«Vivienne Mort» у Куті: шалений спокій і гучна тиша

Попереду у них ще нові альбоми, численні концерти і різні публіки, але після Хмельницького за словами солістки гурту Даніели Заюшкіної, вони повертаються до столиці.

... Зала монотеатру «Кут» переповнена, на сцені лише клавіші, музикант і вона, Даніела – тендітна, боса, і з ледь помітними рисами легендарної Марлен Дітріх.
Зі сцени - мінімум слів, максимум енергії, емоцій і пісень, які потрібно слухати, бо кожне слово наповнене змістом, кожен рядок – це окрема історія, а кожна нота додає потрібний відтінок до повноти картини.

Вона помічає тих, хто вийшов, дівчинку, яка задрімала і емоції, які змінюються на обличчях глядачів від однієї пісні до іншої. "Сліди маленьких рук", "Ірен", "Лети", "Твоя", ці та інші пісні зал підспівував у півголоса. 
«З суто фізичної точки зору, їх на сцені було троє: Вона, Він і Фоно. Але кожен, хто був на виступі, підтвердить, що це було єдине ціле. Харизматичність клавішника справді чудово доповнювала відсутність інших інструментів. Але справа навіть не в ній. Кожна мить, коли Він не зводячи очей з Неї, кліпаючи в ритм, закидаючи голову та заламуючи руки, вдаряв по клавішах – то різко й рвучко, то так ніжно – це був окремий акт вистави», – написав у соціальних мережах один із відвідувачів концерту.
«Мені подобається така атмосфера як у вас тут, у «Куті», бо це ідеальне місце. Тут немає іншим розвагам окрім музики. Адже люди хороші скрізь, бувають лише невдало підібрібрані майданчики. Іноді, коли концерти проводяться у харчевнях, я навіть сварю людей, за те, що вони «чавкають» і їдять під час мого виступу», – зізналася після виступу співачка.
«Понад годину, скільки тривав концерт, в мене було відчуття, що навколо немає нікого, а життя існує лише на сцені, така собі гучна тиша», – поділилася враженнями Ірина, одна із майже сотні присутніх. «То було шаленство і спокій в одному флконі», – додала її подружка Наталя.