ye-logo.v1.2

УЗД серця – жити буду, але на рекорд не піду

Суспільство 15116
medcenter.kiev.ua і автора
Фото: medcenter.kiev.ua і автора

«Після чотирирічної перерви хочу відновити заняття у спортзалі, але боюся перенавантаження, бо навіть зараз, коли щоранку присідаю – відчуваю задишку», – таку історію я розповідала кожному лікарю, до якого приходила на ультразвукове дослідження серця.

 Про спортзал і задишку я, звичайно ж, вигадала. Отож, де і за скільки можна дізнатися про стан сердечного м’яза і, головне – як виконують свою роботу лікарі за наші гроші.
Для певності обрала лише приватні медичні кабінети. По-перше, тому що приватники працюють в ринкових умовах і, дуже на це сподівалася, уважно ставляться до кожного клієнта. По-друге, час, все-таки, гроші, і стояти під кабінетами лікарів у черзі можуть собі дозволити або люди з купою вільного часу, або ж величезним терпінням (хоча, на жаль, як показала практика, у чергах стоять ті, кому допомога лікаря потрібна не для профілактики, а для життя). У довідковій службі дізналася телефони кількох медичних закладів, де проводять відповідні дослідження і взялася за серце як в прямому, так і в переносному значенні.
«Міла Мед»: ниточки в серці, антибіотики у стоматолога
«Приходьте завтра, обстеження коштує 110 гривень. Але обов’язково візьміть із собою кардіограму. Якщо ж немає – треба зробити. Ви встигнете?», – терпляче запитав приємний жіночий голос, коли я спробувала записатися на ранок наступного дня. Недарма вона мене так запитала, бо зробити кардіограму людині, яка не прописана у Хмельницькому – це проблема!
«На кардіограму треба приходити зранку, з направленням від лікаря. Попередньо не записуємо. Приходьте, вам у реєстратурі все розтлумачать», – вже після другого мого запитання втратила терпець тітонька із тієї ж таки реєстратури, бо телефонувала я саме туди. «А якщо я не місцева?», – запитую, і чую у відповідь: «Звертайтеся до свого лікаря там, де ви прописані». Зрозумівши, що нетутешнім хворіти, очевидно, теж не можна, вирішила проситися на УЗД без кардіограми. Дозволили. Приходжу в «Міла Мед» – мене вже чекають. «А! Це ви без кардіограми? Заходьте, роздягайтеся, лягайте на лівий бік спиною до мене», – пояснила лікарка. Цю фразу я чула потім ще тричі. Спочатку лікарка довго водила «штукою, яка бачить серце через кістки» вишукуючи, здавалося, всі шпаринки, з яких можна оглянути орган. Потім вже детально розглядала щось, незрозуміле для мене, на екрані, куди виводилася картинка мого серця, щось занотовувала на папірець. Паралельно лікарка коментувала і навіть показувала мені, як виглядає серце зсередини.
«Товщина стінок, лівий і правий шлуночок, кров, а ось тут додаткова хорда, – жінка показала на екран, і я помітила якусь білу ниточку. – Вона ні на що не впливає, єдине – може віддавати шуми при прослуховуванні серця, але це нормально. 35-70 відсотків людей мають такі «ниточки» в серці, – заспокоїла лікарка. – А ось те, що у вас провисання (тут вона назвала якийсь термін, який не дається для запам’ятовування з першого разу) означає, що надмірних навантажень треба уникати». Після повного огляду детально розпитала, скільки п’ю кави (мусіла, як на сповіді, зізнатися, що п’ю), які каші їм, порадила не зациклюватися на одній, чи набрякають ноги, чи видно вени на ногах і зазначила, що все це від низького тиску, який також треба лікувати. Також порадила, якщо піду до стоматолога, повідомляти йому про ці деталі і перед тим як рвати зуби – пити антибіотики. Потім запевнила, що я здорова, до спортзалу можна йти хоч зараз, але вона обов’язково має побачити мою кардіограму, бо звикла працювати якісно і бачити всю картину. Довелося чесно пообіцяти, що зроблю. Висновок лікаря: Пролапс МК Іст., додаткова хорда лівого шлуночка.
Приватний кабінет у поліклініці №1: жити буду, але на рекорд не піду
Саме тут мене врятував попередній запис. Інакше усі ті люди, які сиділи в очікування свої черги, або порвали б на шматки, або довелося чекати б не менше годину-півтори. Коли заходила до кабінету, бо прийшла за дві хвилини до зазначеного часу, то люди дивилися вовком. І я їх розумію. Лікар, після оформлення карточки, сухо повторив: роздягайтеся, лягайте і почав обстеження, диктуючи медсестрі (сувора тітонька, яка ще під час телефонного запису видалася мені такою, що завжди спішить) якісь зрозумілі лише їм двом кардіологічні терміни, цифри і абревіатури. Обстеження показало, що у серці не одна, а кілька ниточок, але, за словами лікаря, нічого страшного в цьому немає, вони не ростуть, не збільшуються і роботі серця не заважають.
«У вас все нормально, помірні навантаження не протипоказані, але на рекорди у спортзалі йти не варто. Більше того, перед тим як іти до спортзалу треба обов’язково зробити кардіограму і навідатися до кардіолога, щоб він визначив рівень навантаження. Щодо «ниточок», то вони, звичайно ж, з віком можуть ставати міцнішими, але впливатимуть на роботу серця лише при надмірних навантаженнях», – пояснив лікар. Про тиск, варикоз чи інші дрібниці не запитував. Хоча обстеження у цьому кабінеті дорожче від інших, які я за ті два дні пройшла – 120 гривень. Висновок лікаря: Пролапс передньої стулки, додаткові хорди в порожнині лівого шлуночка, мінімальний зворотний потік на МК.
«Поллар»: і тут, і там
Цей випадок – яскравий приклад того, як на базі міських медичних закладів роблять бізнес приватники. У пошуках потрібного кабінету, мені, людині, дякувати Богу, здоровій, довелося побродити коридорами Хмельницької міської лікарні. Знайшовши, за підказкою медпрацівників, кабінет, де роблять УЗД, спочатку побачила чергу: люди сиділи на розхитаних стільцях, а потім була приємно здивована. На дверях вивіска з переліком процедур і цін. Серед інших знаходжу УЗД серця – 60 гривень. Це ж вдвічі дешевше! В кабінеті, де саме чоловікові робили УЗД серця, (принаймні мені так здалося, бо лежав він точно так, як я, попередні два обстеження) повідомляю прізвище і час, на котрий записувалася, а мені кажуть – вас немає у списках. Тут лікарка зметикувала: «А ви, напевно, у «Поллар» дзвонили?». «Так», – відповідаю. «То вам, по-перше, в інший бік по коридору, а по-друге – ще ж немає двох годин!». Під кабінетом, куди мене відправила лікарка, черги не було, на мяких диванах сиділи люди у черзі до інших лікарів. Мого лікаря не було. Медпрацівниці сказали, що на другу годину точно прийде. Прийшла, о п’ятнадцятій на третю. Та сама лікарка, яка щойно перенаправила мене з державного кабінету в приватний.
Поки я роздягалася, розповіла лікарці ту ж історію про спортзал. Стандартна процедура з пошуку серця і всього, що там можна побачити, незрозумілі слова, цифри і абревіатури для медсестри. Кілька хвилин і висновок готовий: камери серця в межах норми, структура та функція клапанів не порушені, систолічна функція збережена. Поки розраховувался (обстеження коштувало 110 гривень) і одягалася, запитала лікарку: «А ви що і тут, і там?». «Так», – посміхаючись відповіла вона. «А там що, теж робите УЗД серця?», – не вгамовувался я. «Ну, там я ... працюю, але в мене вже робочий день закінчився», – зам’ялася жінка.
«Діагностикум»: все добре і...мовчки
На це обстеження вже запізнилася я. Спочатку попросила перенести його з десятої години ранку на другу годину дня, а потім, ще й прийшла на кілька хвилин пізніше. Лікар спокійно сказав роздягатися, і я за звичкою попрямувала до кушетки. «Ні, зачекайте, я маю вас послухати», – зупинив мене він, і аж потім сказав лягати не на лівий бік, як скрізь, а на спину. До речі, він єдиний з усіх, у кого була на прийомі, одягав рукавички при обстеженні. Мовчки роздивлявся моє серце на екрані, нічого не нотував, тільки клацав кнопками на апараті УЗД. «Поверніться на лівий бік. Знову на спину. Все, можете ставати», – це все, що вимовив лікар за хвилин п’ятнадцять, поки тривало обстеження.
«Ось вам результат, ви здорові, все нормально», – зазначив лікар. «І все? Жодних пояснень, порад чи ще чогось», – все допитувалася я. «У вас все нормально, ви абсолютно здорова. Ви задоволені?», – з посмішкою запитав лікар. «Задоволена», – відповіла я і пішла віддавати кровні 90 гривень за цю втішну новину.
Висновок лікаря: патологій не виявлено.


P.S. Чек, який би свідчив про те, що я платила за послугу, не дали в жодному кабінеті.

Думка експерта
Галина Тарташник, завідуюча кабінету функціональної діагностики Хмельницької міської лікарні: «Щоб серце було здорове, людина повинна займатися собою»

«Якщо говорити про визначення розмірів серця шляхом ультразвукової діагностики, то допускається похибка у півсантиметра у різниці діаметрів порожнини серця і по кілька міліметрів – щодо розміру стінок. Бо різні апарати можуть давати чіткі і не дуже картинки для визначення точного розміру. Загалом завдяки УЗД серця лікар бачить розміри серця, є чи немає патології.
Щодо ваших результатів, то хорда віддає шум, але нічого страшного в цьому немає. Їх може бути навіть кілька. Вважається, якщо хорд багато, більше ніж п’ять-шість, то це вже ознака дисплазії сполучних тканин, тобто загального захворювання. Також, як показник, може бути ще й пролапс мітрального клапана (патологічний стан, що характеризується аномальним прогинанням у ліве передсердя однієї чи обох стулок МК). Але у нас теж часто лікарі у діагнозі пишуть «пролапс», не враховуючи, що клапан не є правильної форми, він і повинен бути трохи прогнутим. Пролапс І ступеня, як у вас, не має клінічного значення.
Взагалі, серце – це такий самий м’яз в організмі, як і інші. Якщо ви бігаєте, то ваше серце «біжить» попереду вас, і не буває такого, що ви відпочиваєте, і воно теж відпочиває. Серце працює завжди, і його нормальний стан потрібно підтримувати. Ріст людини залежить від генетики, а ріст серця, як і інших м’язів, залежить від загального тренування. За станом серця можна визначити, який спосіб життя веде людина, сидяча чи активна в неї робота, рухається вона хоч трохи чи постійно сидить… Щоб серце було здорове, людина повинна займатися собою».
 

 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую