Новини читачів

Пісялпологовий мастит
Післяпологовий мастит запальне захворювання грудної (молочної) залози бактеріального генезу, що розвивається після пологів і пов'язане з процесом лактації.
Частота післяпологових маститів становить 4-10% від усіх інфекційно-токсичних захворювань. В етіології маститу провідне місце посідає патогенний стафілокок Staphylococus aureus. Прямим джерелом стафілококу звичайно є ніс і ротоглотка новонародженого. Головні шляхи проникнення інфекцій в молочну залозу ліморогенний, галактогенний, гематогенний. От, наприклад, під час годування груддю мікроорганізми проникають через сосок, в місцях його тріщин і пошкоджень. Виникає в перші дні і місяці (до 4 місяців) лактаційного періоду, в основному на 7-20-й день після пологів.
Мастит переважно виникає у першородячих старше 30 років.
У більшості (90%) випадків уражена одна молочна залоза.
Сприяючі фактори:
- лактостаз (застій молока), який призводить до його згортання в молочних ходах і розвитку запального процесу;
- тріщини і аномалії розвитку сосків (плоскі, втягнуті);
- структурні зміни молочних залоз (мастопатія, рубцеві зміни після попередніх гнійних маститів);
- зниження імунної реактивності організму;
- порушення гігієни і правил грудного вигодовування.
Мастит, як правило, починається гостро, температура тіла підвищується до 39оС і більше, озноб, лихоманка, слабість, головна біль, тахікардія. Молочна залоза дещо збільшена в обємі, болюча, шкіра над нею гіперемована.
При всіх формах гострого маститу в крові виявляється виражений лейкоцитоз із зрушенням формули вліво, у сечі зявляється білок. При неадекватному лікуванні гострий процес у грудній залозі може перейти в хронічний мастит. Особливості перебігу в даний час, характерний пізній початок, після виписки жінки з пологового будинку. Часто виявляють субклінічні, стерті форми захворювання, що характеризуються невираженістю або відсутністю окремих симптомів.
Зважаючи на характерну особливістю запального процесу у молочній залозі є його прогресивне поширення, незважаючи на проведення лікувальних заходів. Тому усіх хворих на мастит госпіталізують у гнійне хірургічне відділення.
Накладають підтримуючу імобілізуючу повязку, сосок необхідно залишити відкритим для систематичного відсмоктування молока спеціальним відсмоктувачем.
У перші 2-3 дні запального процесу (стадія інфільтрації) накладають міхур з льодом обгорнутий рушником на 20-30 хв, через 30 хв.
Тимчасово припиняють годування грудьми.
Регулярно спорожнюють молочні залози.
Призначають раціональну антибактеріальну терапію.
При появі ознак нагноєння показане хірургічне лікування розкриття і дренування гнійної порожнини. Після звільнення порожнини від гною її промивають антисептичними розчинами і дренують.

Важливо памятати, що профілактичні заходи щодо гігієни матері є ключовим моментом в попередженні розвитку маститу та інфікування грудних ходів у післяпологовому періоді. Якщо ретельно доглядати за молочними залозами то можна звести до мінімуму ризик розвитку післяпологового маститу.