Тетяна Васильєва влаштувала на своїй присадибній ділянці тропіки

 У неї й смородина – як вишні, й полуниці – з кулак. А ще Тетяна Миколаївна навчилася вирощувати банани (азіміну), їстівні каштани, чорниці та гриби шиїтаке. І не в теплиці, а на власному городі.

Головний секрет - правильно обрати сорт
“У жителів нашого регіону склалася така думка, що персик та нектарин – це теплолюбні, примхливі рослини, тому рости, а тим більше плодоносити, в нас не можуть, – каже Тетяна Миколаївна. – Але це не так. Вже декілька років поспіль я саджаю біля будинку ці південні фрукти й постійно збираю досить пристойні врожаї. Успішного результату досягла після багатьох років пошуків, вивчення спеціальної літератури, спілкування з однодумцями. Персик не любить затяжної весни, примх погоди в період вегетації, цвітіння і зав’язування плодів. А в нашому регіоні весна часто саме такою й буває. Тому дуже важливо правильно вибрати сорт, бажано, щоб він був імунним. Моя дачна ділянка розташована в низині, тут постійно бувають приморозки, тож її сміливо можна назвати експериментальною. Нині я вже знаю — сорти, які пройшли в мене адаптацію, можна сміливо садити в будь-якій місцевості. Добре зарекомендували себе канадські персики “Юпітер” (некрупні, але витримують морози й не хворіють на курчавість) та нектарини “Бельмондо”. Абрикоси, така культура, яка родить рік через два. Крім того, вони дуже бояться фітофтори й потребують багато хімії. Єдиний сорт, який не хворіє й гарно себе зарекомендував на моїй ділянці — це “Київський красень”. Але він пізній.
Якщо казати про груші, то мені подобається сорт “Верді”, головна перевага якого в тому, що він не хворіє, оскільки є імунним. А груші “Стрийська” та “Фетфель Люкс” - не лише мають чудові смакові якості, але й витримують морози та лежать аж до травня. Рясно плодоносить щороку шовковиця “Грузія”. У 2012 році під час заморозків у мене загинуло 19 сортів шовковиці, а ця вдало перезимувала. Дуже гарно плодоносять сорти хурми “Мідер” та “Росіянка”.
Підвої для черешень ми привезли із Росії. Вони витримують не лише морози, але й засуху. Їх також не гризуть зайці. І вже культурні рослинки привили на ці підвої. До речі, в мене може рости до 10 сортів на одному деревці. Кожна гілка — це інший вид черешень. Сорти “Валерія”, “Ярославна” та “Красуня Києва” - дуже смачні й не розтріскуються”.

Фундук садять на горбочку після зернових
За словами Тетяни Миколаївни, фундук - невибаглива рослина, яка потребує поливу лише раз під час посадки. А росте найкраще там, де жодна інша культура не зможе — на узбіччях, горбах, де немає води. Фундук засухостійкий і легко витримує морози. Найкращі попередники для цього горіха — зернові: кукурудза, пшениця, ячмінь. “Важливо, щоб земля була оброблена, бо заведуться борозняки й поїдять усе коріння, - каже пані Тетяна. - Перед посадкою землю переорюють. Потім обробляють подвійним гербіцидом, інакше бур'яни заб'ють саджанці. До “Дікамби”, яка захищає від широколистяних, хрону, берізки, додають “Ураган форте”. Якщо фундук садять на цілині, вносять перегній. Краще дотримуватися відстані між деревами у 5-6 метрів. Якщо садити густіше, фундук гірше живиться, бо за 20 років крона сильно розростається. Захисту від хвороб цей горіх не потребує. Від шкідника обприскую його “Енжіо” лише раз — наприкінці травня. Цей фосфорно-органічний гербіцид у Європі вважають екологічно чистим. Якщо не обробити, вилізуть шкідники, коли вже зав'язуються плоди. Якщо в горішку є дірочка, вважайте можна викидати. Після посадки стовбур на 80 см знизу білять глиною, щоб не тріскався від морозу. Мастити треба щоосені. Перші два-три роки на зиму мульчують соломою. Через чотири роки всі сорти дають легку порость. Тоді викопуйте менші саджанці й відсаджуйте. На 10-й рік, коли фундук повноцінно плодоносить, порості вже не буде. Якщо прищепити на ведмежий горіх, відростків не буде. Такий росте у Софіївському парку і на Хмельниччині в панських маєтках. Треба до восьми років, щоб виростити з нього саджанець. Тоді й білити не треба, бо він морозостійкий. Але слід пам'ятати, що для запилення потрібні п'ять сортів. Найкращі запильники — “Оксфорд” для європейських сортів, “Харків-3” — для українських і російських. Також добре плодоносять пара “Каталонія” і “Оксфорд”.

“Обприскую сливи й абрикоси від шкідників тоді, коли цвіте акація”
“Від товстоніжки рятуюся препаратами “Скор” і “Консенто”, - каже Тетяна Миколаївна. - Змішую їх. Це м'які препарати для малесеньких товстоніжок, казарок. Безпечні для бджіл, захищають від моніліозу. То грибок, від якого гниють плоди. Шкодить абрикосам, персикам, вишням, черешням. Оленка волохата останнім часом дуже “лютує”. Така гарна, велика, 8 міліметрів. Виїдає зав'язі з цвіту сливи, айви, абрикоса, крупноплідної аличі. За ніч 30 жуків зжирають 15-річне дерево. Найкраще обприскувати сливи й абрикоси від шкідників тоді, коли цвіте акація. У цей час комахи завдають найбільше збитку”. Садівниця закликає не застосовувати китайських препаратів. Можна натрапити на підробку з меншою концентрацією. Радить бризкати засобом “Енжіо”. Два-три тижні, доки вилазить шкідник, препарат захищатиме рослину. Він дієвий проти оленки волохатої та багатьох інших комах. “Бризкаю ним у похмуру погоду, коли бджоли не літають, - каже жінка. - Хрущі одразу падають на голову. Треба постелити плівку під деревом, щоб не залазили в землю. Бо там по п'ять років сидять і плодяться. Зараз хрущі повилазили за всі роки разом, відрами збирали. Такого нашестя ще не бачила. Вони впали, трохи оклемалися і почали знову літати. Просто на землі обробляли їх готовим розчином”.

Дерева саджають перед заморозками
“Весь листопад — найкращий час для посадки дерев по всій Україні, - ділиться досвідом Тетяна Миколаївна. - Коли опаде листя, рослина вже готова до зими. Вона не загроблена зберіганням - не підіпріла, корінь не пересушений.
Має багато поживних речовин і за місяць добре вкорінюється. Малину, аґрус, смородину можна садити й у жовтні, бо з них листя вже злетіло. Не варто купувати саджанці перед заморозками чи навесні. Перекупники взимку тримають їх де попало. У підвалі ж не можна, бо листя пустить. А навесні продають із померзлими підсушеними коренями. І тоді сади хоч у теплицю, хоч у вазон — не прийметься”. Ями під саджанці садівниця готує наперед. Кладе туди компост, поливає розчином корисних японських мікробів “Байкал” і чекає доти, доки дерево не скине листя. Лише тоді його можна пересаджувати. Щоб молодий корінь не підмерз, краще його мульчувати компостом або соломою і замотати стовбур мішковиною. Мінеральні добрива класти не радить, бо можна попекти корені. “Торік зима була страшна. Наші дерева пережили морози 26 градусів, - каже господиня. - Якщо рослина полита й замульчована - заморозки їй не страшні”.