Новини читачів

Нюанси діяльності інспекторів з праці в ОТГ: як зробити роботу з легалізації праці ефективнішою?

Реформа децентралізації, що наразі триває в країні, стосується не лише утворення об’єднаних територіальних громад та надання їм ширших фінансових ресурсів, а також і делегування повноважень різними органами державної влади.
Одним із таких прикладів є надання органам місцевого самоврядування повноважень у сфері дотримання законодавства про працю України. Відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, інспектори праці органів місцевого самоврядування здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про працю з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці та оформлення трудових відносин.
На інспекторів з праці керівництво громад покладає неабиякі надії, адже вони належать до того кола осіб, які своєю діяльністю можуть сприяти поповненню бюджету. За умови ефективної роботи інспектори сприятимуть легалізації трудових відносин, а отже, і надходженню відрахувань із заробітної плати у вигляді ПДФО (60% якого зараховуються до місцевого бюджету ОТГ та міст обласного значення).
Попри це, деякі громади і досі гадають, чи вводити таку посаду та яких нюансів варто уникати при налагодження роботи інспектора з праці.
Відповіді на ці питання для ОТГ області надав консультант з правових питань проекту «ПУЛЬС» при Хмельницькому регіональному відділенні Асоціації міст України Дмитро Василенко. Він проаналізував судову практику щодо розгляду справ про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про працю по усій території України і встановив певні закономірності та особливості, на які варто звернути увагу органам місцевого самоврядування.
Зокрема, встановлено, що судові справи про оскарження перевірок інспекторів з праці, що працюють в ОТГ, фактично відсутні, а отже ОТГ не у повній мірі використовують повноваження щодо контролю за дотриманням законодавства про працю.
Насправді, є кілька причин такої ситуації.
Перш за все, багато громад через кадровий голод не можуть знайти відповідних спеціалістів. Також, невеликі громади не бажають вводити нові посади з огляду на обмеження бюджету або важкість у прогнозуванні ефективності роботи інспекторів.
Одночасно, частина громад бачить проблему у нечіткій процедурі проведення перевірок та часто у негативній судовій практиці.
На прикладі судових справ про оскарження рішень та дій посадових осіб територіальних управлінь Держпраці в областях встановлено типові порушення вимог законодавства, що допускаються інспекторами з питань праці і призводять до скасування судами результатів перевірок та уникнення відповідальності суб’єктами підприємницької діяльності.
Вказаний перелік відповідно є корисним і для інспекторів з питань праці об’єднаних територіальних громад.
Отже, найбільш типовими порушеннями інспекторів праці є:
1. акт складено відносно однієї особи, а фактично не оформлена інша;
2. відсутність належних доказів створення перешкод та неможливості інспекційного відвідування (фотокартки не містять дати і часу; відсутні докази вжиття заходів до повідомлення про проведення інспектування);
3. штраф накладено на особу, що була присутня при перевірці, проте з нею відсутні трудові відносини у суб’єкта підприємницької діяльності;
4. накладення штрафу після добровільного виконання припису суб’єктом підприємницької діяльності;
5. не надано доказів допущення підприємцем до роботи особи, про яку необхідно було повідомити територіальні органи Державної фіскальної служби;
6. підтвердження факту правопорушення не результатами самостійної перевірки інспектором, а через використання матеріалів перевірки представників РДА та ОДПІ;
7. проведення перевірки на території проведення антитерористичної операції;
8. спростування в судовому засіданні своїх пояснень щодо порушення вимого трудового законодавства працівниками роботодавця;
9. вказівка на різні правопорушення в акті перевірки та в постанові про накладення стягнення;
10. відсутність роз’яснень про відмову від дачі пояснень або не самостійне надання пояснень свідками;
11. на відео знято невстановлені особи, з якими не оформлено трудові відносини;
12. відсутність пояснень осіб, з якими не оформлено трудові відносини;
13. направлення підприємству актів приписів, що не підписані посадовою особою управління Держпраці;
14. в акті перевірки не деталізовано період, упродовж якого допущено правопорушення (конкретні місяці)
15. особа, по якій була відсутня трудова книжка, вже звільнена;
16. проведення перевірки не за адресою, що зазначена в наказі та направленні на перевірку Держпраці;
17. відео допуску до роботи не містить дати і часу, а тому не вважається допустимим доказом;
18. неоформлення трудових відносин з ФОП, з яким є договір про надання послуг.

Реформа децентралізації повноважень триває. Тож органам місцевого самоврядування варто докласти зусиль та налагодити ефективну роботу тих інструментів, які запропоновані їм державою. Це дозволить збільшити дохідну частину бюджету, забезпечити справедливість та рівність прав і обов’язків усіх жителів ОТГ та зміцнить громади Хмельниччини зокрема та України загалом.