Новини читачів

Містом знову поширюється хвиля отруєнь братів наших чотирилапих. Так звані "догхантери", працівники "Спецкомунтрансу", чи можливо звичайні "люблячі" тварин мешканці нашого міста? У зимовий період безпритульним тваринам виживати стає набагато складніше : низька температура повітря, мороз, закриті підвали та під'їзди будинків, нестача їжі виснажують тварин і вони довірливо реагують на будь-який прояв людської уваги.Не очікуючи нічого поганого, беруть з рук людини їжу, а через декілька годин у страшних конвульсіях та судомах помирають на очах випадкових перехожих, наших дітей, що повертаються зі школи додому. За зачиненими вікнами чути їх передсмертний стогін...Як пояснити дитині, що плаче, не розуміючи, "за що хтось отруїв і без того ображену долею тварину?", що така в нас людей "любов" до смерті. Кому заважає собака, що сидить на зупинці? "Агресія, напади на людей, сказ..." - можливо почне виправдовуватись хтось... Але, як про людство не судять з одної людини, так не можна вважати агресивними і небезпечними усіх тварин. Так, звичайно трапляються прикрі випадки... Але в місті живуть не дикі тварини, а звиклі до людини розумні істоти. Дикими є методи боротьби з безпритульними в нашому суспільстві, зокрема жахливі отруєння. Де людська гуманність, коли тварину викручує та б'є об землю, з роту йде піна та кров і так триває навіть не декілька хвилин, а години. Нескінченно довгі години передсмертних тортур. Організм тварини з останніх сил бореться за життя. Та все марно. Десь там, під закритими дверима під'їзду (вони навіть в такому стані шукають допомоги у людини, не розуміючи вбивчу людську "любов")нікому не потрібна тварина закінчує свій життєвий шлях. У чому її вина? У тому, що людина - безвідповідальний господар, натішеться цуценям та викидає підрослу собаку? Хіба винна тварина, що стерилізацію здійснюють, але не так швидко, як хотілося б, і цуценята-безхатченки бігають на зупинках у пошуках їжі? Січневий сніг накриває білою ковдрою застиглі тіла Піратів, Рексів... Завтра вони знайдуть свій спокій на місцевому сміттєзвалищі.
Людина знищує не безпритульних тварин, вона знищує людяність у собі. В світі, де жорстокість приносить задоволення та засоби виправдовують мету, відверто страшно жити.