ye-logo.v1.2

“Наші сестри вмовлять кого завгодно”, - кажуть таксисти

Суспільство 2311

Їхні голоси знайомі багатьом хмельничанам, однак мало хто бачив їх вживу.

 Багатьом вони допомогли вчасно добратися до лікарні, встигнути на потяг чи потрапити додому вночі, однак мало хто віддячив їм. Вони - сестри-двійнята Ірина Кондратюк та Наталя Бровченко, котрі працюють диспетчерами “Комфорт-таксі 700-400”.
Про сестер ходять легенди. Кореспондент “Проскурівського телеграфу”, їдучи у таксі, почула, як одна із них вмовляла водіїв виїхати на виклик у далеке місце, ще й у складні погодні умови, і робила це віртуозно. Водій тоді прокоментував: “Наші сестри вмовлять кого завгодно”.
Такий авторитет диспетчери заробляли роками: Ірина працює у службі таксі вже 12 років, Наталя — шість.
“Я мріяла про цю роботу. Почула оголошення по радіо про набір працівників, так і потрапила. Потім загітувала сестру”, - розповідає Ірина. Наталя додає: “Ми любимо свою роботу, хоч вона і важка, як і будь-яка інша”.
За ці роки дівчатам довелося добре вивчити місто, навчитися охоплювати багато інформації, покращити дикцію, а також стати витриманими та ввічливими.
“Все приходить з досвідом. Хоча би півроку потрібно, щоб ввійти в курс справи, а професіоналізм з’являється значно пізніше. Тепер інформація засвоюється на підсвідомому рівні, - діляться секретами сестри. - Хоч ми і не їздимо за усіма адресами, куди викликають таксі, але вже добре орієнтуємося, де що розташовується у місті”.
І хоч їхня праця ніби невидима, вона дуже важлива. Диспетчер забезпечує безперебійний зв’язок між водіями та пасажирами. На запитання “як же вам вдається вмовляти водіїв виїжджати на “складні” виклики?”, вони усміхаються та знизують плечима: “Треба мати авторитет. Ми знаємо усіх водіїв. Бувають ситуації, коли ми просимо, вмовляємо, напрягаємо, тиснемо...”.
За голосом дівчат клієнти рідко розрізняють, дехто думає, що це один і той же диспетчер. А водії іноді роблять ставки: хто ж сьогодні на зміні — Ірина чи Наталя.

Клієнти бувають різні
Чи не найскладніше було навчитися стриманості, адже телефонують різні люди: п’яні, неадекватні, знервовані. “У когось проблема, диспетчер потрапив під руку — чим не нагода виплеснути гнів? Таке часто буває, - розповідають сестри. - Однак грубити клієнтам не можна, стараємося стримано пояснити причини відмови, направити невдоволених до адміністрації”.
Та серед семи тисячі абонентів “Комфорт-таксі” є кілька десятків, котрих дівчата знають за голосами — з ними спілкуватися одне задоволення. “Хтось може раптово зіпсувати настрій, а потім поспілкуєшся з іншою людиною — і радієш. Приємно, коли зі святами вітають”, - розповідають дівчата.

Допомагати людям і... тваринам
Робота диспетчера досить інтенсивна і напружена. Пік викликів припадає на 8-9 години, коли хмельничани добираються на роботу та з 22 до 24, коли усі роз’їжджаються по домах. Також багато викликів о 5-6 ранку, коли “базарники” їдуть на речовий ринок. Значно зростає кількість пасажирів у свята, а грудень-січень — це взагалі суцільний пік, коли телефони постійно розриваються від дзвінків.
“Вночі складніше працювати, але поступово втягуєшся. Часом забуваєшся. Так, наприклад, нещодавно замість “дякую” продавчині на ринку сказала “зачекайте хвилинку”, - каже Ірина.
Неординарні випадки у роботі диспетчера трапляються часто. Так, одного разу дівчата разом із таксистами допомогли хмельничанину знайти стареньку матір, яка пропала. Під керівництвом однієї із сестер водії спіймали двох п’яних чоловіків, котрі збили жінку і втекли з місця аварії.
Одного разу вони врятували собаку, який потрапив під авто і стікав кров’ю. “Звісно, водії не хочуть брати закривавлених собак у салон, але я дуже вмовляла. Також дізнавалася, де в цей час, а був вихідний, можна знайти ветлікаря. Собака вижив, і його власниця, наша постійна клієнтка, була дуже вдячна”, - згадує диспетчер.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую