ye-logo.v1.2

«Нам вдалося відтворити кожну хвилину того дня, коли загинув батько» - син Героя Небесної Сотні

Євромайдан 3569
Герой України Сергій Бондарчук
Герой України Сергій Бондарчук. Фото: з архіву редакції

Володимир Бондарчук поділився, як живе його сім’я після втрати і на якій стадії розслідування справа про вбивство його батька.

У ці дні українці згадують доленосні події, які відбулися чотири роки тому, в самому серці нашої країни та сколихнули весь світ.

Але найголовніше, Україна вшановує тих, хто віддав життя за кожного з нас, усіх тих, хто був поранений та стояв за європейську державу, докорінні зміни влади і свідомості громадян.

Прекрасний чоловік і батько, чесна та щира людина, а також вчитель від Бога. Саме таким в спогадах рідних, близьких та колег залишається Сергій Бондарчук, який загинув 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській від кулі снайпера, коли виносив з-під обстрілу пораненого юнака з Шепетівки. Снайпер поцілив у нього кулею зі зміщеним центром. У чоловіка були пошкоджені усі внутрішні органи.

Побратими донесли Сергія Бондарчука до карети «Швидкої допомоги», яка чекала біля готелю «Козацький», де ще 30 хвилин боролись за його життя, але врятувати його не вдалося. Він помер від значної крововтрати. Рани виявилися смертельними, несумісними з життям.

Герой України Сергій Бондарчук зі Старокостянтинова встигав усюди. Він був справжнім патріотом, який мав чітку громадянську позицію і ніколи не стояв осторонь від важливих суспільних подій. Його пам’ятають як переконливого оратора, пропагандиста рідної мови та демократичних цінностей. Нікого й не здивувало, коли Сергій Михайлович одним із перших поїхав на Майдан – повен рішучості і окрилений ідеями Революції гідності.

Син Сергія, Володимир, розповідає, що його мати важко сприйняла втрату чоловіка. Адже він був для неї всім: першим коханням, другом, батьком, товаришем і колегою. Побравшись ще студентами, вони пліч-о-пліч йшли по життю 33 щасливих роки, а у ту хвилину, коли Тетяна Бондарчук дізналась про смерть чоловіка, її життя розділилося на «до» і «після».

«Перший рік після загибелі батька, мама дуже важко переживала його втрату. У цей період, велику частину свого часу, вона приділила написанню книги під назвою – «Кохання розстріляне снайпером». У рядках численних віршів про батька вона вилила свій біль від втрати. У ній мати знову і знову освідчується своєму Сергієві в коханні, яке живе і житиме в її серці завжди, бо жодними кулями вбити любов неможливо. Тепер, мама активно займається волонтерською діяльністю, що й допомагає їй не впадати в депресію і йти далі», – каже Володимир Бондарчук, син загиблого Героя.

Зараз Тетяна Бондарчук допомагає дитячим будинкам та займається реабілітацією з родинами загиблих в АТО та на Майдані.

«Я також намагаюся допомагати людям. На даний момент я є головою громадської організації «Родина Героїв Небесної Сотні», яка об’єднує родини загиблих. Ми разом, намагаємось реалізувати ті мрії і задуми, які не вдалося здійснити загиблим Героям. Ми продовжуємо боротьбу, намагаємось допомагати слідству та здійснювати контроль за розслідуваннями», – розповідає син Сергія Бондарчука.

За його словами, саме така робота допомагає втамувати біль і переключитися на реалізацію тих мрій батька і інших Героїв Небесної Сотні.

Володимир розповідає, що розслідування по справді його батька, триває уже майже два роки. Справа розглядається в Святошинському районному суді міста Києва. Але за словами чоловіка, за цей час вже багато вдалось дізнатися.

«Ми зробили велику роботу і продовжуємо шукати винних. На даний час, спільними зусиллями з нашим адвокатом та моєю мамою, нам вдалося розшукати багато нових та важливих фактів. Зокрема, ми знайшли дуже багато свідків, які в момент смертельного поранення перебували з батьком та поблизу нього, а також відео та фото матеріали. Нам вдалося майже покроково відтворити кожну хвилину того дня, 20 лютого, коли загинув батько», – каже Володимир.

Чоловік розповідає, що за фактом вбивства його батька, відкрито кримінальне провадження, щодо 5 членів київської роти Беркута, яка безпосередньо стріляла.

«На даному етапі продовжується допит потерпілих. Я вже тричі давав покази в суді. Осатаній раз це було у вересні минулого року. Насправді, я розумію, що цей процес є довготривалим, бо такі важкі злочини не можуть розслідуватись швидко. До того ж відбувається затягування справи зі сторони захисту обвинувачуваних», – ділиться син загиблого.

Читайте також: Вдова загиблого на Майдані про суд: Нас допитують так, наче ми підозрювані, а не потерпілі

Він розповідає, що у випадку з вбивством його батька, все дуже складно, бо куля, яка вбила Сергія Бондарчука, вийшла на виліт. Тому ідентифікувати особу, яка стріляла, дуже важко.

«У тих випадків, де кулі залишились у тілах загиблих, визначити конкретну особу, легше. Завдяки експертизі можна точно визначити, з якої зброї випущені кулі і хто її власник. Тому у справі мого батька, встановити конкретну особу, яка стріляла, можна лише непрямими способами: за допомогою відео та фотоматеріалів, а також допиту свідків», – розповідає Володимир.

Чоловік завжди у спогадах... каже Тетяна Бондарчук.

Та попри всі несприятливі обставини, чоловік каже, що продовжуватиме боротьбу, аби покарати винних. За його словами, він зробить все, що йому під силу. І навіть, якщо це буде потрібно, буде подавати апеляцію, касацію та за необхідності, звертатиметься в міжнародний кримінальний суд у Гаазі. 

«На жаль, через те, що це дуже довгий процес, який може тривати від 5 до 10 років, багато з батьків загиблих, а саме люди похилого віку – можуть не дожити до того часу, коли буде вирок по цих справах», – ділиться Володимир Бондарчук.

Чоловік каже, що хоч влада і високопосадовці не встигають за всіма процесами в країні, і в багатьох випадках зміни даються дуже важко, особливо впровадження нових реформ – вірить, що в України є майбутнє.

«З часу Революції Гідності, в країні безумовно вже відбулися зміни. Зокрема, вони торкнулися людей, які нас оточують. Можливо, ці зміни не відчутні зараз, але дивлячись на цих людей, я впевнений, що вони проявляться згодом. На мою думку, зараз, суспільство стало більш свідомим і долучається до процесів, які відбуваються в країні. Багато людей працює в громадських організаціях та займається волонтерством. А ті люди, які брали участь у подіях Майдану, й досі продовжують боротьбу за нашу державу, і є прикладами для наслідування», – каже Володимир.

Чоловік запевняє, що коли дивиться на цих людей, то вірить у світле майбутнє нашої держави, і в те, що з часом ці люди змінять нашу країну, а ідеали Майдану, за які боролися Герої Небесної Сотні – будуть втілені в життя у повному обсязі.

Володимир додає, що їхня сім’я отримала лише частину грошової компенсації, яка передбачена родинам загиблих «Героїв Небесної Сотні».

Читайте також: Брат Артема Мазура: Після Майдану жити не стало краще, а навпаки, все гірше й гірше

Нагадаємо, у Старокостянтинові на честь Героя Небесної Сотні Сергія Бондарчука на фасаді міської ради, а також на будівлі гімназії, де працював пан Сергій, встановили меморіальні дошки. До того ж, пам’ятну дошку відкрили й на будинку у якому мешкав Сергій, а вулиця, на якій знаходиться він розташований, згідно із рішенням Старокостянтинівської міської ради відтепер носитиме ім’я Героя Сергія Бондарчука. 

Також йому присвоєно звання «Почесний громадянин міста Старокостянтинів», звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка», Медаль «За жертовність і любов до України» – посмертно.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую