Новини читачів

Сьогоднішній Голокост: як вчинить світ?

27 січня світ відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Цю дату було проголошено після того як Генеральна асамблея ООН ухвалила 1 листопада 2005 року Резолюцію № 60/7, у якій йдеться, що «Голокост, який призвів до знищення однієї третини євреїв і незліченної кількості представників інших національностей, буде завжди слугувати всім людям пересторогою про небезпеки, які приховують у собі ненависть, фанатизм, расизм та упередження…». Україна вшановуватиме жертв трагедії вже всьоме.
І тоді як нацизм було засуджено офіційно й щодо нього було проведено Нюрнберзький трибунал у 1946, злочини в широких масштабах на базі расизму, релігійної ненависті та придушення інакодумців тривають і в сучасному світі. А нацизм, як ідеологічну платформу замінив комунізм.
Фактично всі країни, де комуністична партія є панівною, утискають права своїх громадян, і найактивніше це робить Китай. Відтоді як там 1949 року до влади прийшла комуністична партія страшних репресій почали зазнавати тибетці (внаслідок чого Далай Лама вимушений був покинути Тибет), національні меншини уйгур та християн (здебільшого католиків). Але найбільш жорстоких переслідувань зазнають прихильники Фалуньгун. Ці люди виконують вправи оздоровчої гімнастики цігун та дотримуються у повсякденному житті чесності, доброти, терпіння – основного принципу Фалуньгун.
Цю численну групу почали переслідувати в 1999 році, коли кількість послідовників вчення перевищила чисельність членів Компартії Китаю: 100 мільйонів порівняно з 60 мільйонами, згідно з офіційною статистикою. І хоча вчення Фалуньгун (інша назва Фалунь Дафа) є аполітичним, колишній лідер компартії Китаю Цзян Цземінь угледів у зростаючій популярності Фалуньгун загрозу ідеологічному контролю над масами. Адже духовне вдосконалення не сумісне з брехнею, ненавистю і боротьбою, які пропагує компартія.
Широкомасштабна кампанія репресій охопила всі верстви населення. Проти цих людей також було розгорнуто велику кампанію пропаганди. Всі партійні ЗМІ почали дискредитувати Фалуньгун, його засновника й послідовників. Сфабриковані відео транслювали 24 години на добу по всіх телеканалах Китаю, а статті з брехнею про Фалуньгун поширювали в усіх виданнях. Ці сфальсифіковані повідомлення були також дуже поширені за кордоном, щоб виправдати репресії.

Водночас, численні звіти правозахисників про застосування тортур у Китаї свідчать про те, що репресивна політика компартії щодо своїх громадян не слабшає. Поряд з фізичними побиттями й використанням психотропних речовин, що руйнують психіку, прихильників Фалуньгун використовують як донорів життєво важливих органів. Таким чином невинні люди перетворилися на банк живих донорів, яких будь-якої миті можуть вбити заради пересадки їх печінки, серця або рогівки ока. Ці злочини, що здійснюються китайським комуністичним режимом, було викрито в резолюціях Європарламенту 2013 року, а також Конгресу США 2016 року.

У квітні 1944 року, коли Альфред Ветцлер і Рудольф Врба, що втекли з фашистських катівень, повідомили про існування таборів смерті, їм не повірили. У них не було доказів. Хіба таке може відбуватися в цивілізованій Німеччині? Після цього в Освенцімі загинуло близько 500 тис. чоловік.
Один з авторів незалежного звіту про видаляння органів у послідовників Фалуньгун, колишній держсекретар Канади Девід Кілгур, зазначає, що щодня на операційному столі гине близько 25 прибічників цієї практики. Але що робить світ? Чи не повторює він ті самі помилки, яких припустився в часи нацизму, коли через байдужість було втрачено стільки життів?