Гаряча тема:
- Війна
Вірний лицар театру Роман Черкашин
Талановитий автор, котрий приніс славу «Березілю», народився в Старокостянтинові. Його творчий шлях був довгим і нелегким, але завжди поступальним, сповненим людської й мистецької гідності.
Народився 16 березня 1906-го року в Старокостянтинові. Хоча родина Черкашиних була освіченою та інтелігентною, проте до театру ніякого стосунку не мала. Цим видом мистецтва юнак вперше захопився в аматорському драматичному гуртку в клубі при цукровому заводі містечка Красилів, де вчителював після закінчення школи.
Керувало драмгуртком подружжя акторів-професіоналів – В’ячеслав Домород- ський і Ольга Нертовська. Рятуючись від голоду і розрухи 1920-21 років, вони тимчасово залишили київську сцену й осіли в провінції. І саме зустріч з цими талановитими акторами Київської російської драми спонукала Романа Черкашина вперше замислитись над своїм майбутнім – можливістю отримання театральної освіти, а згодом – перспективою професійної роботи у театрі.
У 1925 році він став студентом акторського факультету музично-драматичного інституту імені М.В.Лисенка. Вчився на російському відділенні, яке очолювали відомі на той час режисери О.Смирнов та О.Смирнова-Іскандер. А наступного року, через закриття російського відділення, перейшов на українське, на курс актора і режисера мистецького об’єднання «Березіль» Гната Ігнатовича. Під час навчан- ня в інституті Роман Черкашин зустрів Юлію Фоміну – талановиту молоду актрису, яка згодом стала його дружиною.
Перші п’ять років роботи у «Березілі» Леся Курбаса в театрі стали визначальними для формування творчої особистості Романа Черкашина. Всією душею сприйняв він новаторську театральну естетику Курбаса, «експресивний реалізм» як творчий метод театру «Березіль», поєднання складної ідеологічної концепції з гостротою, яскравістю та міцністю форми.
Акторський дебют Р.Черкашина на березільській сцені відбувся 1929 року у виставі «Алло, на хвилі 477». У ній молодий актор виконував музично-ексцент- ричну роль. А вже наступні ролі мають власні імена-прізвища і біографію. Поручик Ледоховський у «Заповіті пана Ралка» В.Цимбала, революційно налаштований французький моряк Жан у «Невідомих солдатах» Л.Первомайського, замаскований провокатор Каштан у «Плацдармі» М.Ірчана, американський мільйонер Форд у «Народженні Велетня», учитель Калинович у виставі «Хазяїн» І.Карпенка- Карого. Ці вистави поставлені, в основному, представниками молодшого поко- ління березільської режисури.
Роман Черкашин працював актором у рідному театрі близько 25 років. У 1947 році йому було присвоєно звання заслуженого артиста УРСР. На жаль, проводити активну творчу діяльність заважали періодичні загострення туберкульозу.
Та, незважаючи на хворобу, актор вирізнявся моральною чистотою й вимогли- вістю до себе. Постійно розширював свій кругозір. Цікавився філософією, літературою, історією, психологією, логікою, математикою, поезією, живописом і театрознавством, багато читав. У найтяжчі, найсуворіші моменти свого життя черпав сили у нових, здавалося б, чудернацьких захопленнях. Так, наприкінці 1940-х ро- ків, під час загострення туберкульозу, ба- лансуючи між життям і смертю, Черкашин у санаторії береться за серйозне вивчення музичної гармонії...»
1951-го року Роман Черкашин розпочинає педагогічну роботу в Харківському театральному інституті (з 1963 – Харківський інститут мистецтв ім. І.Котлярев- ського). Викладає техніку сценічного мов- лення, пише спогади, наукові статті. Його перу належить серія підручників з техніки сценічного мовлення: «Художнє читан- ня: техніка та логіка мови», «Робота читця над художнім твором», «Виразне чи- тання», «Художнє слово на сцені», за якими й понині ведеться викладання у мистецьких навчальних закладах.
З початку 1950-х і до останніх років життя Роман Черкашин здійснював активну педагогічну діяльність. Своїм учням прищеплював високу сценічну культуру, художній смак, повагу до слова.
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: