ye-logo.v1.2

Кіт-гарбузоїд

Суспільство 3532
Фото: hq-wallpapers.ru 

У мого родича було руде-преруде кошеня на кличку Яшка. Воно було дуже розумне. Хлопець його не балував, звертався як до дорослого, а оскільки жив сам, то й часто з ним балакав.

 Яшко його розумів з півслова, на ніч ходив до хліва, вранці заходив до хати до своєї мисочки. Понад усе кіт любив сирий гарбуз. Спершу куштував той, що поросяті подрібнювали, потім йому спеціально привозили з базару, коли домашній закінчувався.
Також кіт надзвичайно любив чистоту. Влітку на стежині до хати кури нагадять, то він ходив і лапками загрібав, аби було чисто. Господар не міг ним натішитись.
Але одного разу до них вкотре зайшла сусідка не вельми доброї вдачі. Зазвичай або щоб щось дали, або щоб їй щось допомогти. Іноді це вже переходило межі. Цього разу тільки вона зайшла, Яшко страшенно занявчав і прожогом метнувся у двері. Більше господар його не бачив. Скільки не кликав, не шукав – ні живого, ні мертвого Яшка не знайшли.
Довго чоловік журився, але хотів, аби нове кошеня рудим було. Не знайшлось. Тоді узяв, яке дали: сіре, смугасте, пухнасте, з довгими вусами і великими очима. Звісно, нарекли Яшкою. На диво, і цей кіт підріс кмітливим і розумним. Швидко засвоїв культуру мешкання у сільській оселі, полюбив інших членів родини, які з’являлись на вихідні. Коли жінки брали його на руки, то прагнув двома лапками обняти за обличчя. Отож, і цього котика полюбили.
Сніг випав великий і раптово, а Яшка – молодий, такого ще не бачив. А тут у туалет кортить. Відкрив хазяїн двері, йдучи поратись:
– Ну, ходи, Яшко!
Куди там! Кіт понюхав сніг, торкнув лапкою, а тоді плиг чоловіку на плечі, «проїхав» з ним до хліва, зробив своє діло, мерщій знову на плечі і - до хати. Він так робив, коли на дворі було болото і сніг.
Минули Новорічні свята, кіт підріс, прийшла пора бігати йому на гульки. Один раз десь затримався, а вдруге хазяїн вже почав турбуватись, чи не пропав де. Аж виявилось, що до нього приходила киця, теж така гарна, і вони подружилися.
Уранці прийшов кіт з побачення і мерщій до своєї мисочки, де в нього усякі запаси, потім на двір, потім знову у вікно шкрябає. Господар роздратувався, але знов його впустив: – Що, друже, холодно?
Яшко знову до мисочки, узяв до рота шматочок і в двері. Слідкує господар, що ж то буде. А було таке: кіт поклав гостинець киці перед мордочкою, і вона почада їсти.
– Молодець, Яшо, – похвалив його хазяїн.
Це і багато чого іншого господар розповів мені по телефону. Як до речі і це: їв хазяїн сало з часником, кіт до нього, той дихнув часником на Яшку. Як скривився кіт, покрутив мордочкою і давай лапкою відгонити від себе неприємний дух. Від запаху іншої їжі Яшко так не робив.

Валентина САВКО.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую