Оксана Терлецька: «Ікона — це віконце в небесну далечінь»

 «Любов до ікон із бісеру прищепила мені моя мати, - розповідає пані Оксана. – Вона вже давно це робить професійно та майстерно. Під її керівництвом вишила свою першу ікону. А потім мені захотілося від початку й до кінця зробити всю роботу самій». Нині в її доробку вже понад п'ятнадцять ікон. Вишиваючи ікону, Оксана суворо дотримується всіх канонів іконотворчості, а благословення на роботу отримала в церкві. «Я користуюся схемами, на яких акриловими фарбами на тканині вже намальовано святий лик, - пояснює пані Оксана. - З прикладних матеріалів я використовую лише бісер та нитки. Перший, до речі, буває різним: круглим, стеклярус та кручений. На одну роботу знадобиться приблизно 13-14 тисяч бісеринок — а це майже півкілограма бісеру, та три місяці роботи!». Робота копітка й вимагає посидючості. Але, за словами пані Оксани, коли закоханий у свою справу, втоми практично не відчуваєш. «Робота з голкою для мене найкращий відпочинок. Це можна порівняти з народженням і вихованням дитини, - захоплено ділиться майстриня. - Ти віддаєш цій справі частинку себе, тому всі мої ікони мають неповторну енергетику». Коли родичі та знайомі побачили витвори її рук, попросили вишити щось для них. Проте пані Оксана не продає свої роботи, каже, що набагато приємніше дарувати їх. До вишивання ікон Оксана Терлецька ставиться дуже відповідально. Вважає їх вічним витвором мистецтва, який не потребує ретельного догляду, може зберігатися впродовж довгих років і передаватися з покоління в покоління. Жінка молиться перед початком роботи й потім весь час, поки вишиває, думає лише про хороше, бо така ікона стає потужним оберегом родини і дому. «Намагаюся хоча б трохи часу присвятити вишиванню, зазвичай, перед сном, - каже майстриня. - Всі свої ікони я дуже люблю. Коли починає вимальовуватися візерунок, милуюся ним, уявляю, яким образ буде після закінчення роботи. Лики святих оберігають нас від розсіяності під час молитви. Вони, наче ті щаблі драбини, по котрих легше можемо дістатися до неба. Перед іконами люди, зазвичай, моляться щиріше, тому й молитву нашу Бог вислуховує швидше». «Тайна вечеря» - найбільша робота майстрині: має 60 см завширшки і 50 см заввишки. «Бісером працювати значно легше, ніж нитками, а результат ефектніший, - каже майстриня. — Він гарніше та багатше виглядає, робота міниться на сонці, сяє. У процесі я можу на свій розсуд змінювати кольори, якщо вважаю, що інший пасуватиме краще. Але тут є свої хиби. Часто бісеринки трапляються браковані. Тому я купую лише чеського виробництва. Якщо брати китайський бісер, то він різного калібру, ікона виходить витканою нерівномірно, втрачається краса. Можна брати ще японський, він дорожчий, але кольори в нього неприродні. Буває, що одна ікона виконується місяць-два, а інші народжуються за тиждень. Мабуть, такий Божий промисел... Переконана, що буду займатися вишиванням образів, доки зможу тримати голку з ниткою в руках. Відчуваю, що завдяки цій роботі моя родина – захищена».