Учора у хмельницькому "Гнізді" читали Введенського (ФОТО) (ВІДЕО)

Як розповів один із організаторів вечора Денис Панкратов, "Гніздо" облаштувалося над книгарнею і передбачає створення культурного майданчика. "Але з літературними зустрічами якось не склалося - їх мало", - додає він. Тому й було вирішено було організувати такий літературний вечір. 

"Це спроба неформально читання тексту", - пояснює Денис і додає, що не було якоїсь особливої підготовки до проведення зустрічі.

Читали твори Олександра Введенського Нюта Азаренко та Валя Петрова. У Їхньому виконанні присутні (а їх зібралося чимало) почули п'єси "Потец" та "Ёлка у Ивановых".

Довідка:

Олександр Іванович Введенський (1904 - 1941) - російський, радянський драматург і поет.
Народився в сім'ї економіста. Спочатку Олександр Введенський разом зі своїм братом учився в кадетському корпусі, але в 1917 (за наполяганням матері) брати були переведені в гімназію ім. Л. Лентовський, яку закінчив в 1921, не здавши іспиту з російської літератури. Саме в гімназії познайомився з Леонідом Ліпавского - майбутнім теоретиком літературно-філософського співтовариства Чинари. Тоді ж Введенський почав писати вірші. Після закінчення гімназії (яка стала на той час "трудовою школою") вступив спочатку на правове відділення факультету суспільних наук Петроградського університету, потім на китайське відділення Східного факультету, але незабаром кинув навчання. Працював письмоводителем, потім в 1921 - 22 на електростанції "Червоний Жовтень".
Потім Введенський познайомився з Данилом Хармсом, який став його близьким другом. У 1925 вони виступили у Імажинистському збірнику "Надзвичайні побачення друзів" зі своїми віршами. У 1924 вступив до Ленінградського союз поетів, при вступі зарахував себе до футуристам.
У 1927 Введенський і Хармс створили літературно-театральну групу під назвою "ОБЕРІУ" - Об'єднання Реального Мистецтва. Оберіути проповідували абсурдизм, примітивізм у поезії, стверджуючи вустами засновника руху, що цікаві тільки безглузді явища. В цей же час Введенський, Хармс і деякі інші оберіутов за пропозицією С.Я.Маршака почали співпрацювати з дитячими журналами "ЇЖАК" і "ЧИЖ". Олександр Іванович практично постійно друкувався в них. А згодом навіть переклав кілька казок братів Грімм.