ye-logo.v1.2

«Наші прадіди ялинок не рубали, а на свята у хаті дідуха ставили», –

Культура 8296
За словами Надії Борецької, братися до роботи потрібно із гарним настроєм та чистими думками.
За словами Надії Борецької, братися до роботи потрібно із гарним настроєм та чистими думками.. Фото: автора та didookhukr.wordpress.com

розповідає подільська художниця Надія Борецька.

 Він сприяє святковому настрою та символізує гарний урожай, добробут, затишок, мир і злагоду. Сплетений із колосків, прикрашений стрічками, сухоцвіттям прадавній український різдвяний оберіг – дідух, дід, дідівський дух, сніп, колядник, хлібне дерево, – захищатиме оселю господарів від зла та біди.
З народного джерела
Існує кілька версій, чому із першою Різдвяною зіркою українці заносять до оселі дідуха. Традиція ставити у хаті хлібне дерево сягає дохристиянських часів. Для наших пращурів завершення жнив було справжнім святом. Щоб відзначити радісну подію, люди несли до хати останній обжинковий сніп – символ початку нового року. Адже колись саме жнива завершували один рік і починали наступний. За іншою версією, коли Ісус народився у стаєнці, було дуже холодно. Йосип знайшов шпарину, звідки дуло і затулив її снопом соломи. Звідти і походить звичай на Святий вечір застеляти підлогу у хаті сіном і ставити дідух на почесне місце у кутку, під образами, на вишитий рушник, біля святкового столу. Заносячи дідуха до оселі, українці приповідали: «Дідо йде до хати, а всяке зло – з хати».
А ще дідух символізує дух родоначальника сім’ї – діда, а також усіх предків, які колись жили. Він уособлює дух померлого пращура, котрий мав бути присутнім на свята. А за це, як вірили давні українці, допомогатиме родині. Адже вони вважали: душі померлих родичів мають зв'язок із явищами природи. Тож і дощу, скільки треба, забезпечать, і снігу, і тепла.
Хлібне різдвяне дерево – запорука майбутнього врожаю
В ідеалі, дідух плететься з останнього снопа пшениці, жита чи вівса. А навесні зернятка із його колосків можна засіяти та знову отримати врожай.
«Дуже люблю і поважаю українські народні традиції, – зізнається подільська мисткиня, завідуюча відділенням декоративно-прикладного мистецтва Хмельницької дитячої школи образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Надія Борецька. – Це наше джерело і сила коріння. Інформація, яка закладена в українських символах, одним з яких є дідух – це наш зв'язок із пращурами. Недарма наші прадіди ялинок у лісі не рубали, а на свята у хаті дідуха ставили».
Три рівні дідуха: минуле, теперішнє та майбутнє
За словами Надії Борецької, яка вже більше десяти років плете дідухи, братися до роботи потрібно із гарним настроєм та чистими думками. Увесь процес займе день-два (якщо працювати кілька годин на день).
Для виготовлення дідуха знадобляться повні колоски пшениці (їх має бути 90%), жита, вівса: 100-150 штук (чим більше, тим пишнішим буде), сухоцвіти, штучні квіти, бавовняна нитка – кілька метрів, пальмова нитка (сизаль) – не менше метра, кольорові стрічки для прикрашання, ножиці.
1. Перебираємо усі колоски (щоб не було поламаних та пошкоджених).
2. Сортуємо по сім штук (можуть поєднуватись колосочки різних видів) у маленькі сніпочки. Кожен обмотуємо бавовняною ниткою – на сім сантиметрів.
3. Починаємо формувати верхівку дідуха – наше «майбутнє». Вона складатиметься з чотирьох сніпків: одного верхнього та трьох нижніх, розміщених на одному рівні на ярус нижче. По черзі примотуємо три нижніх снопики до центрального: кожен тричі обмотуючи бавовняною ниткою.
4. Коли верхівка готова, приступаємо до середини дідуха – нашого «теперішнього». Воно складатиметься з семи чи дванадцяти сніпків (важливо дотримуватись саме цих чисел: три оберти – Свята Трійця, за сім днів Бог створив світ, 12 апостолів). По черзі примотуємо їх до верхівки, закріплюючи кожен трьома обертами нитки навколо «майбутнього». Одна з головних умов – фіксувати снопики «теперішнього» сходинками.
5. Низ дідуха – наше «минуле». Тут можна використати довільну кількість снопиків – жорсткого канону тут немає. Ми робимо дві (щоб у діда-дідуха було дві руки).
6. Знизу робимо розгалуження – три ніжки, щоб дідух міг стояти. Обмотуємо їх та серцевину дідуха сизалем (шпагатом), щоб був об’ємнішим.
7. Готовий дідух прикрашаємо різнокольоровими стрічками, сухоцвітами, штучними квітами.

Працюючи над дідухом "вмикайте" фантазію.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую