Колись один відомий на Хмельниччині партійний функціонер запевняв, що наша область тиха, спокійна, що у нас є лише (цитую) «два апендикси – Кам’янець-Подільський і Славута», де народ часом шумить.
Звичайно, Хмельницький – не Київ і не Львів. У нас не часто побачиш великі мітинги. І події останніх днів відбулись у нас спокійніше, ніж в інших містах. І все ж хмельничанам не байдуже, що відбувається в країні. Тому під час роботи надзвичайної сесії міської Ради люди сходилися на площу Леніна, щоб почути трансляцію виступів депутатів. А увечері 28 серпня, по закінченні сесії. Відбувся стихійний мітинг. На ньому зібралися ті, хто прийшов захистити нашу молоду державу. Коли депутати міськради вийшли на площу, народ обступив їх, засипав запитаннями. Дуже схвально було прийняте рішення про підняття над будинком Хмельницької міськради національного прапору…
На надзвичайній сесії народні обранці вирішили:
- підняти над Хмельницькою міськрадою поряд з державним синьо-жовтий прапор демократії та незалежності. Прапор взяти під охорону органам МВС міста;
- перейменувати площу Леніна на майдан Незалежності, вулицю Дзержинського – на вулицю Свободи;
- доручити комісії по найменуванню вулиць до 15 вересня цього року підготувати пропозиції, а виконкому до 1 жовтня перейменувати вулиці: Енгельса, Лібкнехта, Маркса, Люксембург, Косіора, Затонського, Мануїльського, Жовтневу, Правди, Леніна, Калініна, провулок Піонерський»