Кузня дитячих талантів

Хмельницький палац творчості дітей та юнацтва імені Валі Котика – один із найбільших позашкільних навчальних закладів України, який є спадкоємцем Палацу піонерів, заснованого у нашому місті у 1937 році.

Палац творчості – це колектив однодумців, велика дружна родина дорослих і дітей, в якому навчається понад 2000 дітей у 47 гуртках за 7 напрямками: науково-технічний, еколого-натуралістичний, фізкультурно-спортивний, художньо-естетичний, військово-патріотичний, соціально-реабілітаційний, гуманітарний. Про це нагадує Хмельницька міська рада.
Головна мета діяльності педагогічного колективу – забезпечення якісною позашкільною освітою дітей міста Хмельницького. Актова, кінолекційна, репетиційні зали, кімнати гурткової роботи дають всі умови для занять і творчого розвитку дітей.
Місто Хмельницький, область, вся Україна та чимало країн закордоння знають його чудові народні та зразкові танцювальні колективи: легенду палацу – Народний художній колектив України – ансамбль танцю "Подолянчик", Народний художній колектив України - ансамбль бального танцю "Крок", Народний художній колектив України – ансамбль стилізованого бального танцю "Альборадо", його знамениті фестивалі "Зимові візерунки", "Пісня над Бугом", "Альборадо" запрошує друзів", "Кубок Кроку".
Хмельницький також пишається й іншими колективами палацу: Народними художніми колективом – театром пісні "Злагода", студією естрадного співу "Перлинки Поділля", Зразковим художнім колективом України - хор "Тоніка", гуртком "Народна художня творчість". Виступи та роботи їх вихованців є окрасою всіх свят в обласному центрі.Школярі із задоволенням відвідують гурток брейк-дансу, який є, як і загалом всі інші гуртки, чудовою альтернативою вулиці. Адже це найефективніші і дієві методи самовираження. Плідно у палаці працює і гурток юних журналістів. Гордістю міста є також переможці Міжнародних та Всеукраїнських конкурсів, змагань з технічної творчості.
Минулоріч Хмельницький палац творчості дітей та юнацтва відзначив славний ювілей - 75-річчя від дня заснування. Понад 10 років керує Палацом творчості Марина Пилипак, яка виборола перше місце у Всеукраїнському конкурсі майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів "Джерело творчості", у номінації "Директор позашкільного навчального закладу", що відбувся наприкінці листопада минулого року в місті Києві. Марину Миколаївну Пилипак нагороджено грамотою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та подякою Інституту проблем виховання НАПН України.
Палацом опікується міська влада. Виділяє кошти з міського бюджету на ремонти, поліпшення матеріально-технічної бази, створюючи належні умови для активної творчості дітей, розвитку професійного мистецтва та аматорських колективів, науково-технічної думки, виховання та підтримки юних талантів. Так, за декілька попередніх років Палацу творчості дітей та юнацтва з міської скарбниці виділено кошти на придбання комп’ютерного класу, ремонт стільців актової зали, оновлення сценічних костюмів, реалізацію різноманітних програм тощо.

Довідково:
Хмельницький Палац піонерів гостинно відкрив свої двері для дітвори у 1937 році. Розташовувався він на вулиці Володимирській будинок № 103 (колишня вулиця Кірова). В перші місяці працювало не багато гуртків: фотогурток, шаховий, столярний, народних інструментів, кімната казок, ігротека.
В 1939 – 1940 рр. був створений ансамбль пісні і танцю. Гурткова робота відновилась після війни.
У 1946 році за рішенням міської ради Палацу піонерів був переданий одноповерховий будинок по вулиці 25 жовтня, № 46 (тепер вул. Проскурівська).
Будинок з часом було розширено і добудовано 2-й поверх. Тут відкрилися нові лабораторії, клуби; заявили про себе цікаві колективи: драматичний, хоровий, духовий, хореографічний, гурток вишивки, образотворчого мистецтва. Відкрився туристичний відділ. Відділ техніки представляли авіамоделісти, картингісти, радіотехніки та ін. В той час керівниками гуртків працювали знаючі досвідчені педагоги, які любили свою справу. Це М.О.Смушкова, І.С.Теплова, Н.С.Пресайзен, Р.С.Дегтярьова, Й.І.Литвак, З.В.Антрусенко, О.Р.Янківська. А.М.Текутьєва, О.М.Григоренко та ін.
Першим директором ще довоєнного періоду був Шпилько М.І. (1937 – 1956 рр.).
У 1958 році за рішенням обласної ради виконавчого комітету Палацу піонерів було присвоєно ім’я піонера – Героя Радянського Союзу Валі Котика.
Змінювались часи, росло місто, збільшувалась кількість школярів, бажаючих займатись в гуртках і колективах Палацу.
Частими гостями у Палаці були делегації гостей з Болгарії, Анголи, Польщі, Сейшельських островів, міста Модесто США та ін.
Незабутніми залишились у пам’яті дітей зустрічі з матір’ю Валі Котика, його братом Віктором, письменниками В.Біляєвим, космонавтами Г.Береговим та Б.Єгоровим, композитором О.Білашом та ін.
Приміщення Палацу стало тісним для всіх бажаючих займатися улюбленою справою. Керівні органи області і міста врахували значний вклад педагогічного колективу Палацу піонерів у справу виховання підростаючого покоління і прийняли рішення про будівництво нового Палацу.
Спільними зусиллями багатьох підприємств міста та області було побудовано і подаровано дітям світлий, просторий Палац.
16 грудня 1989 року колектив Палацу перебрався у нове приміщення на вул. Свободи, будинок 2/1. З відкриттям нового Палацу значно розширилась гурткова та клубна робота, змінились форми методичної та масової роботи. Змінилась назва Палацу піонерів. Він став іменуватись Палацом творчості дітей та юнацтва (1991).
Палац творчості дітей та юнацтва сьогодні це – 2 тисячі дітей віком від 5 до 18 років, які займаються у гуртках за різними напрямами; 86 педагогів, серед них – заслужений працівник освіти, заслужений працівник культури, 13 відмінників освіти, 15 лауреатів персональних премій Хмельницької міської ради для кращих педагогічних працівників міста.
Адміністрація Палацу творчості під керівництвом М.М.Пилипак постійно дбає про створення умов для роботи дитячих колективів, оновлення матеріально-технічного забезпечення, про покращення навально-виховного процесу.
З кожним роком удосконалюється зміст роботи відділів. У практику роботи входять інноваційні форми: круглі столи, тренінги, нетрадиційні педради, гайд-парки, дискусії та інше.
Проводиться значна робота з батьками та громадськістю. Активно підтримуються зв’язки з міським та обласним управліннями освіти, управлінням культури, товариством "Просвіта" та іншими організаціями.
Вся діяльність педколективу на сучасному етапі спрямована на те, щоб заклад став осередком соціальної адаптації особистості в реальному житті, місцем культурного дозвілля, центром для пошуку, розвитку і підтримки юних талантів, обдарувань та ін.