Історичний вигляд Замкової брами XVI століття в Старокостянтинові відтворили у 3D-форматі

Старокостянтинів став одним із семи міст Хмельницької, Рівненської та Волинської, які об’єднав туристичний проєкт «Волинські барбакани». У маршрут включили об'єкти, збудовані у XVI-XVII століттях. Це міські й замкові брами та вежі, котрі так чи інакше пов'язані з князями Острозькими. Серед них і замкова брама, пам’ятка архітектури національного значення, яку нині можна побачити на території історико-культурного центру-музею «Старий Костянтинів».

За словами організатора проєкту «Волинські барбакани», історика, мистецтвознавця Миколи Бендюка, в проєкті показують в’їзні брами, які мали оборонний характер. А місто Старокостянтинів, це якраз була південно-східна межа замків князів Острозьких.

«Замок будували князі Острозькі для оборони від татар-загарбників. Першою в цьому комплексі в 1561 році збудували браму з відкидними воротами над ровом. Брама мала два поверхи. Мур довкола був значно вищий, ніж зараз. Метрів шість заввишки і два з половиною метри вшир, по ньому ходила сторожова охорона. Під час війни у 1944 році в браму влучив снаряд і зруйнував другий поверх. Його перекрили, але той вигляд, який мала брама в XVI столітті, вона втратила», - розповідають в центрі-музеї «Старий Костянтинів».

За словами організатора проєкту «Волинські барбакани», історика, мистецтвознавця Миколи Бендюка, в проєкті показують в’їзні брами, які мали оборонний характер. Фото: Суспільне Рівне

Під час реалізації проєкту за історичними документами та описами мистецтвознавці відтворили віртуальні 3-D моделі цих брам, тож роздивитися, як вини виглядали декілька століть тому, нині можна через смартфон за допомогою QR-коду. Він розміщений на інформаційних стендах, які встановили поруч з об'єктами культурно-туристичного маршруту. Встановили такий стенд і в Старокостянтинові.

За історичними документами та описами мистецтвознавці відтворили віртуальні 3-D моделі цих брам. Фото: зі сторінки проєкту Волинські барбакани у фейсбуці

Також побачити віртуальне зображення усіх веж і познайомитися з історією кожної можна на сайті проєкту.

Що відомо про Замкову браму в Старокостянтинові

Як зазначають автори проєкту, увесь замковий комплекс Старокостянтинова був збудований в 90-х роках XVI століття на місці села Колищенці. Місто спочатку мало назву Костянтинів в честь засновника князя Василя-Костянтина Острозького, пізніше перейменоване у Старокостянтинів. Під час заснування міста князь Острозький домігся у польського короля статусу Магдебурського права.

У місто вело троє воріт: Львівські, Старицькі та Меджибожські. Старицькі розміщувалися на річці Ікопоть, а Меджибожські — на річці Случ в бік Меджибожа. Перед валом був викопаний рів, який поєднував між собою річки. Кам'яний замок був збудований у місці злиття річок. У західній частині замку замість оборонного муру збули розташовані господарські будівлі. На території замку - домова Троїцька церква, збудована з каменю.

Замковий комплекс Старокостянтинова був збудований в 90-х роках XVI століття на місці села Колищенці. Фото: з архіву

При будівництві замку особливу увагу було приділено найважливішому компоненту будь-якої оборонної системи – в’їзній брамі. Завдяки довговічному матеріалу (камінь-вапняк) єдина замкова брама укріплень збереглася донині. В «Інвентарях» щодо неї наведено досить скупі відомості: «Брама мурована, у котрій ворота дерев'яні, подвійні, на цапфах залізних, з куною залізною, колодка з ключем... При брамі кімната мурована, до неї двері на завісах, піч кахльова зелена, коминок мурований, вікон двоє з блонами (шибками) скляними, віконниці на завісах залізних.

«З матеріалів проведеного 1930 року обстеження дізнаємося, що в той час другий ярус брами досить добре зберігся, - зазначчають автори проєкту. - Будівлю було перекрито чотирисхилим дахом, критим бляхою: «Над брамою стоїть двоповерхова башта..., на другому поверсі з чільного боку два вікна квадратної форми, з внутрішнього – три таких само вікна, у стіні, що праворуч від в’їзду, – два, а в стіні, що ліворуч – одне. На чільній стіні між вікнами й побіч від них – потрійні пілястри тосканського ордера».

На території замку - домова Троїцька церква, збудована з каменю. Фото: з архіву

Обстеження, проведене наприкінці 60-х років, доповнює відомості про браму замку в Старокостянтинові. Вона квадратна в плані (10,8х10,7 м), первісно двоярусна, повністю зберігся нижній ярус та нижня частина стін верхнього ярусу, даху на будівлі немає.

Проїзд на замкове подвір’я перекрито кам’яним циліндричним склепінням з розпалубками. Приміщення для варти біля бічного фасаду в’їзної брами, про яке згадується в обох цитованих інвентарях, зараз напівзруйноване.
Прямокутна ніша на лицевій поверхні фасаду брами глибиною 16 сантиметрів, в яку вписано напівциркульну арку проїзду, свідчить про те, що перед в’їзною брамою замку в давнину існував міст з підйомною ланкою, перекинутий через оборонний рів до воріт.

На лицевій поверхні мурування над кам’яною аркою проїзду добре видно закладені цеглою отвори, крізь які проходили ланцюги. Фото: зі сторінки проєкту Волинські барбакани у фейсбуці

На лицевій поверхні мурування над кам’яною аркою проїзду добре видно закладені цеглою отвори, крізь які проходили ланцюги, котрі за допомогою системи блоків підіймали та опускали цю ланку. Місце двох округлих отворів у дерев’яному брусі, горизонтально закладеному в мурування зсередини над кам'яною аркою проїзду, свідчить, що підйомне пристосування знаходилося на другому ярусі в'їзної брами.

Брама замку в Старокостянтинові не мала додаткових захисних елементів (герсів, машикулів над проїздом, стрільниць). Портал, утворений кам’яними пілястрами тосканського ордера з розвинутими базами, який обрамлює арку проїзду, надає головному фасаду в'їзної брами урочистості. Значною мірою позбавляє браму суворості, притаманної оборонним спорудам попереднього періоду.

Такий вигляд мала брама в Старокостянтинові за історичними документами та описами. Фото: зі сторінки Волинські барбакани у фейсбуці

Відсутність сьогодні типового парадного аттику, який був притаманний всім спорудам князівства Острозького, лише переконує, що він там був у XVII столітті, але пізніше з різних причин був розібраний, а вежу перекрили чотирискатним дахом.