Над чим або над ким ви щиро сміялися востаннє?

Хвилина сміху продовжує життя на п’ять хвилин – стверджують науковці. Це дивлячись, над ким сміятися, скажете ви… Бо може і скоротити… Проте, вчені не зупиняються на доведеному, і додають, що п’ять хвилин сміху – замінюють сорок хвилин відпочинку. А ще позитивні емоції здатні лікувати хвороби, зміцнювати імунітет, «виводити» з депресії і зі, здавалося б, безвихідних ситуацій. Як запевняє хмельницький жартівник, екс-кавеенщик Сергій Голов, якому вдалося «розтягнути» у посмішках вуста Володимира Зеленського і Михайла Галустяна на шоу «Розсміши коміка», сміх неабияк допомагає не лише на розважальних телепроектах, але й – у буденному житті. «В черзі до лікаря, аеропорту чи кафе, – каже Сергій. – Якщо людина засміялася – вона підкорена». Існує навіть наука про сміх – гелотологія. А її засновник, американець Норман Казінс, який силою жартів переміг хворобу, увійшов в історію як «людина, яка розсмішила смерть».

Анатолій Кальяненко, співак: «Я – людина дуже самокритична і можу насміхатися просто з самого себе. Зараз пишу нову книгу, гумору у ній багато, тому часто можу потішитися з чогось цікавого. Але на те, щоб сміятися, потрібно мати час. А його не завжди вистачає. Чомусь згадалося моє дитинство. Воно минало у Летичеві, де не було чим займатися, але була ціла купа вільних днів, і постійно доводилося розважатися самостійно. Ми ставили вуличні лялькові вистави, вигадували цікаві сценарії, чим тішилися не лише самі, але й забавляли інших. Як тоді, так і тепер мені найприємніше, коли задоволення отримують інші. Але зараз я вже не можу, як колись у дитинстві, впасти на підлогу і з чогось щиро посміятися. Коли ми дорослішаємо, гумор виходить на новий рівень – інтелектуальний».

Леонід Коваленко, голова Хмельницької обласної організації Національної спілки художників України: «Так зараз і не згадаю. Насправді, це складне запитання, хоча і звучить воно так просто. Голова «забита» зовсім іншим. Ось зараз розмірковую над тим, як організувати і провести відкриття регіональної художньої виставки митців із дев’яти областей західного регіону – «Сусіди». Справи, справи, справи… Хоча, зізнаюся, я ніколи не проти посміятися з влучних дотепів. Люблю анекдоти і всілякі кумедні бувальщини».

Cергій Костецький, хореограф: «Люблю дивитись смішні передачі, до прикладу, «ВусоЛапоХвіст» і «Голі та смішні». Саме тоді і хихочу від душі. Звісно, напружений графік не завжди дозволяє так «розкошувати». Окрім того викликати у мене посмішку можуть дотепні «статуси» у котрійсь із соціальних мережах, анекдот, розказаний колегою, чи будь-яка кумедна ситуація, що виникає під час репетиції. Але ці два телепроекти – перше, що спадає на думку, якщо говорити про довготривалий щирий сміх».

Ірина Ковальчук, заступник Хмельницького міського голови: «Дочка вранці показала фото з Інтернету з трьома котами. Кумедні тварини викликали у мене посмішку. Я мало дивлюся гумористичні шоу. Не люблю вульгарного гумору і такого, що когось ображає. Але, коли існує тонка іронія, яка викриває негативний бік справи або допомагає людині зрозуміти свою помилку і виправитися – це мені до душі. А взагалі-то я стримана у сміхові. Не можу, як зараз кажуть, сісти і «поржати». Не так давно дізналася у церкві, що людина не повинна повністю віддаватися емоціям. Задоволення – не головне у нашому житті».

Денис Піменов, організатор Подільської ліги КВН: «Кілька днів тому спілкувався «Вконтакті» з дівчиною, думаючи, що це моя однокурсниця (з паралельної групи). Слово за словом – і вже повинні йти на побачення… Але вона пише у відповідь: «У мене пари». Я запитую: «Друга вища?». «Ні, я ще навчаюся!». Потім ми обоє довго сміялися. Вона з того, що я такий неуважний, а я з того, що у мене вже почав прогресувати склероз (у них однакові прізвища, а у мене погана пам'ять на обличчя). А нещодавно дізнався, що наступний рік –високосний, потім «вдівця», за ним – «вдови», і що три роки не можна буде одружуватися. Посміялися з друзями. Мовляв, тепер усі масово йтимуть до ВРАЦСу… І вже пар п'ятнадцять зіграли весілля».