В кожного свій “Наполеон”: шукати “класику” та логіку немає сенсу

 “Наполеон” практично нікого не залишає байдужим і навіть ті, хто не надто люблять солодощі, не можуть встояти перед шматочком цієї смакоти. Проте, всенародно улюблений торт, який носить одне ім'я зі славетним французьким імператором, може зіпсувати свято, якщо виробники не були сумлінними... Напередодні 8 Березня “Проскурівський телеграф” в рамках чергової дегустації вирішив з'ясовувати, який “Наполеон” краще дарувати сестричці, мамі, бабусі, коханій.

Знаменитий торт називають “Наполеоном” лише в Росії та Україні
Мало хто знає, що торт “Наполеон” ніяк не пов'язаний із ім'ям Наполеона Бонопарта. Насправді ж великий полководець знав цей смаколик зовсім під іншою назвою. У Франції та Італії він називається “1000 шарів”, у Великій Британії - “Ваніла слайс”. А веде свою історію цей кондитерський шедевр із такої глибини віків, що початок її зовсім втрачається і важко достеменно визначити, як він народився і став популярним. Його вважають французькою стравою, але коріння тягнуться до Неаполя. В італійському варіанті цей торт складався зі шпинату, сиру і зеленого соусу “Песто”. У французькій версії ця страва готувалася з коржів листкового тіста, просочених перетертою суницею і полуницею. Нині не просто в кожній країні, але навіть у кожному ресторані — свій фірмовий рецепт “Наполеону”. Види крему, способи приготування тіста — в кожного власні. Славетний десерт може також готуватися з мигдальним кремом, з ягодами і фруктами між шарами з листкового тіста.

Справжній “Наполеон” ріжеться чайною ложкою
Класичний “Наполеон”— це, в першу чергу, ніжний десерт, який буквально тане у роті. Його варіації множаться з кожним роком. Важлива складова цього торта — листкове тісто. Його смак не повинен домінувати й заважати насолоджуватися десертом. Тісто лише покликане злегка доповнювати неповторний смак начинки. Але класичний “Наполеон” не повинен “тонути” в кремі, інакше його численні шари злипнуться і сенсу в листковому тісті не буде. Торт має бути не вологим, а трішки суховатим, ніжним і хрустким. Крем — масляний чи заварний, в міру солодкий та в міру густий, із ледь відчутним ванільним присмаком. Якщо виробники перешаровують “Наполеон” загустим кремом (до прикладу, сумішшю згущеного молока з вершковим маслом), він залишається сухим. Якщо ж крем рідкий — коржі розм'якнуть і будуть гливкими. Перевірити якість цього продукту досить просто. Якщо виробник дотримувався стандартів і використовував якісні продукти, такий тортик різатиметься чайною ложкою. Коржі також мають значення: повітряне, легке тісто швидше й краще просочується, більш жорстке — гірше. До прикладу, якщо в рецепті масло замінили на маргарин чи спред — тісто стане надто хрустким і погано просочуватиметься, а смакуватиме ще гірше.

Думка експерта

 Альона Брянцева, головний дієтолог області: “Кондитерські вироби потрібно вживати якнайрідше”

“Кондитерськими виробами купленими в магазині зловживати не можна, оскільки всі вони мають дуже високу енергетичну цінність. Це досягається за рахунок того, що тістечка, печиво й тортики містять швидкозасвоювані вуглеводи і частково фруктозу. А вона досить швидко перетворюється в організмі на жир. Мало в цих продуктах білка, вітамінів та мінеральних речовин. Якщо ви систематично вживаєте магазинну “кондитерку”, то свідомо налаштовуєте свій організм на те, щоб він набирав зайву вагу. Проте, це ще півбіди. Інша небезпека полягає в тому, що вона містить у своєму складі небезпечні для нашого здоров'я інгредієнти. Коли читаєш склад таких продуктів, то стає по-справжньому страшно. По-перше, практично всі борошняні вироби, халва, цукерки, вафлі містять кондитерські жири. А це так звані трансізомери. Їхнє часте надходження до організму засмічує судинну систему людини. Наукою доведено, що ніякі інші речовини не збільшують небезпеку виникнення ішемічної хвороби серця так, як трансізомери. Вони, до того ж, провокують онкозахворювання. Крім того, в “кондитерку” виробники практично завжди кладуть підсолоджувачі, ароматизатори й різноманітні “єшки”, аспартами тощо. Тобто, технологія виробництва усіляко здешевлюється. Уважно читайте етикетки: чим менше продукт містить літер “Е” та спредів, які фактично є відходами виробництва, тим краще. Звісно, іноді хочеться себе трішки потішити й абсолютно відмовитися від кондитерських виробів дуже важко. Намагайтеся робити це рідко й надавайте перевагу домашній випічці. Лише тоді ви будете знати точно, із чого вона приготовлена: з домашньої сметани та сиру, молока, яєць, якісного вершкового масла, фруктів, горішків тощо”.

 Тест “сліпе куштування”

Цього разу ми вирішили перевірити якість класичного торту “Наполеон”. Зупинили свій вибір на 5 марках, які тільки змогли знайти на прилавках супермаркетів нашого міста. На наше здивування, не всі виробники продають свою продукцію з етикетками, на яких зазначається склад, калорійність та адреса виробника. До прикладу, торгові марки “Мамин хліб” та “Солодка планета” реалізують свої “наполеонівські” солодощі в прозорих пластикових контейнерах, на яких приклеєна лише ціна та вага продукту. Що ж стосується “Наполеону” із супермаркету “Сільпо”, то вся важлива інформація “розташувалася” на ціннику за скляною вітриною. Тож якщо ви слідкуєте за якістю свого харчування і ретельно рахуєте білки, жири та вуглеводи, доведеться йти у магазин із ручкою та папірцем.