Картопля з пробірки

З настанням справжнього весняного потепління закипіла напружена робота на присадибних ділянках селян та на дачних масивах городян. Одні поки що готують ґрунт, інші – сіють моркву, садять цибулю, часник, а дехто вже й з картоплею встиг впоратися. Та все ж масове садіння бараболь розпочнеться після великодніх свят і триватиме аж до середини травня. Отож бо ще є час подумати над тим, які сорти бульб підібрати, щоб були високоврожайними, стійкими до хвороб та шкідників.
Науковці Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції, що розташована в селі Самчики Старокостянти- нівського району, радять в нашій кліматичній зоні проводити сортозаміну або сортооновлення через кожні три-п’ять років, у зв’язку з великим ризиком зараження вірусними хворобами, яких на сьогодні є близько сотні. А інакше бульби, як кажуть у народі, зведуться. Вони ж пропонують садивний матеріал безві- русної картоплі.
– Ось уже декілька років на базі нашої науково-дослідної установи діє одна з трьох у західному регіоні України біотехнологічних лабораторій по вирощуванню картоплі в культурі in vitro, що дозволяє отримати не тільки якісний матеріал, а й вирощувати нові сорти, – говорить директор Віктор Молдован.
Для цього відбирають бульби певного сорту і протягом двох-трьох місяців пророщують їх при температурі 37 градусів. Коли утворилися так звані етильовані паростки, під бінокулярним мікроскопом чи лупою їх відокремлюють і поміщають в спеці- альне поживне рідке середовище.
У такому середовищі утворюється новий організм рослини, який не містить вірусів. Коли зелені пагони досягли розміру 8-10 міліметрів, їх розчленовують на окремі живці і поміщають в пробірки із агрезованим рідким середовищем.
Однак вирощені в пробірках молоді пагінці не висаджують відразу у відкритий ґрунт, бо ж вони, як інкубаторні курчата, не здатні чинити навіть найменшого опору зараженню вірусними хворобами. Для цього в Самчиках є спеціальний тепличний комплекс, де вирощується перше покоління поновленого або нового сорту. А вже наступного року такі бульби стають придатними для садіння у польових умовах.
Від традиційних методів розмноження рослин технологія in vitro відрізняється тим, що з мінімальної кількості вихідного матеріалу можна отримати велику кількість копій, залежно від мети дослідження, мати як генетично однорідний матеріал так і різних сортів, і, мабуть, найголовніше – можливістю отримання безвірусного посадкового матеріалу. Є у цього методу ще одна унікальність – розмноження рослин проводиться протягом усього року, оскільки їх ріст та розвиток in vitro практично не залежать від сезонних змін.
– Нині розводимо п’ять високоврожайних найбільш пристосо- ваних до наших кліматичних умов сортів картоплі. Серед них великою популярністю користується “Серпанок” – через 40-45 днів з одного гектара можна зібрати близько десяти тонн придатних для споживання бульб. Непогано зарекомендували себе також сорти “Подолянка”, “Левада”, “Лілея”, – розповідає тимчасово виконуючий обов’язки завідуючого біотехнологічною лабораторією Володимир Кричківський.
Однак якщо за допомогою технології in vitro можна виростити картоплю, котра протягом наступних трьох-п’яти років буде більш-менш стійкою до вірусних хвороб, то від колорадського жука її обробляти все ж доведеться.
Наразі Володимир Кричківський не радить обробляти картоплю перед посадкою широко розрекламованим препаратом “Престиж”, тому що цим засобом просочуються не тільки посаджені бульби, а й молоді, які з’являються в процесі росту. До того ж, його токсична дія зберігається щонайменше протягом шістдесяти днів. А картоплю ранніх сортів починають копати вже на сороковий день. Отож чи варто ризикувати власним здоров’ям?
Натомість обробіток картоплі гербіцидами проти бур’янів та засобами від колорадського жука наземним способом не справляють ніякого впливу на рослини та процеси, які в них відбуваються у період росту та розвитку.