ye-logo.v1.2
25 Травня, 2019

Ювелірні вироби з Київської Русі, середньовічна зброя та цілий мамонт

Григорій ПОДІЛЬСЬКИЙ Історія 5111
Фото: Євгенія Дорофєєва

Кореспонденти «Хмельницької народної газети «Є» відвідали запасники головної скарбниці Хмельницької області

Знаходиться вона у самісінькому центрі Хмельницького на вулиці Подільській та охороняється двома старовинними гарматами.

Хоча і самі гармати, які прикрашають вхід до обласного краєзнавчого музею, є, по суті, речами раритетними. Як і решта цікавих речей, що заховані у сховищах одного із найголовніших музеїв Поділля.

Як музей гігієни став найбільшою скарбницею області

До речі, з історичної точки зору головний краєзнавчий музей Хмельниччини нараховує всього 82 роки. Заснований, як Проскурівський музей санітарної культури та гігієни, лише у 1933 році краєзнавчий відділ цього закладу отримав статус окремого музею. До 1980-х років він розміщався у старій будівлі неподалік «Дитячого світу». Зараз на місті музею стоїть новозбудований банк, а сам заклад історії та культури тимчасово переїхав у приміщення, де планували відкрити новий ЖЕК. Та ось вже 20 з лишком років тут і живе. Обіцяне нове приміщення краєзнавчого музею, яке планували відбудувати на зорі «перебудови», так і залишилося - на папері. Наразі побачити те, що збиралося до музейної колекції не одне десятиліття можна у п’яти невеликих експозиційних залах. Для більшості їх вміст знайомий з дитинства, коли у шкільні роки влаштовували централізовані екскурсії до цього закладу. Та деякі з них за ці роки свій вигляд змінили достеменно. Як, скажімо, зал, де нині виставляється колекція зброї радянських часів чи виставка, присвячена життю нинішнього обласного центру кінця ХІХ- початку ХХ століття. Музейні працівники кажуть, що широкий загал може побачити лише декілька відсотків усіх скарбів, що зберігаються у музейних сховищах за сімома замками. «Ми не можемо показати відвідувачам навіть бодай чверть того, що маємо, - розповідає провідний науковий співробітник музею Сергій Єсюнін. - І все через музейні площі. Наприклад, якщо у природничому залі, котрий як і решта, розміщуються у колишніх кабінетах комунальної контори, виставити скелет мамонта, кістки якого були знайдені саме на теренах області, то він, як мінімум, займе усю кімнату. Те ж стосується й колекції зброї. Саме тому ми працюємо за принципом: оновляти чи повністю міняти експозиції кожні три-чотири роки».
Між іншим, для того, щоб облаштувати нову експозицію в музеї, потрібно доволі багато часу. Та головне, спеціального обладнання. Скажімо, ювелірні вироби чи зброю у залах музею просто так не розмістиш. По-перше, необхідні спеціальні стенди, а по-друге, заход безпеки, а на все йдуть чималі кошти. Тому приготування нової експозиції займає далеко не один місяць.

Як краєзнавчий музей обікрали

А між тим, колекція краєзнавчого музею поповнюється щороку, в середньому, на 700 експонатів. Щось купується, щось люди приносять, а щось вишуковується завдяки експедиціям та роботі наукових відділів закладу. Чимала частка експонатів з’явилася у музеї у 1970-х роках, коли організовувалися масштабні пошукові експедиції. До речі, за час існування музею його грабували лише один раз: у часи Великої Вітчизняної війни, коли радянські війська відступали, а німецькі не встигли ще зайти до тодішнього Проскурова. Що саме розтягли по домівка місцеві жителі невідомо: опису тодішніх скарбів музею не збереглося. Та припускають, що то була старовинна зброя, імператорський посуд та рідкісна література. Цікаво, та донині на Хмельницькому блошиному ринку, де продають раритетні речі, можна відшукати книги з печаткою краєзнавчого музею. Не дораховувалися експонатів у музеї й в цілком мирний радянський час. Тоді була звичайна практика відправляти колекції на виставки до музеїв усього СРСР, а коли вона поверталася після декількарічного «мандрування», можна було недорахуватися кількох експонатів. Тому, музейні працівники не виключають, що деякі експонати Хмельницького краєзнавчого нині зберігаються у колекціях київських музеїв та, навіть, Ермітажу в Петербурзі.

Як вберегли полонську порцеляну для нащадків

Нинішня музейна колекція головного краєзнавчого музею нараховує більше 60 тисяч експонатів. Усі вони унікальні та своєрідні та охоплюють найширший спектр. До прикладу, в одному із залів можна побачити череп доісторичного носорога, який… немає рогу. І цей феномен до музею приїздив вивчати не один вчений. Чи, скажімо, дерев’яний велосипед та один із найперших унітазів. Є у музейній колекції і повна колекція автоматів «Калашнікова», яка зібрана з усіх країн, де виробляли цю найпопулярнішу зброю, починаючи від Китаю, закінчуючи Єгипетом. А ще у музеї є унікальні опудала тварин. Більшість з них зроблені ще за часів Російської імперії і до тепер зберігають таємницю, над якою ламають голову науковці та спеціалісти різних служб: чому на відміну від сучасних опудел, їх не їсть міль? Та є у закладі речі, які ніколи не побачити «простому смертному». «В нас зберігається колекція військових нагород, які ми ніколи не виставляли і навіть немаємо права демонструвати, - розповідає головний зберігач фондів Хмельницького краєзнавчого музею Марина Горанська, заводячи нас до одного із сховищ, де зберігається порцеляна ХІХ-ХХ століття. – Серед унікальних є колекція ювелірних виробів Болохівського князівства. Вони датуються XII - XIII століттям. А ще раритетні книги, витвори мистецтва та ікони. Загалом, усі речі, які потрапляють до наших фондів, по суті, безцінні. Взяти хоча б і цю унікальну колекцію порцеляни. Ми спромоглися зібрати унікальні речі виробництва нині закритої Полонської фарфорової фабрики, які вироблялися від дати її заснування. Зараз будемо готувати спеціальних каталог виробів, котрі демонструють кількавікову історію».

Як потрапити до запасників області?

Потрапити до сховищ краєзнавчого музею непросто. Для того, щоб для нас зробили виняток ми навіть підписали спеціальні перепустки. За словами Марини Анатоліївни, це цілком звична процедура і вільний доступ до усіх фондів, за словами головного зберігача музейної колекції, згідно приписів, навіть директор музею не має. Ось і нам, не зважаючи на усі перестороги та зіславшись на ремонт, показали лише частину сховищ. Зокрема, ті, де зберігаються рідкісні книги. Усі вони мають специфічну нумерацію та окрему особову картку. Зберігаються лише при певній температурі +18-+20 градусів та вологості, яку перевіряють декілька разів на день. А ще у музейних сховищах немає денного світла. Усі вікна щільно закриті, а освітлення лише штучне. Підрахувати, скільки коштує усі колекція обласного краєзнавчого музею, фактично нереально, та за словами працівників, вона потягне далеко не на один мільйон. Проте, про гроші у музеї говорити не люблять. Як справжні професіонали, вони називають речі, які свідчать про історію безцінними.
 

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

До теми

Популярні новини

Останні оголошення

Останні фото та відео