Музика - це його покликання

Молодий музикант, виступаючи з заслуженою артисткою України, органісткою Наталею Молдован, камерним інструментальним ансамблем в товаристві Реріха і муніципальним духовим оркестром, продемонстрував неабияку виконавську майстерність й гарний музичний смак. Сергій однаково віртуозно грає на трубі, корнеті, на трубі-пікколо.
За словами Наталі Молдован, Сергій дуже перспективний і працьовитий музикант. «З ним було дуже комфортно, – каже вона, –  ми однаково сприймали музику і грали на концерті на одному диханні». «Най-гар­ніше звучання у костелах – це труби і органа, тому що це споріднені інструменти, – каже Сергій, – до того ж, досконалого звучання цих інструментів не може передати жодна апаратура, тому такий концерт обов'язково треба слухати в залі». І всі, хто був на концерті органної музики, де Сергій на прототипі труби бароко (трубі-пікколо) разом з Наталею Молдован виконували  концерт Георга Телемана і адажіо  Томазо Альбіоні, отримали справжнє задоволення.
З муніципальним духовим оркестром Сергій підготував цілу програму, ці твори в Хмельницькому виконувалися вперше.
«Основною метою мого приїзду був дводенний обласний семінар для музикантів-духовиків, педагогів, котрий відбувався на базі  обласного науково-методичного центру культури і мистецтв, – каже Сергій, – де я проводив лекції, майстер-класи, ділився досвідом, адже мені довелося побувати на багатьох міжнародних майстер-класах». У молодого музиканта-віртуоза багато планів, і сподіваємося, що йому все вдасться.

Досьє: Сергій Дем’янчук виріс в інтелігентній сім’ї, де був культ музики, всі грали на фортепіано, коли його бабуся й дідусь отримали квартиру, то перше, що вони придбали – це було фортепіано. Малий Сергійко ледве дотягувався до клавіатури піаніно, а вже намагався натискати ноти і слухати, як вони звучать. Батьки, помітивши цікавість хлопчини до музики, у котрого був абсолютний слух, вирішили віддати його в музичну школу в школі мистецтв, яка щойно відкрилася. На курс фортепіано, куди його хотіли записати, він не підходив за віком. Приймали з шести років, а йому вже було сім. Батькам запропонували навчати хлопчика грі на трубі і сопілці. З того часу минуло 12 років, однак Сергій не тільки не розчарувався у своєму виборі, а навпаки неупинно вчився і вдосконалював свою майстерність. Він вдячний своєму першому вчителю Василю  Ожевану, який прищепив йому любов до цього інструмента. Вихованці Василя Васильовича навчаються в Київській, Львівській консерваторіях, його учні  завжди брали участь в обласних конкурсах і займали призові місця. З його ж ініціативи Сергій брав участь у конкурсі «Нові імена», у Києві, і хоча він не посів призового місця, його там помітили і запропонували спробувати вступити до спеціалізованої музичної школи-інтернату імені Миколи Лисенка для обдарованих дітей. Ще навчаючись у школі, отримав запрошення Стефана Шенета, президента Міжнародної гільдії трубачів, навчатися у Торонто. Закінчивши школу-інтернат, Сергій вступає до Київської національної музичної академії імені Чайковського, яку він успішно закінчив з дипломом із відзнакою. Він навчається у видатного музиканта Валерія Посвалюка. «Валерій Терентійович не тільки мій вчитель з консерваторії, – каже Сергій, – не тільки трубач, котрий записує диски, але  він є й засновником і організатором Всеукра­їнської гільдії трубачів-професіоналів». Сергій п’ять років грав з органом і хором у костьолі в Києві. Після закінчення консерваторії Дем'янчук  отримує запрошення вступати до аспірантури. Нині Сергій асистент-стажист кафедри мідних духових і ударних інструментів, де  навчається вже третій рік. Тема його дисертації «Труба у творчості українських композиторів Левка і Жанни Колодуб». Сергій Дем’янчук –  член Всеукраїнської та з 2011 року Міжнародної гільдій трубачів.