ye-logo.v1.2

Подорожуємо Україною. Ужгород – весняна столиця країни

Туризм 8705
Наприкінці квітня - на початку травня в Ужгороді цвітуть магнолії
Наприкінці квітня - на початку травня в Ужгороді цвітуть магнолії. Фото: автора

На Закарпатті вже починають зацвітати сакури.

 Столиця Закарпаття Ужгород відома передусім завдяки найдовшій алеї сакур в Україні. У квітні-травні місто стає рожевим і надзвичайно гарним. І натовпи туристів з’їжджаються, щоб подивитися на це весняне диво. До речі, цьогоріч у місті вже заквітло декілька японських вишень, а за тиждень-два рожевим цвітом вкриється усе місто.
З цього приводу місцеві мешканці запустили флешмоб, як повідомляє Укрінформ. Активісти на чолі із Галиною Ярцевою хочуть захистити дерева від туристичного ажіотажу. Активісти закликають не залазити на дерева, не трясти їх заради фото у рожевому цвіті, а також не ламати гілочки в вазу – вони швидко обсипаються. Сакура – вразливе дерево, яке легко втратити, якщо поводитися з ним грубо.
До речі, навесні в Ужгороді цвітуть не лише сакури. Трохи пізніше зацвітають магнолії та інші екзотичні рослини, зокрема, японська айва, китайська і флоридська яблуні. Тогоріч у столиці Закарпаття висадили ще й алею мигдалю, який також цвіте рожевими квіточками.
Також наприкінці квітня – на початку травня в Ужгороді пройде традиційний фестиваль «Сакура-фест» (орієнтовні дати цьогорічного фестивалю – 20 квітня – 8 травня). На ці дні заплановано багато заходів, серед яких дегустація вин та наїдків, конкурси живопису і хіп-хопу, дитячий велозаїзд «Тур де Уж», фаєр-шоу, вистави та багато інших забав.


Навесні в Ужгороді зацвітає чимало дерев.

До речі, в 115 км від Ужгорода, поблизу міста Хуст, розташовується заповідний масив Долина Нарцисів, де навесні цвітуть тисячі цих весняних квітів.

Не сакурою єдиною…
Однак в Ужгород можна їхати не лише за цвітінням сакур, а й за чудовою атмосферою, гарною архітектурою, прогулянками вздовж річки Уж та закарпатським колоритом.

Міст через річку Уж.

Розпочинати оглядини варто із центра міста, зокрема із згаданої набережної річки Уж, від якої і пішла назва міста. Тут можна побачити ботанічну пам’ятку Ясен Масарика. Це 120-річний ясен, обхват стовбура якого має п’ять метрів. Дерево назвали на честь першого президента Чехословацької Республіки Томаша Масарика, який виступав на захист прав українців Закарпаття міжвоєнного періоду.

Ясен Масарика обвиває дикий виноград.

Набережна річки Уж – одне з моїх улюблених місць в Ужгороді. Тут можна посидіти в атмосферній кав’ярні, поспостерігати за чайками, спуститися на невеличкий пляж чи просто прогулятися.
А можна влаштувати справжній квест і спробувати віднайти усі мініатюрні скульптури, які прикрашають перила набережної. Серед них: міні-пам’ятник композитору Ференцу Лісту, який гостював на Закарпатті, фігурка героя роману Гашека солдата Швейка, найменша статуя Свободи, скульптура Миколайчика – помічника Святого Миколая та інші.


Мініатюрний Ференц Ліст.

Серед пам’яток архітектури, які розташовуються поблизу річки Уж, хочеться відмітити незвичну синагогу, збудовану на початку ХХ століття у немавританському стилі (імітація архітектурних прийомів іспанської, португальської, мавританської та ісламської архітектури часів Середньовіччя). Зараз в приміщенні синагоги розташовується місцева філармонія.


Колишня синагога, нині - філармонія.

   

Шпиль Хрестовоздвиженського греко-католицького собору. У місті  будинки та навіть ліхтарі вкриває плющ.

Замок і музей
Далі можна заблукати до фортеці Х-ХVІ століть з товстезними мурами та ровами навколо. У фортеці розташований краєзнавчий музей. Я була у ньому кілька років тому, і мені найбільше запам’яталась велика кількість опудал тварин. Щоправда, є в музеї й інші експозиції, зокрема, колекція народних музичних інструментів Закарпаття.

Мури Ужгородського замку.

Поряд із фортецею розташований музей народного побуту та архітектури. Тут можна побачити житлові будинки, господарські споруди, дерев’яні церкви, які будували гуцули, бойки, слобожани, подоляни та інші етнічні групи. Тут кожна хатина – справжній музей. З точністю до найдрібніших деталей переданий побут: вишиті рушники та тарелі на стінах, кухонне приладдя на столах та полицях, печі, ліжники, колиски тощо.


Ужгородські дворики не менш колоритні, ніж львівські.

Оаза природи
І на останок хочеться згадати про ботанічний сад Ужгородського національного університету – тиху і мальовничу місцину (принаймні, коли я відвідала його, там було надзвичайно тихо, хоча в цей час вулицями міста ходило чимало туристів).

В Ужгородському ботанічному саду.

Звісно, це не Київський ботанічний сад ім. Гришка із гігантськими площами та оранжереями. Тим не менш, тут ростуть майже чотири тисячі видів і сортів рослин, серед яких – софора японська, клен цукровий, магнолія, бамбук курильський тощо. Та й просто прогулятися тут і відпочити у затінку екзотичного дерева – чудова ідея.


Римо-католицький угорський костел св. Юрія.

Як дістатися до Ужгорода

Із Хмельницького до Ужгорода кілька разів на добу ходять пасажирські потяги (Київ-Ужгород та Одеса-Ужгород).
Дорога автомобілем, яка розтягнулася на майже 500 кілометрів, займе сім-вісім годин:

 Читайте також: Де побачити весняне пробюудження природи.

 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую