Ковальчук збирається у хресну ходу, Брижань – косити траву, Піддубна –розводити квіти

 Валерій Лесков, депутат міської ради:
«Живу у приватному будинку, робота біля якого завжди знайдеться: треба і біля грядок попрацювати, і вулики обійти. Тому часу на відпочинок залишається не так вже й багато. Але, якщо випадає вільна хвилина, люблю порибалити й відпочити на природі. Хоча свою відпустку вже використав: сплавлявся на човні Південним Бугом, на кілька днів обов’язково з’їжджу з родиною на Дністер: з наметами, вечерею біля багаття».
Ірина Ковальчук, директор Хмельницького міського територіального центру соціального обслуговування:
«Маю дачу у 25 кілометрах від міста, тому хоча б кілька разів на місяць намагаюсь туди навідатись, щоб не «запустити» грядки. На вихідних та вільний від роботи час намагаюсь підтягнути інвентаризаційні роботи з домашнього господарства, зробити закрутки, тому часу на відпочинок майже не лишається. Проте, якщо випадає можливість, відвідую святі місця: вже двічі їздила до монастиря у Завалійки Волочиського району - молилась, занурювалась у цілюще джерело. А ще обов’язково планую хоча б на кілька днів з’їздити на Дністер, а у серпні – взяти участь у хресній ході до Почаєва, щоб приклонитись святим мощам. Як кажуть старші люди, ті, хто приїздять до Лаври – гості, а ті, хто приходять – діти…»
Оксана Піддубна, головний лікар хмельницької міської інфекційної лікарні:
«Літо – гарячий сезон для інфекціоніста, тому проводжу його банально: у будні – на роботі, на вихідних – на дачі. У Требухівцях, що біля Меджибожа, у нас залишилась стара хатка від діда з бабою. Спочатку хотіли її продати, проте передумали й зробили із неї дачу. Тому усі вихідні проводимо із чоловіком там. Прополюю грядки з цибулькою та часничком, розводжу квіти. Ніколи не думала, що цим займатимусь, адже я – дитина асфальту. Тому навіть не уявляю, що у літні вихідні сидітиму в місті. Діти з онуками, яких в мене вже троє, теж полюбляють приїздити до нас на дачу, щоб відпочити на природі».
Василь Ваків, директор Хмельницької філії АТ «Брокбізнесбанк»:
«Літо проводжу активно, не сиджу на місці. Їду ближче до води, бо люблю рибалити. Вважаю вихідні втрачені, якщо не відпочив на природі. Хоча не завжди є можливість з’їздити на Дністер, до якого 130 кілометрів, проте на ставок поблизу міста завжди знайду час. Якихось п'ятнадцять-двадцять хвилин машиною і ти вже біля води. Коли ж все ж таки вибираємось на Дністер, зупиняємося не на базах відпочинку, а у наметах, щоб бути ближче до природи».
Сергій Брижань, головний режисер Хмельницького обласного академічного театру ляльок:
«Усе літо проводжу в роботі – працюю над постановкою нових вистав. А 42 сотих у Пархомівцях, що у 30 кілометрах від міста, заростає бур’яном. Тому, щойно випадає вільна хвилина, їдемо в село, де купили хату із стареньким садом. Там завжди знайдеться робота – і траву скосити, і дерева обрізати: руки працюють, а голова думає… Посадили 50 молодих дерев: адже розумію: чим більший сад, тим менший город. Загалом, на Хмельниччині чимало гарних місцин, де я люблю бувати і відпочивати: чого лише вартий Кам’янець-Подільський, Стара Ушиця, Бакота, Миньківці, а також село Садове Деражнянського району, де живе мій кум Павло Гірник».