Зростання економіки та якості життя: чому Україні потрібна євроінтеграція

Вступ України до Європейського Союзу вже давно став не скільки питанням економічних вигод, скільки цивілізаційного вибору. На одній шальці терезів лежать європейські цінності: свобода, демократія, права людини. На іншій — путінізм з його «рускім міром», корупцією та диктатурою. Для більшості українців вибір є однозначним і тому за нього вже понад вісім років доводиться платити кров’ю, адже кремль не полишає мрій знищити нашу державу. Однак, як не парадоксально, масштабна війна пришвидшила євроінтеграцію України. Минуло лише кілька місяців і Єврокомісія рекомендувала надати нам статус кандидата на членство. Остаточно це питання лідери країн ЄС мають погодити на своєму саміті, який проходитиме 23-24 червня.

З цієї нагоди сайт «Є» вирішив з’ясувати, які переваги Україна вже найближчим часом зможе отримати від статусу кандидата й у майбутньому — від повноцінного членства.

Революція Гідності та війна, або Тернистий шлях до свободи й демократії

Відносини між Україною та Євросоюзом були започатковані ще у грудні 1991 року. Саме тоді він визнав незалежність нашої країни. А у 1998-у Україна визначилася з стратегічним курсом на інтеграцію з ЄС. Переговори були непростими, а перспективи вступу — туманними. Серед причин: успадковані від радянського союзу проблеми з економікою та громадянськими свободами. Крім того, влада зволікала з покращенням ситуації.

Зрештою проведення деяких реформ дозволило вийти на Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Щоб запобігти зближенню нашої країни з Євросоюзом, кремль використав режим Януковича. Тож 21 листопада 2013 року за кілька днів до саміту тодішній прем’єр Азаров зупинив підготовку до укладання Угоди.

Відмова режиму Януковича Угоди про асоціацію у 2013 році спричинила Євромайдан, який переріс у Революцію Гідності. Фото: uk.wikipedia.org/Mstyslav Chernov

Соціологічні опитування свідчать, що тоді приблизно 49 відсотків громадян підтримували підписання Угоди про асоціацію. Тому раптове рішення влади спровокувало невдоволення й мітинги. А 30 листопада сталася спроба силового розгону мирного протесту. Однак після побиття студентів Євромайдан переріс у Революцію Гідності.

Перемога демократії в Україні й подальше її економічне зростання стали б кращою альтернативою так званим проєктам «СРСР №2». А відповідно означали б крах диктатор путіна та лукашенка. Тому росія у 2014 році окупувала Крим і частину Донбасу. Й після восьми років гібридної війни настало 24 лютого 2022-го.

На крок ближче до цілі: вигоди від статусу кандидата

Через кілька днів після масштабного вторгнення окупантів Володимир Зеленський підписав заявку на членство України в ЄС. Заплановано, що це питання лідери країн Євросоюзу мають розглянути 23-24 червня. Якщо Україна все ж отримає цей статус для його збереження вона повинна виконати сім умов. Переважно йдеться про проведення антикорупційної та судової реформ. Зокрема, потрібне антиолігархічне законодавство, про процедуру відбору суддів Конституційного Суду, про боротьбу з відмиванням грошей, завершити відбір і призначення нових керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури й Національного антикорупційного бюро України. Успішне виконання цих завдань принесе серію позитивних змін для нашої країни. Однак на цьому переваги статусу кандидата на членство в ЄС не завершуються.

За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, найперше цей статус закріплює європейське майбутнє України. Це означає, що вона не просто колись може стати членом ЄС, а що процес вже запущено. Звісно попереду ще багато роботи. Однак проведення реформ в Україні підтримуватиме Єврокомісія. Для цього вона надаватиме консультації та необхідну допомогу.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн вважає, що днями Україна отримає статус кандидата. Фото: ілюстративне з фейсбуку European Union in Ukraine

Отримавши статус кандидата, Україна також стане привабливішою для інвесторів та отримає більший доступ до європейських ринків. Від цього виграє вітчизняний бізнес, а від зростання економіки — загалом усі громадяни. Наприклад, щоб підтримати нашу країну в умовах масштабної війни Євросоюз впродовж року не накладатиме на українські товари імпортні мита. Це дозволить українським підприємствам заощадити десятки мільйонів доларів.

«Акумулюючи кошти для відновлення України сьогодні через спеціальний Трастовий фонд солідарності, ЄС ставитиметься до таких інвестицій не як до післявоєнної відбудови третьої країни, а інвестування в добробут потенційного майбутнього члена ЄС», — зазначив Денис Шмигаль.

Навіщо Україні членство в ЄС, або Приклад Польщі

Європейський Союз нині є найбільш успішним об’єднанням на планеті. На нього припадає близько 15 відсотків світової торгівлі товарами та послугами. Економічний розвиток ЄС забезпечили єдиний ринок, стабільна грошова одиниця (євро) та спільні для всіх членів нематеріальні цінності, тобто свобода, демократія, верховенство права. Крім того, має одні з найвищих екологічних стандартів у світі. Власне поєднання цих чинників забезпечує високий рівень життя людей і робить Євросоюз таким привабливим для решти країн.

Членство України в ЄС може стати реальною гарантією її безпеки та територіальної цінності. Для звичайних людей зміни також полягатимуть у підвищенні соціальних стандартів, покращенні транспортної інфраструктури, зменшенні бюрократії, фінансовій стабільності… Для економіки та підприємців — це доступ до нових ринків, інвестиції, програми підтримки малого й середнього бізнесу. Звісно Євросоюз теж має чимало проблем, але переваги їх перевищують. Крім того, це залежатиме, наскільки ефективно країна запроваджуватиме необхідні реформи. Прикладом є Польща.

Станом на червень 2022 року більшість українців підтримує вступ в Євросоюз та НАТО. Інфографіка: соціологічної групи «Рейтинг»

Польща стала членом Євросоюзу в травні 2004 року. За десятиліття стала європейським лідером за темпами економічного зростання. У 2014-у британський журнал «The Economist» навіть охрестив успіхи цієї країни «Новою золотою добою Польщі». Валовий внутрішній продукт Польщі за той час зріс у понад два рази — з 218 мільярдів до 521 мільярда доларів. До речі, за підсумками минулого року він сягнув 674 мільярдів доларів. Як наслідок, врази зросла купівельна спроможність населення та рівень життя. Тож Польща стала привабливою для заробітчан. Це стало наслідком поєднання вдалих реформ і відкриття нових ринків для польського бізнесу, що повинно стати гарним уроком для України.

Як українці ставляться до євроінтеграції

Соціологічна група «Рейтинг» 20 червня опублікувала результати нового загальнонаціонального опитування. Зокрема, вони дослідили, як нині українці ставляться до вступу до Європейського Союзу.

Про готовність підтримати вступ України в ЄС у разі проведення референдуму заявили 87% опитних. Проти б висловилися лише чотири відсотки, а вісім — взагалі б не голосували.

Крім того, 69% вірять, що вступ України в ЄС — це перспектива найближчих п’яти років, а 40% — одного-двох років. Натомість 14% вважають, що наша країна стане членом цього об’єднання у наступні 5-10 років, 3% — 10-20 років. Лише сім відсотків громадян скептично ставляться до євроінтеграційних перспектив.

Читайте також: Україна ратифікувала Стамбульську конвенцію: що це означає